Ухвала суду № 75258571, 06.07.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/8019/18

Провадження № 1-кс/428/3714/2018

УХВАЛА

іменем України

06 липня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В., розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_1, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_2 про арешт майна в кримінальному провадженні за №12018130370000625 від 02.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.382 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2018 року до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_1, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_2 про арешт майна в кримінальному провадженні за №12018130370000625 від 02.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.382 КК України.

В обгрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018130370000625 від 02.03.2018, за фактом умисного невиконання рішення суду окремими службовими особами ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.01.2018 Сєвєродонецьким міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області на виконання виконавчого листа № 826/19957/16, виданого Київським апеляційним адміністративним судом 10.11.2017 про тимчасове зупинення виконання робіт ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» з експлуатації технологічного комплексу по виробництву асфальтобетонної суміші на базі установки ДС-158, за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Б.Ліщини, 2-д, до моменту отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи, проведені відповідні виконавчі дії, спрямовані на призупинення роботи зазначеної установки.

Після цього, вищевказаним підприємством, незважаючи на проведенні виконавчі дії Сєвєродонецьким міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області, продовжено експлуатацію зазначеного комплексу.

11 червня 2018 року слідчим, за участю прокурора, спеціалістів Державної екологічної інспекції у Луганської області та інших учасників проведено огляд на території TOB «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод», що розташовано за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 2-д.

Під час проведення огляду технологічного комплексу по виробництву асфальтобетонної суміші на базі установки ДС-158 встановлено, що печатка, яка знаходилась на трьохфазному електричному вимикачі та рейці верхніх контактів, які подають живлення на установку по виробництву асфальтобетонної суміші - відсутня.

Також, встановлені об’єктивні ознаки того, що ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» продовжує свою діяльність з експлуатування технологічного комплексу по виробництву асфальтобетонної суміші на базі установки ДС-158.

Поряд з цим, під час проведення огляду, працівники ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» вчинили дії, направлені на зупинення роботи даного комплексу, оскільки на території об’єкту знаходились працівники правоохоронних та контролюючих органів Луганської області, що у свою чергу може свідчити про те, що робота комплексу продовжена після закінчення огляду та проводиться на цей час.

Згідно листа Управління екології та природних ресурсів Луганської обласної державної адміністрації №857 від 19.06.2018, вбачається, що ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» в період з 25.09.2014 по теперішній час не зверталось до управління щодо отримання висновку державної екологічної експертизи, висновку з оцінки впливу на довкілля. Відповідні висновки не видавались.

Також встановлено, що 22.03.2018, за результатами проведення переговорної процедури закупівель (у зв’язку з двічі відміненими тендерами через відсутність достатньої кількості учасників за оголошеннями: від 01.11.2017за UA-2017-11-01-000421-а та від 14.12.2017 UA-2017-12-14-000145- а в системі «Prozorro»), між Службою автомобільних доріг Луганської області та ТОВ «СВРО-БУД КОМПАНІ» укладено договір поставки асфальтобетонної суміші на загальну суму 150 296 574,00 грн.

Проаналізувавши додані ТОВ «СВРО-БУД КОМПАНІ» документи до тендерної пропозиції, визначеної в оголошенні UA-2017-12-14-000145-а, встановлено, що 15.01.2018 ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» надано лист-гарантію щодо виконання умов вищевказаного договору поставки від 15.01.2018 асфальтобетонної суміші та додано копію договору поставки асфальтобетонної суміші, укладений між ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» та ТОВ «СВРО-БУД КОМПАНІ» вже після набрання законної сили рішення суду та після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Вказані дії керівника ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» можуть свідчити про умисне невиконання рішення суду щодо зупинення виконання робіт з виготовлення асфальтобетонної суміші.

11 червня 2018 року слідчим у якості речового доказу визнано технологічний комплекс по виробництву асфальтобетонної суміші на базі з установки ДС-158, розташований на території ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод», за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 2-д, який згідно свідоцтва про право власності САЕ № 296278 від 09.03.2011 належить ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» (код ЄДРПОУ 37051637).

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, припинення злочинної діяльності та подальшої експлуатації технологічного комплексу по виробництву асфальтобетонної суміші на базі установки ДС-158, слідчий звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням.

В клопотанні слідчий просив накласти арешт на майно, а саме технологічний комплекс по виробництву асфальтобетонної суміші на базі установки ДС-158, розташований на території ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод», за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 2-д, який згідно свідоцтва про право власності САЕ № 296278 від 09.03.2011 належить ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» (код СДРПОУ37051637) та позбавити ТОВ «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» права на відчуження, розпорядження та користування вказаним комплексом.

Крім того, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік вилученого майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним таким майном. До клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження – є арешт майна.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Стаття 170 ч. 1 КПК України вказує на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зі змісту частини 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 цього кодексу.

Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, і з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частина 2 ст. 171 КПК України вказує на те, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема – підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього кодексу та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього кодексу.

Частина 2 ст. 173 КПК України зазначає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати зокрема і: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього кодексу); наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3,4 ч. 2 ст. 170 цього кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як слідує зі змісту клопотання слідчого про арешт майна, підставою та метою арешту є забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, слідчим зазначено, що завданням арешту майна, відповідно до ч.1 ст.170 КПК України є запобігання можливості його відчужувати, розпоряджатися та користуватися цим майном до скасування арешту, для збереження речових доказів.

Разом з тим, у клопотанні слідчим не доведено відповідність вищевказаного майна критеріям, передбаченим п.1 ч.2 ст. 98 КПК України, а саме: яке доказове значення воно має для кримінального провадження.

Слідчий Гричкоєдов В.В., звертаючись до суду з цим клопотанням процитував зміст законів, які на його думку підлягають застосуванню і обмежився висновком щодо необхідності накладання арешту на певне майно. При цьому, клопотання не містить будь-якого аналізу доводів, в ньому не наведені відповідні мотиви, підстави та мета арешту, а також клопотання не містить наявності ризиків (яких саме), передбачених абзацом другим частини 1 ст. 170 цього кодексу.

Крім того, слідчий жодним чином в клопотанні не обгрунтовує підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього кодексу, тільки зазначив, що арешт потрібно накласти з метою збереження речових доказів, а їх критерії не зазначив.

В клопотанні слідчим не доведено, що майно, а саме технологічний комплекс по виробництву асфальтобетонної суміши на базі установки ДС-158, розташованого на території ТОВ "Сєвєродонецький асфальтобетонний завод" за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 2-д, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу, а саме, яке доказове значення воно має для кримінального провадження.

Крім того, в клопотанні не зазначено та до нього не додано документів, які підтверджують право власності на майно, яке належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження особами таким майном.

Відповідно до вимог ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене майно в особи підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а в разу звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків – після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Таким чином, враховуючи, що клопотання слідчого про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього кодексу, вважаю за необхідне, відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України, повернути його прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення зазначених в мотивувальній частині вказаної ухвали недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_1, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_2 про арешт майна в кримінальному провадженні за №12018130370000625 від 02.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.382 КК України – повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання ухвали для усунення недоліків, перелічених в мотивувальній частині цієї ухвали.

Роз’яснити учасникам процесу, що в такому разі тимчасово вилучене, під час огляду, майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а в разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків – після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Н.В. Бойко