
Номер справи 623/413/18
Номер провадження 1-кп/623/125/2018
УХВАЛА
іменем України
12 липня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого – судді Винниченка П.П.,
з участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,
прокурора Павленко М.О.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ізюмського міськрайонного суду в м. Ізюм Харківської області клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Красноярського краю, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, раніше судимого:
1) 07.08.2000 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 142 КК України до 3 років позбавлення волі,
2) 03.11.2003 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,
3) 09.04.2004 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,
4) 11.08.2008 року Ізюмським районним судом Харківської області за ст.ст.187 ч.3, 296 ч.2 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 07.11.2014 умовно-достроково на невідбутий термін 9 місяців 7 днів,
підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 січня 2018 року за № 12018220320000011 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,
12 липня 2018 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1.
В клопотанні зазначено, що на призначені судові засідання 13.03.2018, 06.04.2018, 18.05.2018 та 24.05.2018, ОСОБА_1 не з’являвся.
Після чого, відповідно до ст. 323 КПК України 06.04.2018 суддею Ізюмського міськрайонного суду Винниченком П.П. постановлено ухвалу про привід обвинуваченого ОСОБА_1
Оголошений судом примусовий привід обвинуваченого ОСОБА_1 результатів щодо належної явки не дали. Згідно інформації начальника Ізюмського ВП про виконання приводу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що працівниками поліції не однократно здійснювались виїзди за адресою мешкання ОСОБА_1, а саме: АДРЕСА_1, але на не однократні стуки у двері помешкання ніхто не відчиняв. Опитані сусіди повідомили, що ОСОБА_1 вже тривалий час не з’являється за місцем свого мешкання, останній раз його бачили рік потому, де може знаходитись останній їм не відомо так як зв'язок з ним вони не підтримують.
Відповідно до ст. 335 КПК України суддею Ізюмського міськрайонного суду Винниченком П.П. 24.05.2018 постановлено ухвалу про розшук обвинуваченого ОСОБА_1
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Приписами ч.1 ст.178 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
В обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 прокурор посилається на те, обвинувачений ОСОБА_1 ніде не працює, вчинив злочин середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, не має постійного місця мешкання, має слабкі соціальні зв’язки, раніше неодноразово судимий: 07.08.2000 року Ізюмським районним судом Харківської області за ст. 17, ч. 3 ст. 142 КК України (в ред. 1961 року) до 3 років позбавлення волі; 03.11.2003 року Ізюмським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.3, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 09.04.2004 року Ізюмським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.3, ст. 70 ч. 4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 11.08.2008 року Ізюмським районним судом Харківської області за ст. 187 ч. 3, ст. 296 ч. 2, 70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 07.11.2014 умовно-достроково на невідбутий термін 9 місяців 7 днів, таким чином наявні ризики, передбачені п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень – злочинів, тобто обґрунтованість підозри, застосування відносно ОСОБА_1 більш м’яких запобіжних заходів, не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України,
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив не застосовувати запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вивчивши матеріали клопотання, допитавши підозрюваного ОСОБА_1 який визнав себе винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, заслухавши думку прокурора про обґрунтованість клопотання та доводи про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень та вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно вплинути на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу.
Суд також враховує, що вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 3 роки, але на даний час вирок не набрав чинності, так як на вирок суду подана апеляційна скарга і кримінальне провадження знаходиться на розгляді в Апеляційному суді Харківської області.
Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, не має постійного місця мешкання, не одружений, ніде не працює, має слабкі соціальні зв’язки, раніше неодноразово судимий, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях а також враховуючи, що ОСОБА_1 ухиляється від явки в судові засідання, а тому суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_1. необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Будь-якої інформації, що свідчить про наявність у обвинуваченого хвороб, які б перешкоджали перебуванню його в умовах ізоляції від суспільства, у суду немає.
Згідно з пунктом 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» №37466/04 від 20.08.2010 Європейський Суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України - в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 18410,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань № 27 на 60 днів, з моменту фактичного затримання, з 15 години 00 хвилин 12 липня 2018 року до 15 години 00 хвилин 09 вересня 2018 року.
Визначити суму застави у розмірі 18410 ,00 (вісімнадцяти тисяч чотириста десяти ) гривень, 00 копійок, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674, отримувач коштів - ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача - ДКС України, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, справа № 623/413/18; провадження № 1-кп/623/125 /2018 від ОСОБА_1, або його рідних.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.
Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобов’язань. У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим, не з’явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя П.П.Винниченко
Судове рішення № 75262669, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 12.07.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 623/413/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: