Постанова № 7526090, 03.08.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" серпня 2006 р. Справа № 11/257-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:

від позивача: Василенка В.Ю.- засновника, дор. б/н від 01.05.2006р., Тарана П.А.- уповн. предст., дор б/н від 01.07.2006р.

від відповідача: Філімонової Г.М.- гол. держ. подат. рев-інсп., дов. № 3880/10/10 від 18.07.2006р., Шепелєвої О.В.- ст. держ. подат. інсп., дов. № 149/10/10 від 05.04.2006р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діана", м. Нова Каховка

до Державної податкової інспекції у м.Нова Каховка, м. Нова Каховка

про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001992301/3 від 11.04.2006р. та № 0002481701/3 від 11.04.2006р.

Провадження у справі відкрито за позовом про скасування як незаконних податкових повідомлень-рішень № 0002481701/3 від 11.04.2006р. щодо визначення позивачу податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 208грн., штрафу в сумі 416грн. та № 0001992301/3 від 11.04.2006р. щодо визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 5644грн. та штрафу в сумі 3632грн.

За підстави вимог позивач вказує наступне.

Адміністративна скарга платника податків у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов’язання розглядалася без запрошення представника платника податків. Рішення про продовження строку розгляду скарги до ТОВ “Діана” не надходило. При перевірці, за результатами якої прийнято оспорювані акти, порушено строк позовної давності, перевірку проведено у жовтні 2005р., а охвачено перевіркою період з 01.07.2002р. До визначення позивачу зобов’язань і штрафів привела несвоєчасність проведення органом державної податкової служби цієї перевірки. Якби її було проведено раніше, відповідно, раніше були б визначені ці ж податкові зобов’язання і штрафи, раніше вони б стали узгодженими і тоді б були підстави для списання податкового боргу, в який перетворилися б такі зобов’язання і штрафи, - для списання як таких, що виникли внаслідок обставин непереборної сили, які мали місце в попередні роки. По суті фактів встановлених контролюючим органом порушень позивач не заперечує.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову, стверджуючи таке.

Строк розгляду адміністративної скарги позивача у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов’язання обгрунтовано продовжувався відповідним рішенням органу державної податкової служби. Оспорювані податкові зобов’язання позивачу визначені за податкові періоди в межах строку позовної давності. Решта обгрунтувань, наведених позивачем, за оцінкою позивача, не має наслідком підстави для задоволення позову про скасування податкових повідомлень-рішень.

Оспорюючи останні в процедурі апеляційного узгодження податкового зобов’язання податкові повідомлення-рішення, що в номері у знаменнику мають трійку - № 0002481701/3 та № 0001992301/3 позивач має на увазі, що саме ці рішення остаточно зобов’язують його сплачувати податкові зобов’язання і штрафи, встановлюють остаточний строк для сплати зобов’язань і штрафів, порушують тим самим права позивача.

Суд приймає до уваги, розглядаючи спір по суті, що предмет оспорювання у адміністративному судочинстві не обмежений поняттям “акта” за ст.12 ГПК України, напрацьованим судовою практикою у господарському судочинстві.

С у д в с т а н о в и в :

Податковим повідомленням-рішенням № 0002481701/3 від 11.04.2006р. ДПІ у м. Нова Каховка визначила ТОВ “Діана” 208грн. податку з доходів фізичних осіб та 416грн. штрафу. Це податкове повідомлення-рішення мотивоване посиланням на обставини, встановлені за актом перевірки № 624/230/22744480 від 14.10.2005р., а також результатами розгляду адміністративної скарги позивача у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов'язання, застосуванням п.п."б" п.п.4.2.2 ст.4, п.п.17.1.9 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Закон № 2181), п.п.9.1.1 ст.9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Іншим податковим повідомленням-рішенням № 0001992301/3 від 11.04.2006р. цим же контролюючим органом визначено цьому ж суб’єкту підприємницької діяльності 5644грн. податкового зобов’язання з податку на додану вартість та 3632грн. штрафу. Це податкове повідомлення-рішення також мотивоване посиланням на обставини, встановлені за тим же актом перевірки, результатами розгляду адміністративної скарги позивача у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов’язання, а також застосуванням п.п.”б”, п.п.4.2.2 ст.4, п.п.17.1.3 ст.17 Закону № 2181, п.11.21, п.11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” (Закон про ПДВ).

