Ухвала суду № 75258584, 06.07.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/2100/17

№ 1-кп/415/119/18

У Х В А Л А

Іменем України

06 липня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

за участю секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Свирипи В.А.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017130240000812 від 23.04.2017 стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, не працюючого, інваліда III групи, раніше судимого 27.02.1992 Лисичанським міським судом Луганської області за ст.140 ч.1, ст. 215-3 ч.1, ст. 42 КК України (1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 18.11.1994 Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 141 ч.2, ст. 142 ч.1, ст.183 ч.1, ст. 42, ст. 43 КК України (1960 року) до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 20.12.2001 Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 42, ст. 185 ч.2, ст. 187 ч.2, ст. 357 ч.3 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 17.05.2002 Апеляційним судом Луганської області вирок Лисичанським міським судом Луганської області від 20.12.2001 переглянуто, вважати засудженим за ст. 42, ст. 185 ч.2, ст. 186 ч.2, ст. 357 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 10.08.2005 Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 187 ч.1, ст. 289 ч.2, ст. 69, ст. 70 ч.1, ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі; 16.10.2009 Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 185 ч.2, ст. 185 ч.3, ст.186 ч.2, ст. 187 ч. 2, ст. 69, ст.190 ч.2, ст.70, ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 01.03.2017 Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання звільненого із іспитовим строком на 2 роки, проживаючого без реєстрації за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул.Сімферопольська, буд. 83,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

23 квітня 2017 року під час провадження досудового розслідування ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України. Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 25 квітня 2017 року, підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 червня 2017 року. Ухвалами Лисичанського міського суду Луганської області строк тримання під вартою продовжувався в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України та спливає 08 липня 2018 року включно.

У судовому засіданні прокурор Свирипа В.А. звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_2 органами досудового розслідування обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, судовий розгляду триває, крім того, існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані під час обрання зазначеного запобіжного заходу та на наявність яких вказують, як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, так і данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який – не працює, неодноразово судимий, що вказує на відсутність у останнього постійного джерела доходів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на практику ЄСПЛ зазначив, що існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину, зі спливом певного часу, перестає бути достатньою умовою для продовження строку тримання під вартою, оскільки обвинувачений перебуває під вартою вже більше року, хворіє та потребує лікування у протитуберкульозному закладі.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Суд, вислухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;…5) вчинити інше кримінальне правопорушення….

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Окрім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, з рішень якого вбачається, що на початку тяжкість злочину та підозра, що особа може втекти чи зашкодити слідству, можуть бути достатніми підставами для обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, то чим довше відповідна особа знаходиться під вартою, тим більш вагомими і конкретними мають бути підстави для продовження цього заходу, про що має бути зазначено в судовому рішенні.

Зокрема, у справі «ОСОБА_3 проти України» ("SergeyVolosyuk v. Ukraine", рішення від 12 березня 2009 року, Європейський суд з прав людини наголосив, «саме національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув’язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях про подовження строку тримання під вартою… Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину, є обов’язковою і неодмінною умовою законності подовження строку тримання під вартою, але зі спливом певного часу ця умова перестає бути достатньою…».

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2. ст. 289 КК України, яке відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від п’яти до восьми років та згідно вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, який вчинено у період іспитового строку призначеного за вироком Лисичанським міським судом Луганської області від 01.03.2017. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_2 неодноразово судимий та відбував покарання у місцях позбавлення волі за скоєння аналогічних умисних корисних злочинів, не працює, одружений, проте мешкає з дружиною у різних містах, що вказує на відсутність у останнього постійного джерела доходів та міцних соціальних зв’язків за місцем судового розгляду.

З урахуванням наведеного, суд вважає доведеним стороною обвинувачення ризиків можливості вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від суду з огляду на характеризуючи данні обвинуваченого та тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, а тому клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 про скасування запобіжного заходу його підзахисному не підлягає задоволенню.

Окрім того, судом встановлено, що інший запобіжний захід не в змозі у повному обсязі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2, тому вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора Свирипи В.А. щодо продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 197, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України на 60 днів, тобто по 03 вересня 2018 року включно.

У клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його підзахисному – відмовити.

Дана ухвала діє до 03 вересня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя О.В. Шевченко