Рішення № 75263878, 03.07.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1715/17

2/703/145/18 .

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Литвин Г.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

встановив:

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24 липня 2015 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладенго кредитний договір №150724-102304. Відповідно до умов договору ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 600 гривень , зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 360 гривень з кінцевим терміном повернення у строк до 22 серпня 2015 року. Однак з 17 травня 2017 року відповідач взяті на себе обов’язки не виконує, тому станом на вищевказану дату виникла заборгованість за кредитом в сумі 7868 гривень. Оскільки позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а останній в порушення норм закону та умов договору свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 7868 гривень та понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав суду заяву в якій справу просить розглянути без його участі представника позивача, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності з наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

24 липня 2015 року ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» кредитний договір №150724-102304 та отримала кредит у розмірі 600 гривень, зі сплатою відсотків в розмірі 360 гривень, з кінцевим терміном повернення – 22 серпня 2015 року (а.с. 3).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 24 липня 2015 року ОСОБА_1 одержала 24 липня 2015 року 600 гривень кредитних коштів (а.с. 4).

Як вбачається з Умов надання та обслуговування кредитів, які є невід'ємною частиною укладеного між сторонами кредитного Договору, клієнт зобов'язується погашати заборгованість по Кредиту, процентам за його використання та ін.(а.с. 9-13 ).

Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 17 травня 2017 року заборгованість відповідача становить 7868 гривень (а.с. 14-19).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.ст. 626, 628, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, частина перша статті 634 ЦК України визначає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При системному аналізі зазначених норм чинного цивільного законодавства України з врахуванням тих правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, суд приходить до висновку, що Анкета-заява відповідача разом з Умовами надання та обслуговування кредитів, дійсно складають кредитний Договір, який вважається укладеним 24 липня 2015 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1, оскільки саме в цей день вона була ознайомлена із фінансовими умовами надання кредиту у зв'язку з чим до відносин, які склалися між сторонами підлягають застосуванню норми ст.ст. 1054-1056-1 Параграфа 2 ЦК України (Кредит).

Статтею 629 ЦК України визначено, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів не спростований останнім та об'єктивно підтверджується наданим суду видатковим касовим ордером та розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 станом на 17 травня 2017 року за договором №150724-102304, який суд визнає достовірним та правильним, приймаючи до уваги як належний та допустимий доказ, що відповідає вимогам ст.ст. 77-78 ЦПК України (а.с.20).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтями 546, 548 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Враховуючи норми ЦК України та положення договору, які погоджені сторонами, а також ту обставину, що судом встановлено факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, суд приходить до висновку про доведеність заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч.2 ст.16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов’язку внатурі.

Оскільки відповідач несвоєчасно сплачує кредит та несвоєчасно вносить відсотки за користування кредитом, заборгованність по їх сплаті підлягає стягненню в судовому порядку.

Оскільки позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 1600 гривень, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у вищезазначеному розмірі на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 546, 548, 549, 610, 626, 628, 629, 634, 638, 1049-1050 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 77-78, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки м. Сміла Черкаської області, вул. Тімірязєва, 73, паспорт серії НС №769534 виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 18 лютого 2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» вул. Сорок років Рад. України, 39-А кв. 25 м. Запоріжжя код ЄДРПОУ 38839217 заборгованість за кредитним договором в сумі 7868 (сім тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень, судові витрати 1600 (одна тисяча шістсот) гривень, а всього 9468 (дев’ять тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», вул. Сорок років Рад. України, 39-А кв. 25 м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 38839217.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Сміла Черкаської області, жителька м. Сміла Черкаської області, вул. Тімірязєва, 73, паспорт серії НС №769534 виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 18 лютого 2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Головуючий О.П.Опалинська