Постанова № 75257847, 10.07.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/12113/17 Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.Провадження № 22-ц/780/2485/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 47 10.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -ОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, з участю секретаряОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, третя особа - Києво-Святошинська районна адміністрація Київської області, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2017 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду.

Не погоджуючись даною ухвалою, представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм процесуального права і просив скасувати вказану ухвалу суду у зв’язку із недотриманням правил підсудності та передати питання на розгляд до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області для вирішення питання по суті справи.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_7 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, залишити ухвалу без змін. Вважає, що ОСОБА_5 фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, про що сама неодноразово зазначала, і що підтверджується переліченими доказами у відзиві, та відповідно до ст. 27 ЦПК України, позов пред’явлений за її місцем перебування.

У відповіді на відзив відповідач ОСОБА_5 зазначає, що поняття місця перебування не передбачене чинним законодавством України в даній ситуації, крім окремих випадків, а тому підтримують вимоги апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відкриваючи провадження в справі ухвалою від 28 листопада 2017 року, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України, та керувався нормами ст. 122 ЦПК України, що регулює відкриття провадження в справі.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.

Відповідно до п. 11 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-V111 від 03 жовтня 2017 року) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки адресно - довідкового підрозділу територіального органу ДМС України УДМС України у Київській області від 04 грудня 2017 року (а.с. 35 б), місце проживання ОСОБА_5 за адресою вул. Чорновола, 127 в с. Нове Києво-Святошинського району Київської області зареєстрованою не значиться.

Однак, на час постановлення ухвали про відкриття провадження, відповідач ОСОБА_5 фактично проживала ІНФОРМАЦІЯ_2, що територіально відноситься до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Вказана обставина підтверджується матеріалами справи, а саме відзивом на позовну заяву представника відповідача ОСОБА_5 (а.с.40-43), поданим вже після відкриття провадження у справі, в якому місцем проживання (перебування) відповідача вказано саме адресу вул. Чорновола, 127 в с. Нове Києво-Святошинського району Київської області.

Крім того, на адресу проживання ОСОБА_5 (вул. Чорновола, 127 в с. Нове Києво-Святошинського району Київської області) була надіслана ухвала про відкриття апеляційного провадження, копія позовної заяви з додатками та повідомлення про розгляд справи в суді першої інстанції 01 лютого 2018 року о 09 год. 20 хв. Вказане рекомендоване поштове відправлення було отримано ОСОБА_5 12 січня 2018 року особисто (а.с. 33).

Отже, відкриваючи провадження у справі місцевий суд вірно керувався вказаним в позовній заяві місцем перебування (фактичного проживання) відповідача.

Згідно з п. 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", якщо інше не встановлено ЦПК України, позови пред'являються до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування, яке визначається відповідно до положень статті 29 ЦК України і статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Відповідно до ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст. 27 ЦПК України, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що вказана позовна заява підсудна Києво-Святошинському районному суду Київської області, оскільки подана за фактичним місцем проживання (перебування) відповідача.

Також, матеріали справи містять скаргу відповідача ОСОБА_5 до прокуратури Київської області, підписану нею, в якій її адреса проживання зазначена: вул. Чорновола, 127, с. Нове, Києво-Святошинський район Київської області.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд правильно дійшов висновку про відкриття провадження в справі, оскільки, провадження по справі було відкрито із дотриманням правил підсудності, а тому, вказана позовна заява підсудна Києво-Святошинському районному суду Київської області.

Такі висновки суду відповідають вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом законодавства щодо порушення правил підсудності, оскільки відповідач ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: 76010, АДРЕСА_1, є безпідставними. В матеріалах справи, в додатках до апеляційної скарги відсутні будь які належні та допустимі докази того, що на час відкриття провадження у справі відповідач проживала (перебувала) по місцю своєї реєстрації, а не за адресою вказаною у позові.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм процесуального права при його постановленні, зокрема, ст. 27 ЦПК України, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і спростовуються наявними у справі доказами.

За таких обставин, постановлена ухвала не підлягає скасуванню, так як вона постановлена з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: С.В. Лівінський

ОСОБА_3