Позов за заявленим предметом підлягає частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

За актом Новокаховської ОДПІ від 14.10.2005р. № 624/230 “Про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю “Діана”, за період з 01.07.2002р. по 30.06.2005р.” в якості порушення законодавства про ПДВ кваліфіковані встановлені контролюючим органом факти заниження податку на додану вартість у розмірі 5644грн. в загальній податковій декларації з ПДВ за листопад 2003р. та нецільового використання коштів ПДВ в сумі 810грн. сільськогосподарським товаровиробником, що декларувалися за сільськогосподарською, спеціальною податковою декларацією з ПДВ.

За оцінкою суду органом державної податкової служби цілком правомірно визначено 5644грн. податкового зобов’язання з ПДВ та 2822 грн. штрафу за п.п.17.1.3 ст.17 Закону № 2181 у зв’язку з визначенням вказаного податкового зобов’язання у зв’язку з тим, що ТОВ “Діана” включило до податкових зобов'язань сільськогосподарської, спеціальної податкової декларації з ПДВ сільськогосподарського товаровиробника вартість реалізованого добрива (аміачної селітри) не власного виробництва за виданою податковою накладною № 98 від 28.11.2003р. щодо загальної вартості товару 33864грн., в тому числі 5644грн. ПДВ. Цю суму платнику податків слід було віднести до податкових зобов'язань загальної податкової декларації з ПДВ. Оскільки позивач цього не зробив, контролюючий орган визначив йому це податкове зобов'язання за результатами перевірки.

Решта штрафу з ПДВ - 810 грн. - органом державної податкової служби визначена за те, що ТОВ "Діана" у квітні 2003р. не перерахувало на окремий рахунок визначену за спеціальною сільськогосподарською податковою декларацією з ПДВ суму ПДВ в 810 грн., ця сума вважається використаною не за цільовим призначенням і, за позицією відповідача у спорі, підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних чи фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків та зборів, нарахування та сплати пені і штрафних санкцій, застосовуваних до платників податків контролюючими органами, є вже згаданий Закон № 2181. Відповідно до п.17.1 ст.17 цього Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, що встановлюються цією статтею, окрім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, які встановлюються окремим законодавством.

Спеціальний режим оподаткування за п.11.29 ст.11 Закону про ПДВ полягає в тому, що суми ПДВ, отримані з операцій з продажу продукції власного виробництва, що здійснюються сільгосптоваровиробниками, залишаються в розпорядженні таких сільгосптоваровиробників і перераховуються ними з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ з правом використання коштів на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. Ці суми ПДВ, що не підлягають сплаті до бюджету, але нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками та залишаються у їх розпорядженні з зарахуванням на окремий рахунок з правом використання на вказані цілі, не можуть вважатися податковими зобов'язаннями, як зобов'язаннями сплати коштів до бюджету, відповідно не можуть визначатися контролюючими органами як податкові зобов'язання в податкових повідомленнях-рішеннях при недекларуванні їх платником податків. Такі висновки робить і ДПА України в листі № 611/7/19-2117 від 14.11.2002р. У випадку, що оцінюється, сума в 810грн. контролюючим органом не визначалася як податкове зобов'язання, визначена як штраф. Між тим, визначення такого штрафу за кваліфіковані в якості порушення контролюючим органом обставин, чинним Законом № 2181 не передбачено (зокрема ст.17 цього Закону). При цьому за вже названими нормами Закону № 2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства застосовуються до платника податків у розмірах, визначених ст.17 Закону, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, які встановлюються окремим законодавством. Звідси висновок про те, що невстановлені Законом № 2181 штрафи стягненню за чинності цього Закону не підлягають.

Застосований же відповідачем штраф фактично передбачений за встановлене порушення не тільки не Законом № 2181, а навіть, взагалі, не нормативним актом рівня закону (в т.ч. й не п.11.29 ст.11 Закону про ПДВ), такий штраф за встановлене порушення встановлено п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва (із змінами, внесеними Постановою КМ України № 488 від 11.04.2002р.), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 271 від 26.02.1999р. Встановлення такої відповідальності не законом, а нормативним актом нижчого рівня, за оцінкою суду, не відповідає ст.92 Конституції України.

Посилання відповідача при застосуванні штрафу за текстом оспорюваного акта на п.п.17.1.3 ст.17 Закону № 2181 також не додає обґрунтованості податковому повідомленню-рішенню в частині штрафу 810грн., оскільки цим підпунктом не передбачено відповідальності платника ПДВ у випадку недекларування ним зобов'язань за спеціальною сільськогосподарською податковою декларацією з ПДВ - тих зобов'язань, на виконання яких кошти не сплачуються платником до бюджету, а використовуються платником на певні цілі підприємницької діяльності.

Тому податкове повідомлення-рішення № 0001992301/3 від 11.04.2006р. підлягає скасуванню в частині визначення 810грн. штрафу.

Податкове повідомлення-рішення щодо визначення податкового зобов'язання й штрафу з податку з доходів фізичних осіб ДПІ у м. Нова Каховка прийняте у зв'язку з виявленням невиконання позивачем обов'язків податкового агента при виплаті доходів фізичним особам у вересні та грудні 2004р., у березні 2005р. за оренду земельної ділянки (паю). Наявності порушення по суті не оспорює й позивач. Визначення позивачу зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 208грн. є правильним на підставі п.п.9.1.1 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а штрафу в розмірі 200% від визначеного податкового зобов'язання - на підставі п.п.17.1.9 ст.17 Закону № 2181.

Розглядаючи обґрунтування позивачем позовних вимог, суд також зауважує наступне.

Станом на час перевірки контролюючий орган не порушив строку давності (1095 днів) щодо встановлення податкових зобов'язань за податків періоди, в яких визначались податкові зобов'язання.

Розгляд органом державної податкової служби адміністративної скарги позивача - платника податків у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов'язання без участі представника платника податків не є порушенням, яке б приводило до скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Суд приймає до уваги, що рішенням ДПА України від 28.02.2006р. № 3658/7/25-0115 продовжувався строк розгляду скарги ТОВ "Діана" у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов'язання, відповідно, цей строк не порушено, адресатом за текстом цього рішення є і ТОВ "Діана".

Решта обґрунтувань за текстом позову не можуть бути за природою підставами для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Оспорюючи два податкових повідомлення-рішення позивач мав сплатити двічі по 3,40грн. судового збору, сплатив 85грн. державного мита за платіжною квитанцією № 172 від 23.05.2003р. Зайво сплачене держмито - понад суму 6грн. 80коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Також підлягають поверненню позивачу як зайво сплачені за платіжною квитанцією № 172 від 23.05.2006р. 118грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки в адміністративному судочинстві розмір таких витрат при поданні адміністративного позову не визначений.

Судовий збір за позовом щодо вимог про скасування податкового повідомлення-рішення яким визначено податкове зобов'язання і штраф з податку з доходів фізичних осіб покладається на позивача, щодо вимог про оспорювання податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання і штраф з ПДВ розподіляються порівну - 50% на позивача, 50% - на Державний бюджет України.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001992301/3 від 11.04.2006р. в частині визначення Державною податковою інспекцією у м. Нова Каховка товариству з обмеженою відповідальністю "Діана" 810грн. штрафу з податку на додану вартість.

3. В решті позову відмовити.

4.Стягнути з державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Управління Державного казначейства у Херсонській області, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь ТОВ "Діана" (код ЄДРПОУ 22744480, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Горького, буд. 40) 1грн. 70коп. витрат зі сплати держмита.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою позивача.

5.Повернути ТОВ "Діана" з Державного бюджету України 78грн. 20 коп. зайво сплаченого держмита.

6. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

7. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Чернявський

У повному обсязі постанову

складено 07.08.2006р.

4 прим. об