Рішення № 75259402, 22.06.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.06.2018 Справа № 554/12916/15-ц

Справа № 554/12916/15-ц

Номер провадження № 2/554/570/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі :

головуючого – судді - Січиокно Т.О.

за участю: секретаря - Ромахової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

у жовтні 2015 року позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом та просить стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь суму заборгованості за Кредитним договором № ML DOO\99/2006 від 11.07.2006 року у розмірі 15043, 66 доларів США, з яких 13873, 73 доларів США – заборгованість по сплаті кредиту, 1169, 93 доларів США – заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 26.12.2014 року по 24.09.2015 року.

Позов мотивований позивачем тим, що, 11.07.2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником всіх прав та обов’язків якого являється ПАТ «ОТП Банк», було укладено Кредитний договір № ML DOO\99/2006 від 11.07.2006 року, у відповідності до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 31727, 00 доларів США на купівлю нерухомого майна, строком до 11.07.2021 року, а Позичальник зобов’язався повернути Банку суму отриманого кредиту та провести відповідну плату за користування кредитними коштами у строки, передбачені Кредитним договором. Банк виконав свої зобов’язання та надав кредитні кошти згідно кредитної заявки позичальника від 11.07.2006 року, однак останній порушив боргові зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 15043,66 доларів США, з яких 13873, 73 доларів США – заборгованість по сплаті кредиту, 1169, 93 долари США – заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 26.12.2014 року по 24.09.2015 року. 26.03.2015 року позивач на адресу ОСОБА_1 направив досудову вимогу вих.. № 22-2/867888 від 23.03.2015 року із вимогою дострокового погашення боргових зобов’язань, яка отримана відповідачем 03.04.2015 року та у запропонований строк не виконана.

11.07.2006 року у забезпечення виконання боргових зобов’язань за Кредитним договором № ML DOO\99/2006 від 11.07.2006 року між ОСОБА_2 та Банком укладено договір поруки № SML-DOO\99\2006, відповідно до якого Поручитель прийняв на себе зобов’язання відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником його боргових зобов’язань.

25.09.2015 року року позивач на адресу ОСОБА_2 направив вимогу про дострокове виконання зобов’язань за вих.№ 700-01-85-4-8/2999 із вимогою про дострокове погашення боргових зобовязань, яка у встановлений строк добровільно не виконана.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. На а.с. 19 – 26 тому № 4 наявний відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю, оскільки на розгляд суду надано та долучено до матеріалів справи не оригінали кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки та бухгалтерської документації, а копії, які належним чином не завірені, не пронумеровані, не прошиті, а отже не можуть бути допустимими доказами у справі. Окрім цього, на розгляд суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 отримував коли – небудь у борг грошові кошти від банку та на його імя відкривалися поточні рахунки рахунки в іноземній валюті.

Відповідач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, однак на пропозицію суду надати пояснення по суті позовних вимог відмовилися. При цьому в ході судового розгляду відповідач ОСОБА_1 та його представник заявляли значну кількість клопотань, в яких посилалися на неправомірність дій позивача щодо щодо стягненням заборгованості за Кредитним договором № ML DOO\99/2006 від 11.07.2006 року з підстав недійсності укладеного Кредитного договору № ML DOO\99/2006 від 11.07.2006 року, договору поруки № SML-DOO\99\2006 від 11.07.2006 року та договору іпотеки, відсутності повноважень у Банку на здійснення валютних операцій, знищення банком кредитної справи, відсутності оригіналів кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки, бухгалтерських документів.

На а.с. 99 – 109 тому 1 наявні заперечення проти позову ОСОБА_1, в яких останній просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю, оскільки позивач не надав доказів надання йому кредитних коштів, а сам кредитний договір не може підтверджувати факт їх отримання. Банк не був уповноваженим на здійснення валютних операцій.

