Рішення № 75265519, 26.06.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2591/17

Провадження № 2/761/2719/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яриновській Є.В.

за участі:

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

В січні 2017р. позивач ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ПАТ «Альфа-Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., в якому просив суд: визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, реєстровий №15800 від 20 серпня 2016 р., вчинений третьою особою та стягнути з відповідача судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що документами, поданими відповідачем нотаріусу, які сталі підставою для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, не доведено факту безспірності заборгованості. Зокрема, відповідач не підтвердив факту реальності боргу, а саме - не надав нотаріусу документу про видачу кредиту. Також відповідач включив у суму боргу до стягнення платежі по кредиту, строк давності яких минув, а сам розрахунок боргу, вчинений відповідачем є необґрунтовано завищеним. Крім того, виконавчий напис вчинений за період більший, ніж три роки, що суперечить вимогам закону.

У зв'язку із цим нотаріус, на думку позивача, повинен був відмовити відповідачу у вчиненні виконавчого напису, проте нотаріус цей виконавчий напис вчинив, що призвело до стягнення із позивача несправедливої суми заборгованості на користь відповідача.

Також позивач вважає, що законом та договорами, які укладені між ним та відповідачем, не передбачено можливості задовольнити вимоги кредитора у позасудовий спосіб на підставі виконавчого напису нотаріусу.

З огляду на викладене, вважаючи цей виконавчий напис незаконним, позивач вважає належним способом захисту його прав та інтересів визнання судом оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав та пояснив, що законодавством передбачено можливість вчиняти виконавчі написи не на будь-яких боргових документах, а тільки на тих, що включені у відповідний перелік, затверджений Кабінетом Міністрів України. Цим переліком не передбачено можливості вчинити виконавчий напис на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, у зв'язку із чим у відповідача не було законних підстав звертатись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису і, відповідно, у нотаріуса не було законних підстав вчиняти виконавчий напис. У зв'язку із цим представника позивача ОСОБА_1 вважає оскаржуваний виконавчий напис незаконним і просить суд визнати цей напис таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідач, в порядку ст. ст. 27, 31 ЦПК України, в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017р. надав суду заперечення проти позову, в яких зазначав, що відповідачем, як кредитором були виконанні всі вимоги закону, щодо подання документів для вчинення третьою особою виконавчого напису, а тому заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Третя особа, про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, в судові засідання не з'явилась, свого представника не направила, пояснення на позов не подавались.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16 квітня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №490063002 (а.с. 47-50), згідно якого відповідачем позивачу було надано у тимчасове користування грошові кошти в сумі 19081,19 дол. США зі сплатою 13,5 % річних на строк до 16 квітня 2015р. Зазначений кредитний договір нотаріально не посвідчений.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Оскільки позивач умови кредитного договору належним чином не виконує, утворилася заборгованість, з метою стягнення якої 20 серпня 2016р. відповідач звернувся до третьої особи (нотаріуса) із заявою про вчинення виконавчого напису на кредитному договорі.

Третя особа нотаріус Чуловський В.А., на підставі цієї заяви та доданих до неї документів, вчинив виконавчий напис, зареєстровано в реєстрі за № 15800 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» грошової суми в розмірі 18679,84 дол. США за період з 16 лютого 2014р. по 02 червня 2016р., який оскаржується позивачем.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. за №1172.

Із моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014р. була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно (п. 1 Переліку).

10 грудня 2014р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями (п. 2 Переліку).

Саме цю норму застосувала третя особа нотаріус Чуловський В.А., вчиняючи оскаржуваний виконавчий напис.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017р. у справі №826/20084/14 за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Нотаріальна палата України, ОСОБА_5, ПАТ «Комерційний банк «Надра», ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк», ПАТ «Комерційний банк «Альфа-Банк» про визнання нечинним і скасування п.1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014р., визнано незаконним та нечинним зазначений вище розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік повернувся до попередньої редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили, при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв'язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття».

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить о висновку, що оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Постанові Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999р., оскільки вчинений на не передбаченому Переліком борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, а тому не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640,0 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України;; ст.ст. 1, 4, 15, 16 ЦК України; ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012р. № 296/5; Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. № 1172, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Десятинна, 4/6) третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович (свідоцтво № 7425, видане МЮ України 28 травня 2009р., місцезнаходження: м. Київ, провул Музейний, 10, каб. 505) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем за реєстровим №15800 від 20 серпня 2018р., про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» грошової суми в розмірі 18679 /вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят дев'ять/ дол. 84 цента США, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 640,0 /шістсот сорок/ грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повни текст рішення суду складено 06 липня 2018р.

Суддя: