Постанова № 7526135, 04.08.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2006 р. Справа № 11/297-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:

від позивача: Васильєвої М.В.- юр., дов. № 1/01 від 01.01.2006р.

від відповідача: Горбунової К.О.- держ подат. інсп., дов. № 3/9/10-139 від 10.01.2006р., Гарькавої Г.Г.- гол. держ. подат. рев-інсп., дов. № 9868/9/10-139 від 28.07.2006р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьуніверсалторг", м. Херсон

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м. Херсон

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0004302301/0 та № 0004312301/0 від 10.06.2004р.

Провадження у справі відкрито за позовом, в якому поєднано вимоги про визнання недійсними двох податкових повідомлень-рішень, якими контролюючий орган визначив позивачу - платнику податків штрафи за порушення строків виконання податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток у розмірі 20% від суми податків, строки виконання яких порушено.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує наступне.

Прострочка сплати ПДВ не перевищила 30 днів, тому штраф мав бути не 20% як визначено органом державної податкової служби, а 10% від суми податкового боргу.

Таке ж порушення допущено цим органом при визначенні штрафу з податку на прибуток.

Позивач вважає, що у випадку коли останній день подачі податкової декларації припадає на вихідний або святковий день та, відповідно, переноситься на наступний робочий день, віддаляється на відповідну кількість днів і граничний строк сплати податкового зобов'язання.

Також позивач вважає, що податковий період з податку на прибуток був та є календарний квартал. Тимчасовий обов'язок подавати податкову декларацію з податку на прибуток за листопад 2003р., встановлений п.14 Перехідних положень Закону України № 349 від 24.12.2002р., не змінив базового податкового періоду - кварталу - для податку на прибуток. Щонайменше в цьому питанні позивач вбачає колізію норм та конфлікт інтересів, який має тлумачення на його користь на підставі п.п.4.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181). За цією ознакою строк погашення податкового зобов'язання щодо податку на прибуток позивач вважає таким, що не порушено.

Позивач зауважує, що форма оспорюваних податкових повідомлень-рішень не відповідає нормативно встановленій.

Відповідач позов не визнав, навів письмові заперечення проти позовних вимог, за якими стверджує, що погашення позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість за листопад 2003р. відбулося з затримкою на час, більший ніж 30 днів, тому позивача обґрунтовано притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу розміром в 20% від суми податкового боргу.

За точкою зору представників відповідача станом на листопад 2003р. нормативно встановленим податковим періодом для податку на прибуток був календарний місяць, а не квартал.

Відповідач вважає, що при переносі строку подання платником податку податкових декларацій у випадках, коли останній день такого строку припадає на вихідний або святковий день, перебіг строку сплати податкового зобов'язання не змінюється; при цьому відповідач посилається на відповідне Податкове роз'яснення ДПА України.

Відповідач не погоджується з тим, що деяка невідповідність оспорюваних актів формі, пропонованій ДПА України, може приводити до недійсності таких актів, оскільки по суті податкові повідомлення-рішення є правильними.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Виходячи зі змісту цієї норми суд розглядає по суті вимоги за предметом про визнання недійсним акту, сформульованим та незміненим позивачем, такі вимоги по суті адміністративно-правові, залишаються підвідомчими і у сформульованому таким чином предметі господарським судам України.

С у д в с т а н о в и в:

Податковим повідомленням-рішенням № 0004302301/0 від 10.06.2004р. ДПІ у м. Херсоні визначила ТОВ "Південьуніверсалсервіс" 92793,20грн. штрафу з податку на додану вартість. Податкове повідомлення-рішення мотивоване посиланням на обставини, встановлені за актом перевірки № 2521/23-5 від 08.06.2004р. та застосуванням п.п."б", п.п.4.2.2 ст.4 , п.п.17.1.7.ст.17 Закону № 2181, п.п.7.7.1, 7.9.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон про ПДВ).

Іншим податковим повідомленням-рішенням - № 0004312301/0 від 10.06.2004р. цей же контролюючий орган визначив цьому ж платнику податків 138588,22 грн. штрафу з податку на прибуток. Це податкове повідомлення-рішення мотивоване посиланням на обставини, встановлені за тим же актом перевірки та застосуванням тих же п.п."б", п.п.4.2.2 ст.4, п.п.17.1.7 ст.17 Закону № 2181 та п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 349 від 24.12.2002р.

Позов за заявленим предметом слід задовольнити частково з таких підстав.

За актом ДПІ у м. Херсоні від 08.06.2004р. "Про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства ТОВ "Південьуніверсалсервіс" (код 24758629) за період з 01.04.2001р. по 01.04.2004р." та позицією ДПІ у спорі, яка в цій частині не оспорюється ТОВ "Південьуніверсалсервіс", встановлено, що:

а) задекларовану в податковій декларації з ПДВ за листопад 2003р. суму ПДВ в 466667грн. відповідач погасив шляхом зменшення на цю суму податкового зобов'язання коригуванням в розрахунку коригування сум ПДВ за грудень 2003р., отриманим ДПІ у м. Херсоні 17.01.2004р. (копія - на а.с.18);

б) задекларовану в податковій декларації з податку на прибуток суму податку на прибуток в 693,3 тис.грн. відповідач погасив шляхом зменшення на цю суму податкового зобов'язання, вчиненим безпосередньо за текстом податкової декларації з податку на прибуток за 12 місяців 2003р., отриманої ДПІ у м. Херсоні 21.01.2004р. (копія - на а.с.12).

Вказане коригування платником податків вчинене у зв'язку з поверненням ним контрагенту у господарських відносинах - ТОВ "Амалтея" раніше отриманої суми передплати в 2800000грн. Спосіб коригування податкових зобов'язань платником податків, спосіб погашення ним податкових зобов'язань шляхом такого зобов'язання контролюючим органом не визнавалися неправильними, відповідно, позивачу не визначалися знову податкові зобов'язання ним відкориговані в сторону зменшення.

За позицією відповідача у спорі відлік прострочки сплати податкового зобов'язання за листопад 2003р. слід відраховувати після 30.12.2003р., а граничним строком сплати податкового зобов'язання є 30.12.2003р.

Позивач вважає, що граничним строком подання податкових декларацій за листопад 2003р. є 22.12.2003р. та, відповідно, останнім днем виконання податкового зобов'язання було 02.01.2004р.

Суд зауважує, що:

- і за умови правильності тлумачення правил перебігу строку сплати податкового зобов'язання у випадку, коли останній день подачі податкової декларації випадає на вихідний чи святковий день, застосованого позивачем,

- і за умови правильності іншого тлумачення цих же правил, застосованого відповідачем,

- кількість днів прострочки позивачем погашення зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток за листопад 2003р. не перевищує 30 днів:

- щодо ПДВ та податку на прибуток прострочка за міркуванням однієї сторони розпочалась з 31.12.2003р., за міркуванням іншої - з 03.01.2004р. та закінчилася за оцінкою суду, щодо ПДВ - 17.01.2004р. та щодо податку на прибуток 21.01.2004р. з відповідним коригуванням, неоспореним з позиції правильності контролюючим органом, вчиненим платником податків.

Згідно з п.17.1.7 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, а при затримці від 31 до 90 календарних днів - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Відповідач застосував штрафи у розмірі 20% суми податкового боргу, однак, зважаючи на те, що податкове зобов'язання з податку на прибуток перестало існувати для позивача з його коригуванням 21.01.2004р., а податкове зобов'язання з ПДВ - 17.01.2004р. також з коригуванням - суд не має підстав вважати про продовження існування у позивача відповідних податкових боргів місця після 21.01.2004р. та після 17.01.2004р. Тому кількість днів прострочки погашення податкових зобов'язань рахується до 21.01.2004р. та 17.01.2004р., ця кількість хоч з 31.12.2003р. розпочати її відлік, хоч з 03.01.2004р. - не перевищує 30 днів. Тому штраф мав бути застосованим в сумі 10%, а оскільки позивач застосував штрафи вдвічі більші, то половина застосованих штрафів є застосованою безпідставно.

Як видно з викладеного, одне чи інше тлумачення правила про перебіг строку сплати узгодженого задекларованого податкового зобов'язання у випадку, коли останній день подачі податкової декларації випадає на вихідний чи святковий день за п.п.4.1.5 ст.4, п.п.5.3.1 ст.5 Закону № 2181, не має ні вирішального, ні будь-якого значення для результату розгляду спору.

Суд приймає до уваги при розгляді цього спору, що строком подачі податкових декларацій з ПДВ і з податку на прибуток за листопад 2003р. є 20 календарних днів за наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця у відповідності до п.п.4.1.4 ст.4 Закону № 2181. При цьому суд враховує, що на цей період базовим податковим періодом для податку на прибуток був не квартал, а місяць. За п.14 р. ІІ Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 349 від 24.12.2002р. сплата податку за результатами січня та 11 місяців 2003р. здійснюється у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Цей Закон в застосованій контролюючим органом та судом частині не визнаний неконституційним, мав бути застосованим ДПІ у м. Херсоні та застосовується судом. Від його обнародування та до декларування податкових зобов'язань за 11 місяців 2003р. позивач мав вдосталь часу для вивчення й застосування статей Закону, планування використання інтересів у сфері регулювання Закону.

Суд приймає до уваги, що деяка невідповідність формі оспорюваних податкових повідомлень-рішень, не є порушенням законодавства, яке б приводило до визнання їх недійсними в іншій частині, що залишається чинною по суті.

Оспорюючи два акти, позивач при зверненні до суду мав сплатити двічі по 3грн. 40коп. судового збору, сплатив лише 3грн. 40коп. За результатами розгляду справи, частково задовольняючи позов немайнового характеру, суд відносить 50% судового збору на позивача (50% від 6,80грн. - це 3грн. 40коп.), а 50% - на Державний бюджет України. Оскільки позивач сплатив саме 3грн. 40коп. судового збору, відшкодовувати йому з Державного бюджету України нічого.

До судових витрат у справі не відносяться витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу аналогічні тим, що оплачуються позивачами у господарському судочинстві на стадії звернення до суду з позовами, оскільки в адміністративному судочинстві розмір таких витрат станом на 04.08.2006р. не передбачений.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1.Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними:

а) податкове повідомлення-рішення № 0004302301/0 від 10.06.2004р. в частині визначення ДПІ у м. Херсоні ТОВ "Південьуніверсалторг" 46396грн. 50коп. штрафу;

б) податкове повідомлення-рішення № 0004312301/0 від 10.06.2004р. в частині визначення ДПІ у м. Херсоні ТОВ "Південьуніверсалторг" в частині визначення 69294грн. 11коп. штрафу.

3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Чернявський

У повному обсязі постанову

складено 08.08.2006р.

4 прим. об