На протязі судового розгляду суд неодноразово звертав увагу на затяжний характер розгляду даної справи, який тривав із жовтня 2015 року, у зв’язку з цимим неодноразово наголошувалося відповідачу ОСОБА_1 та його представнику ОСОБА_4 на те, що їхня поведінка у судовому процесі була направлена на затягування судового процесу, недобросовісне користування процесуальними правами, що проявлялося, зокрема, у неявці останніх у судові заданні, призначені на 24.11.2015 року (а.с. 43 тому 1), 08.02.2016 року (а.с.72 тому 1), 30.05.2016 року (а.с.191 тому 1), 22.06.2018 року, а також у заявленні неодноразових клопотаннях про відкладення справи для ознайомлення з документами; про витребування доказів, які носили характер повторюваності, неконкретизованості; за станом здоровя за відсутності підтверджуючих медичних документів, а також у поданні зустрічних позовів, які суд в подальшому залишив без розгляду з підстав не усунення позивачем виявлених недоліків.

Окрім цього у даній справі двічі призначалася за клопотанням відповідача ОСОБА_1 та представника ОСОБА_4 судова економічна експертиза, яка в першому випадку була повернута без виконання, оскільки ОСОБА_1 оплатив її вартість.

Після повторного призначення даної експертизи та отримання її висновку, відповідачем ОСОБА_1 та його представником було заявлено клопотання по відкладення розгляду справи з підстав допиту у судовому засіданні експерта, яке судом було задоволено. Однак в ході допиту представник відповідача ОСОБА_4 на вирішення експерта експерта ставила питання, які зводилися фактично до підтвердження та перевірки наданих ним експертних висновків, а не для зясування питань, які б могли бути незрозумілими для сторін, на що звернув увагу суд, визнавши таку поведінку як недобросовісне користування процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.

Таким чином, після вирішення усіх клопотань сторін, проведення судової експертизи, заслуховування пояснень сторін з приводу заявлених позовних вимог та заперечень проти них, після дослідження усіх письмових доказів у справі, суд задовольнив чергове клопотання представника позивача ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи з підстав необхідності дослідження у судовому засіданні оригіналів кредитної справи, копія якої наявна у матеріалах справи, з підстав перевірки її доводів щодо можливого знищення.

12.04.2018 року, зявившись у судове засідання представник ОСОБА_4 заявила клопотання про відкладення розгляду справи та неможливості брати участь у ньому у зв’язку з поганим самопочуттям. З урахуванням міркувань інших учасників судового розгляду суд задовольнив дане клопотання, однак в подальшому будь – яких підтверджуючих даних щодо стану здоровя до суду надано не було.

22.06.2018 року позивачі ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 у судове засідання, в якому було заплановано огляд оригіналів матеріалів кредитної справи та судові дебати, не зявилися, не дивлячись на вжиття судом усіх можливих дій щодо належного повідомлення їх про час та місце розгляду справи, а саме оголошення про час та місце розгляду справи на сайті суду, направлення рекомендованих поштових направлень за їхнім місцем проживання.

Статтею 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов’язаний вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Окрім цього, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встанвоеним законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та авторитет судової влади.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 брали безпосередню участь у розгляді справи, однак їхня поведінка була направлена на затягування судового розгляду, що свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами, суд вважав за необхідне проводити судове засідання, призначене на 22.06.2018 року, без їхньої участі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку:

11.07.2006 року між акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» (Банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Кредитний договір № ML DOO\99/2006 від 11.07.2006 року, (далі Кредитний договір), згідно умов якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 31727, 00 доларів США для цільового призначення: купівля нерухомого майна, на строк до 11 липня 2021 року. Сторони домовилися, що для розрахунку за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 11 % річних. (а.с. 6-10 тому 1).

П.1.5 даного договору визначено, що повернення відповідної частини кердиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та у строки, визначені у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до цього Договору), шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, якщо інше не передбачено цим Договором.

Нараховані у порядку передбаченому цим Договром проценти сплачуються Позичальником одночасно з погашенням відповідної частини Кредиту у строк, передбачений в Графіку повернення кредиту та сплати процентів, якщо інше не передбачено цим Договором. Якщо до сплати процентів з моменту надання Кредиту залишається не більш трьох банківських днів, перше нарахування та сплата процентів здійснюється у наступному місяці.

Пунктом 1.9 Кредитного договору визначено порядок дострокового виконання боргових зобов’язань за ініціативою Банку, а саме незважаючи на інші положення цього договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/ або поручителем, та\ або майновим поручителем своїх боргових зобов’язань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п. 2.3.7, та ст. 3 цього договору) та\ або договору іпотеки, та\або умов договору поруки. При цьому виконання боргових зобов’язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 днів календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги. Застереження: вимога вважається надісланою в день його направлення на адресу позичальника, що зазначена у цьому договорі. До направлення вимоги поштою прирівнюється також і їх вручення позичальнику чи його представникам під розписку.

За невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов’язань по цьому Договору позичальник несе відповідальність у порядку і на умовах, визначених у цьому ньому. (п.4.1 Кредитного договору).

На а.с. 11 – 12 тому № 1 наявний Графік повернення Кредиту та сплати відсотків як додаток до Кредитного договору № ML DOO/99/2006 від 11.07.2006 року.

Згідно кредитної заявки від 11.07.2006 року ОСОБА_1 просив «Райффайзенбанк Україна» видати йому кредит в сумі 31727, 00 доларів США. Видачу 11 липня 2006 року здійснити шляхом перерахування кредитних коштів у повній сумі з кредитного рахунку за відповідними реквізитами, вказаними ним. (том № 1 а.с.13).

Досудовою вимогою за вих. 22-2/867888 від 23.03.2015 року, адресованої на імя ОСОБА_1, АТ «ОТП Банк» вимагав дострокового виконання зобов’язань за Кредитним договором в повному обсязі, а саме впродовж 30 календарних днів з дати відправлення банком цієї вимоги сплатити суму Кредиту в розмірі 13873, 73 доларів США; суму процентів за користування кредитом в розмірі 431, 45 доларів США. (том № 1 а.с. 14).

На а.с. 16 тому № 1 наявна копія поштового повідомлення про вручення ОСОБА_1 03.04.2015 року досудової вимоги за вих. 22-2/867888 від 23.03.2015 року.

11.07.2006 року між АТ «Райффайзенбанк» (далі Кредитор) та ОСОБА_2 (Поручитель) укладено договір поруки № SML-DOO\99\2006 від 11.07.2006 року (далі Договір поруки), згідно якого Поручитель зобов’язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за Кредитним договором в повному обсязі таких зобов’язань. Поручитель і боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов’язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно. (том № 1 а.с. 19- 20).

Порукою за цим договором забезпечуються вимога кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов’язань за Кредитним договором у розмірі, валюті, строк, у порядку, як встановлено у Кредитному договорі. Зокрема, порукою забезпечено вимоги кредитора щодо: повернення основної суми кредиту, наданого боржнику. Боржник зобов’язаний повернути кредитору повну суму отриманих боржником кредитних коштів не пізніше 11 липня 2021 року. Сума отриманого кредиту складає 31727, 00 доларів США. Окрім цього, боржник зобов’язався сплатити проценти за користування отриманим ним кредитними коштами, наданими згідно з Кредитним договором, в розмірі, в терміни, у порядку, що передбачені у Кредитному договорі. Проценти сплачуються щомісяця.

У випадку невиконання боржником боргових зобов’язань перед кредитором за Кредитним договором, кредитор має право звернутися до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов’язань в повному обсязі чи в частині. (п. 3.1 Договору поруки).

Поручитель приймає на себе зобов’язання, у випадку невиконання Боржником боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі, заявленому кредитором протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Кредитора. Погашення здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок Кредитора, який буде повідомлено поручителю додатково. Обов’язок поручителя виконати боргові зобов’язання виникає при отриманні від кредитора відповідної вимоги. Така вимога ввжається отриманою поручителем, якщо кредитор надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому Договорі. Для дійсності вимоги Кредитор не зобов’язаний надавати поручителю підтвердження невиконання боргових зобов’язань боржником.

Досудовою вимогою за вих. 700-01-85-4-12-4-8/2999 від 25.09.2015 року, адресованої на імя ОСОБА_2, АТ «ОТП Банк» вимагав дострокового виконання зобов’язань за Кредитним договором, яка станом на 25.09.2015 року становить 15043, 66 доларів США, з яких 13873, 73 доларів США – заборгованість по сплаті кредиту; 1169, 93 долари США – заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 12.01.2014 року по 24.09.2015 року. (ОСОБА_4 № 1 а.с.17).

На а.с. 18 тому № 1 наявна опис поштового відправлення про відправку ОСОБА_2 вказаної вище вимоги про дострокове виконання зобов’язань за Кредитним договором № ML DOO\99/2006 від 11.07.2006 року.

У справі на а.с.21 тому № 1 наявний розрахунок заборгованості за Кредитним договором № ML DOO\99/2006 від 11.07.2006 року станом на 25.09.2015 року, яка становить 15043, 66 доларів США, з яких 13873, 73 доларів США – заборгованість по сплаті кредиту, 1169, 93 долари США – заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом.

На а.с. 118 - 139 тому № 1 наявний детальний розрахунок заборгованості за Кредитним договором № ML DOO\99/2006 від 11.07.2006 року.

Відповідно до Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 05.10.2011 року №« 191, Публічному акціонерному товариству «ОТП БАНК» надано право здійснення валютних операцій згідно з додатком. (ОСОБА_4 № 1 а.с.26) та додатком до даної Генеральної ліцензії визначено перелік валютних операцій, які має право здійснювати Банк. (ОСОБА_4 № 1 а.с. 27).

Із даних статуту ПАТ «ОТП Банк» слідує, що останній є правонаступником усіх прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов’язків АКБ «Райффайзенбанк Україна». Банк був створений у формі акціонерного товариства закритого типу на підставі Договору про створення та діяльність акціонерного комерційного банку «Райффайзенбанк Україна» від 13.11.1997 року та рішення Установчих зборів Банку від 28.11.1997 року та зареєстрований Національним банком Україна 02 березня 1998 року (реєстраційний номер 273). Згідно з рішенням позачергових Загальних зборів Акціонерів від 09.10.2006 року (протокол № 40) Банк змінив назву з акціонерного комерційного банку «Райффайзенбанк Україна» на Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк». (том № 1 а.с. 28- 29).

На а.с.98 тому № 1 наявна квитанція про видачу в АТ «ОТП Банк» ОСОБА_1 з рахунку 26201001599337 готівкою 31727, 00 доларів США

За клопотанням позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 судом витребувано копію кредитної справи, в якій наявна анкета – заява від 03.07.2006 року, подана ОСОБА_1 на отримання кредиту у розмірі 37000 доларів США. (а.с.2- 4 тому № 2).

На а.с. 68 тому № 2 наявна кредитна заявка, подана ОСОБА_1 від 11.07.2006 року, ав якій останній просив банк «Райффайзенбанк Україна» видати йому Кредит у сумі 31727, 00 доларів США. Видачу здійснити 11 липня 2006 року шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з Кредитного рахунку за реквізитами: рахунок 2620 1 001599337. (а.с.68 тому № 2).

Окрім цього в кредитній справі наявний договір купівлі – продажу від 11.07.2006 року, укладений між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), згідно якого продавець передала, а покупець прийняв у власність квартиру № 61 у будинку № 32, що знаходиться у м.Полтава по вул. Великотирнівській. Продаж зазначеної квартири вчинено за 188500, грн., що еквівалентно 37327, 00 доларів США. (а.с.30 тому № 2).

11.07.2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна» (іпотеко держатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, згідно якого для забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем боргових зобов’язань, іпотекодавець надав іпотеко держателю в іпотеку нерухоме майно у виді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.69-72 тому № 2).

На а.с. 164 – 210 тому № 2 наявна виписка операцій по рахунку № 26201001599337, відкритого на імя ОСОБА_1, а саме у ньому відображено грошові операції у доларах США.

