Рішення № 75263875, 26.06.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2794/17

2/703/260/18 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Литвин Г.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом першого заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_1, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Смілянської районної ради Черкаської області, до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином, -

встановив:

Перший заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_1, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Смілянської районної ради Черкаської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого від відбування основного покарання з випробуванням якщо він протягом 1 року 6 місяців іспитового строку не вчинять нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки. В ході розгляду кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_2 18 листопада 2016 року близько 18 години 30 хвилин перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння та керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Миру в с. Балаклея Смілянського району на узбіччі вулиці навпроти будинку №154 по вул. Миру в с. Балаклея Смілянського району скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3 В результаті зіткнення останній були спричинені тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта відносяться до категорії тяжких. Внаслідок отриманих травм ОСОБА_3 перебувала на лікуванні у Смілянській центральній районній лікарні ім. Софії Бобринської з 8 листопада 2016 року один ліжко-день та у Комунальному закладі «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» з 8 листопада 2016 року по 25 листопада 2016 року. Згідно довідки Смілянської центральної районної лікарні ім. Софії Бобринської на лікування затрачено кошти у сумі 337 гривень 88 копійок, з розрахунку 337 гривень 88 копійок за ліжко – день. Відповідно до довідки Комунального закладу «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» від 22 грудня 2016 року на лікування потерпілої затрачено кошти в сумі 5454 гривень 62 копійки з розрахунку 320 гривень 86 копійок за ліжко-день. Смілянська центральна районна лікарня ім. Софії Бобринської знаходиться в комунальній власності, є бюджетним закладом охорони здоров’я і фінансується з бюджету Смілянської районної ради, а фінансування КЗ «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» здійснюється за рахунок коштів розпорядником яких є Черкаська обласна рада. Ненадходження до бюджету коштів, затрачених на лікування потерпілої негативним чином впливає на дохідну частину бюджету та фінансування видатків держави, в тому числі і на соціальну сферу в частині охорони здоров’я, а тому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Смілянської районної ради витрати, понесені закладом охорони здоров’я на лікування потерпілого в сумі 337 гривень 88 копійок та на користь Черкаської обласної ради кошти в сумі 5454 гривні 62 копійки.

Позивач надав суду заву в якій позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву в якій розгляд справи просить проводити без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши та дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Судом встановлено, що вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2017 року відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Відповідач за вказаним вироком був визнаний винним в тому, що він 18 листопада 2016 року близько 18 години 30 хвилин, керуючи в стані алкогольного сп’яніння автомобілем НОМЕР_2, поблизу будинку №154 по вул. Миру в с. Балаклея Смілянського району, порушив п.п. 2.9а, 2.3б, 12.1 та 12.4 ПДР України, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху в населеному пункті, не справився з керуванням та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта відносяться до категорії тяжких (а.с. 5).

Як вбачається з довідки №1611 від 27 грудня 2016 року Смілянської центральної районної лікарні ім. Софії Бобринської, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала в травматологічному відділенні Смілянської ЦРЛ ім. Софії Бобринської один ліжко-день 8 листопада 2016 року з 18 години 40 хвилин до 22 години. З 22 години переведена в нейрохірургічне відділення Черкаської обласної лікарні. Вартість лікування за 1 ліжко-день станом на листопад 2016 року становить 337 гривень 88 копійок (а.с. 7).

Згідно довідки №01-28/2085 від 22 грудня 2016 року ОСОБА_3 знаходилася на лікуванні в КЗ «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» в нейрохірургічному відділенні з 8 листопада 2016 року по 25 листопада 2016 року. Всього ліжко-днів 17, вартість 1 ліжко-дня становить 320 гривень 86 копійок. На лікування витрачено закладом 5454 гривні 62 копійки (а.с. 8).

Статтею 121 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року на прокуратуру України покладено повноваження з представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.3 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами.

Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

З абзацу 1 п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абзацу 1 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.

На підставі ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим, ч.1 ст.82 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.82 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Враховуючи, що по справі відсутні підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, визнання відповідачем позову не суперечить закону та надані учасниками справи докази свідчать про те, що визнання відповідачем позову не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, відтак позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674 - VI у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки, відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, а при подачі позовної заяви позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 881 гривні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 11, 12, 56, 76, 81, 82, 89, 206, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15,16, 1166 ЦК України, ст. 128 КПК України, Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року, постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами), постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»,-

вирішив:

Позов першого заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_1, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Смілянської районної ради Черкаської області, до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Смілянської районної ради, р/р 35415014001907 в ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018 337 (триста тридцять сім) гривень 88(вісімдесят вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3 жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Черкаської обласної ради, р/р 31410544700001, МФО 854018, ЗКПО 37930566 банк одержувач ГУДКСУ у Черкаській області 5454 (п’ять тисяч чотириста п’ятдесят чотири) гривні 62 (шістдесят дві) копійки.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3 жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави судовий збір в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одну) гривню.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: Перший заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Смілянської районної ради, вул. Ю.Кондратюка, 25 м. Сміла Черкаська область.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, житель ІНФОРМАЦІЯ_4.

Головуючий О.П.Опалинська