У судовому засіданні витребувано матеріали кредитної справи, копія якої наявна в матеріалах справи. Її оглядом встановлено, що в ній наявні оригінали кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки, а також оригінали інших документів, на підставі яких видавався кредит ОСОБА_1 у розмірі 31727, 00 доларів США.

При цьому у судовому засіданні встановлено, що у відповідності до вимог Інструкції про перелік документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 08.12.2004 року № 601 - первинні фінансові документи, які б підтверджували видачу ОСОБА_1 кредитних коштів (перерахування грошових коштів на поточний рахунок, меморіальний ордер, витратний касовий ордер або чек, інший фінансовий документ) у розмірі 31727,00 доларів США за кредитним договором знищені. (а.с.146, 149 – 151 тому № 2).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Досудовою вимогою за вих. 22-2/867888 від 23.03.2015 року, адресованої на ім'я ОСОБА_1, АТ «ОТП Банк» вимагав дострокового виконання зобов’язань за Кредитним договором в повному обсязі, а саме впродовж 30 календарних днів з дати відправлення банком цієї вимоги сплатити суму Кредиту в розмірі 13873, 73 доларів США; суму процентів за користування кредитом в розмірі 431, 45 доларів США. (том № 1 а.с. 14).

На а.с. 16 тому № 1 наявна копія поштового повідомлення про вручення ОСОБА_1 03.04.2015 року досудової вимоги за вих. 22-2/867888 від 23.03.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч.1 ст.81 ЦПК України).

За клопотанням відповідача ОСОБА_1 у справі проведено судову економічну експертизу № 857/858 від 31.10.2017 року згідно висновку якого видача ОСОБА_1 готівкою з поточного рахунку № 26201001599337 грошових коштів в рахунок видачі кредиту по кредитному договору № ML – DOO/99/2006 від 11.07.2006 року у розмірі 31727, 00 доларів США не підтверджується документально первинними обліковими документами. Порядок відображення та документальне оформлення операцій ПАТ «ОТП Банк» з надання кредиту позичальнику ОСОБА_1 за кредитним договором не відповідає вимогам спеціальних нормативних документів в галузі бухгалтерського обліку, фінансів та кредиту, що їх регулюють, так як в межах наданих для дослідження документів неможливо підтвердити отримання кредитних коштів у розмірі 31727, 00 доларів США. Встановити чи відкривалися у АКБ «Райффайзенбенк Україна» рахунки в іноземній валюті на імя ОСОБА_1 в обсязі наданих для дослідження матеріалів не представляється можливим. (а.с.121 – 133 тому 3).

Із описової частини експертизи слідує, що в розпорядження експерта не було надано первинні документи (платіжні доручення, меморіальні ордери, квитанції) про отримання кредитних коштів по кредитному договору № ML – DOO/99/2006 від 11.07.2006 року, за підписом отримувача та особи, яка видавала кредит, первинні документи (платіжні доручення, меморіальні ордери, квитанції), які обліковують операції по погашенню кредиту, первинні документи (платіжні доручення, меморіальні ордери, квитанції), які обліковують операції по нарахуванню відсотків, первинні документи (платіжні доручення, меморіальні ордери, квитанції) первинні документи, які обліковують операції по погашенню відсотків, первинні документи (платіжні доручення, меморіальні ордери, квитанції), оборотно – сальдові відомості по оборотах по всіх рахунках, відкритих по кредитному договору за 2006 – 2017, регістри аналітичного та синтетичного обліку первинних документів про погашення кредиту по кредитному договору за 2006 -2017 роки.

Як встановлено у судовому засіданні первинні бухгалтерські документи, вказані вище, знищені.

Відповідно до ч.1, 2 ст.73 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.80 ЦПК України).

Таким чином, проаналізувавши у сукупності надані на розгляд суду докази, слід прийти до висновку про те, що на виконання умов кредитного договору № ML – DOO/99/2006 від 11.07.2006 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 31727, 00 доларів США. на купівлю нерухомого майна.

Як встановлено згідно договору купівлі – продажу від 11.07.2006 року, ОСОБА_1 купив квартиру № 61 у будинку № 32, що знаходиться у м.Полтава по вул. Великотирнівській. Продаж зазначеної квартири вчинено за 188500, 00 грн., що еквівалентно 37327, 00 доларів США.

На підтвердження факту отримання отримання кредитних коштів в матеріалах справи є документ з штампом Регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м.Полтава, згідно якого по клієнту ОСОБА_1 обліковано видачу готівки з поточного рахунку 26201001599337 у розмірі 31727,00 доларів США. Відповідно до кредитної заявки про надання кредиту ОСОБА_1 від 11.07.2006 року, останній просив у банку «Райффайзенбанк Україна» видати йому кредит у розмірі 31727, 00 доларів США.

Як встановлено у судовому засідання кредитна справа по кредитних зобов’язаннях ОСОБА_1 не знищена, позивачем була надана на огляд суду та в ній місяться оригінали документів, копії яких наявні в матеріалах справи.

З цих підстав суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_1 було отримано кредит у розмірі 31727, 00 доларів США на купівлю нерухомого майна. Факт отримання кредитних коштів у іноземній валюті (доларах США) підтверджується укладеним кредитним договором, графіком погашення заборгованості, договором купівлі – продажу нерухомого майна, договором поруки та договором іпотеки, а також іншими документами наявними в кредитній справі, зокрема документом (а.с. 98 тому 1) з штампом Регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м.Полтава, згідно якого по клієнту ОСОБА_1 обліковано видачу готівки з поточного рахунку 26201001599337 у розмірі 31727,00 доларів США.

При цьому судом встановлено, що для обліку боргових зобов’язань по кредитному договору банком було відкрито наступні рахунки:

-22335001599337 у валюті долар США;

-22380001599337 у валюті долар США.

У зв’язку з реорганізацією банку (АТ «Райффайзенбанк Україна) змінено назву на ЗАТ «ОТП» та на ПАТ «ОТП»( 24.04.2009 року формат рахунків було змінено на:

-поточний рахунок № 26207001599337 у валюті долар США;

-22335001599337 у валюті долар США;

-22380001599337 у валюті долар США. (а.с. 148 тому № 2).

Не дивлячись на те, що первинні фінансові документи, які підтверджують видачу ОСОБА_1 кредитних коштів у вигляді меморіального ордеру, витратного касового ордеру або чеку, інших фінансових документів знищені у відповідності до Інструкції про перелік документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 08.12.2004 року № 601, у виписках по рахунку позичальника відображена повна інформація щодо отримання, рух кредитних коштів. (а.с.164 -209 тому 2).

Дані виписки суд приймає як належні та допустимі докази у справі, які отримують факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 у розмірі 31727, 00 доларів США.

З урахуванням викладеного суд не приймає як доказ висновок судової економічної експертизи № 857/858 від 31.10.2017 року згідно якої експерт не зміг підтвердити видачу кредиту у доларах США з причин знищення первинної документації, так як в матеріалах справи наявні достатні докази, вказані вище, які підтверджують факт отримання ОСОБА_1 кредиту у доларах США.

При цьому на розгляд суду не надано будь – яких доказів щодо неправильності нарахування суми заборгованості за Кредитним договором № ML DOO\99/2006 від 11.07.2006 року у розмірі 15043, 66 доларів США, яка утворилася станом на 24.09.2015 року.

На розгляд суду надано копію Банківської ліцензії АКБ «Райффайзенбанк Україна» № 191 від 02.03.1998 року та копія Генеральної ліцензії АТ «ОТП Банк» на здійснення валютних операцій від 05.10.2011 року № 191 із Додатком від 05.10.2011 року № 191 (а.с.154-157 тому № 2).

Дані докази свідчать про те, що Банк мав право здійснювати валютні операції, а тому з цих підстав суд не приймає доводів відповідача ОСОБА_1 та його представника.

Таким чином, суд приходить до висновку, що із відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню достроково вказана вище сума заборгованості у розмірі 15043, 66 доларів США, яка утворилася за кредитним договором станом на 24.09.2015 року, оскільки останній порушив боргові зобов’язання, отримані кредитні кошти та проценти не сплачує, належним чином отримав вимогу про дострокове виконання зобов’язань, але у встановлений строк добровільно заборгованість не погасив, а позивач внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки за користування кредитом, на що він розраховував при укладенні договору.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. (ч. 1 ст.554 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов’язання за умовами кредитного договору, а відповідач ОСОБА_2 зобов’язався нести солідарну відповідальність за умовами договору поруки.

Умовами договору поруки визначено, що у випадку невиконання боржником боргових зобов’язань перед кредитором за Кредитним договором, кредитор має право звернутися до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов’язань в повному обсязі чи в частині. (п. 3.1 Договору поруки).

Поручитель прийняв на себе зобов’язання, у випадку невиконання Боржником боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі, заявленому кредитором протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Кредитора. Погашення здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок Кредитора, який буде повідомлено поручителю додатково. Обов’язок поручителя виконати боргові зобов’язання виникає при отриманні від кредитора відповідної вимоги. Така вимога ввжається отриманою поручителем, якщо кредитор надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому Договорі. Для дійсності вимоги Кредитор не зобов’язаний надавати поручителю підтвердження невиконання боргових зобов’язань боржником.

Досудовою вимогою за вих. № 700-01-85-4-12-4-8/2999 від 25.09.2015 року, адресованої на імя ОСОБА_2, АТ «ОТП Банк» вимагав дострокового виконання зобов’язань за Кредитним договором, яка станом на 25.09.2015 року становить 15043, 66 доларів США, з яких 13873, 73 доларів США – заборгованість по сплаті кредиту; 1169, 93 долари США – заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 12.01.2014 року по 24.09.2015 року. (ОСОБА_4 № 1 а.с.17).

Однак в матеріалах справи відсутні будь – які дані щодо направлення на адресу ОСОБА_2 поштового відправлення з повідомленням за адресою поручителя, корінець поштового відправлення на розгляд суду не надано. З цих підстав у суду відсутні дані щодо дати, з якої необхідно рахувати строк, наданий для добровільного виконання боргових зобов’язань поручителем, який був встановлений тривалістю у три банківські дні.

З урахуваннім цього суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення достроково з поручителя у солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором, оскільки вимога про дострокове виконання зобов’язань за кредитним договором ним отримана за місцем проживання не була.

Пленум Верховного Суду України у постанові № 124 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз’яснив, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв’язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України гривні.

У разі пред’явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Таким чином до стягнення підлягає загальна сума заборгованості за кредитним договором № ML DOO/99/2006 від 11.07.2006 року у розмірі 15043, 66 доларів США, яка утворилася станом на 24.09.2015 року.

Відповідно до розпорядження НБУ від 22.06.2018 року курс долара США складає 26, 30 грн. за 1 долар США., таким чином стягнута сума заборгованості у розмірі 15043, 66доларів США на час ухвалення рішення у гривневому еквіваленті складає 395648, 26 грн.

За результатми розгляду справи суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. (ч.1 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема на відповідача у разі задоволення позову.

При подачі позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 4805, 46 грн.

Так як позовні вимоги стосовно відповідача ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі, то сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню з нього..

Керуючись ст.ст. 12,13,77-81,141,263-265, 270 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» суму заборгованості за Кредитним договором № ML DOO/99/2006 від 11.07.2006 року у розмірі 15043 (п'ятнадцять тисяч сорок три) доларів США 66 центів, яка утворилася станом на 24.09.2015 року.

В частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» сплачений судовий збір за подачу позову до суду у розмірі 4805 (чотири тисячі вісімост п’ять) грн. 46 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подання протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.О.Січиокно

Повний текст судового рішення складено судом 27 червня 2018 року.