Постанова № 75256641, 26.06.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/97/18

Номер справи місцевого суду: 521/7279/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сегеди С.М., Кононенко Н.А.,

при секретарі: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Порто-Франко» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грані», третя особа - Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Порто-Франко» про зобов’язання вчинити певні дії за договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2017 року позов ОСОБА_3 до ТОВ «Грані» про зобов’язання вчинити певні дії за договором, третя особа – ПАТ «АБ «Порто-Франко» задоволено.

Зобов’язано ТОВ «Грані» виконати умови пункту 5.1. договору купівлі-продажу майнових прав №3/М10/07 від 25 квітня 2007 року, укладеного між ТОВ «Грані» та ОСОБА_3 шляхом підписання акту прийому-передачі квартири №108 (будівельний №91) загальною площею 51,4кв.м., що розташована в місті Одесі по вулиці Маршала Малиновського,16-Б.

Стягнуто з ТОВ «Грані» на користь ОСОБА_3 суму оплаченого судового збору в розмірі 640,00 гривень.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 «Порто-Франко»подало до суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі зазначеним вимогам закону, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що 25 квітня 2007 року між ОСОБА_3 – з одної сторони, та ТОВ «Грані» – з іншої сторони, було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №3/М10/07, згідно умов якого продавець ТОВ «Грані» зобов’язується передати покупцю ОСОБА_3 об’єкт купівлі-продажу у вигляді житлового приміщення будівельний №91, розташоване на 7 поверсі в 16-ти поверховій житловій будівлі у місті Одеса по вулиці Маршала Малиновського в межах вулиці Заводської та провулку Союзного, а покупець зобов’язується прийняти об’єкт купівлі-продажу і здійснити оплату на умовах даного договору

Як погодили сторони в пункті 1.4. договору, об’єкт купівлі-продажу – безумовне майнове право на новозбудоване майно (після здачі об’єкту будівництва в експлуатацію).

Згідно пункту 5.1. договору, після внесення 100% внесків і по закінченні 45 робочих днів з дати підписання акту введення в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта будівництва, продавець зобов’язується передати покупцеві об’єкт купівлі-продажу за актом приймання-передачі.

Відповідно до пункту 3.3. договору, плановий строк закінчення будівництва та введення об’єкту в експлуатацію призначено на 4-ий квартал 2009 року.

На виконання умов договору, ОСОБА_3 було сплачено на рахунок ТОВ «Грані» грошову суму в розмірі 229977,00 гривень, що становило на той час 100% внесків за об’єкт купівлі-продажу, що підтверджується платіжним дорученням №364133 від 25 квітня 2007 року.

18 березня 2013 року між ОСОБА_3 – з одної сторони, та ТОВ «Грані» – з іншої сторони, було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу майнових прав №3/М10/07 від 25 квітня 2007 року, згідно умов якої, зокрема, сторони дійшли згоди про збільшення в процесі будівництва вартості одного квадратного метру об’єкту купівлі-продажу на 300,00 гривень, у зв’язку з чим додатково до суми, визначеної договором у редакції від 25 квітня 2007 року, покупець ОСОБА_3 сплачує продавцю ТОВ «Грані» за житлове приміщення будівельний №91, загальною площею 51,4кв.м. – 15420,00 гривень.

Сторони погодили загальний розмір оплати покупця по договору в сумі 245397,00 гривень та визначили термін оплати – до 30 березня 2013року (п.п. 2,3 додаткової угоди).

Як свідчать квитанції до прибуткового касового ордеру №110 від 18 березня 2013 року та №166 від 02 серпня 2013 року, ОСОБА_3 сплатила на рахунок ТОВ «Грані» 15420,00 гривень.

Згідно акту звірки від 05 лютого 2016 року, сторони засвідчили, що ОСОБА_3 виконала в повному обсязі грошове зобов’язання за договором.

Проте, не зважаючи на викладене, ТОВ «Грані» не виконує зобов’язання з передачі об’єкту купівлі-продажу ОСОБА_3 на підставі акту прийому-передачі.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позов ОСОБА_3 є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

В силу ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Згідно матеріалів справи , об’єкт будівництва був введений в експлуатацію, про що свідчить сертифікат серії ІУ 165163221762, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 17 листопада 2016 року на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації від 14 листопада 2016 року та розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради №584/01-06 від 07 грудня 2016 року, об’єкту будівництва присвоєно поштову адресу: місто Одеса, вулиця Маршала Малиновського, 16-Б.

Однак, незважаючи на це, ТОВ «Грані» не виконали зобов’язання з передачі об’єкту купівлі – продажу ОСОБА_3 на підставі акту прийому – передачі.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що сума вартості сума предмета договору оплачена ОСОБА_3 своєчасно та у повному обсязі, а об’єкт будівництва прийнятий до експлуатації, тому ОСОБА_3 набула безумовні майнові права на відповідне новозбудоване майно згідно пункту 1.4. договору, районний суд обґрунтовано виходив з того, зо позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Грані» не мало права укладатидоговір купівлі – продажу майнових прав №3/М10/07 до того, як у нього виникло право на оренду земельної ділянки, є неспроможними, оскільки не мають правового значення для вирішення даного спору по суті . Крім цього, зазначений договір ніким не оспорювався.

Також, від скаржника надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п.7ч.1 ст. 251 ЦПК України з тих, підстав, що ТОВ «Грані» припинено як юридичну особу в процедурі банкрутства та спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Колегія суддів зазначає, що в ст. 251 ЦПК України відсутній п.7 в ч.1 та норми зазначеної статті регулюють обов’язок суду щодо зупинення провадження по справі .

Окрім того, апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції на момент його ухвалення, а ухвала господарського суду Одеської області, на яку посилається скаржник , була постановлена 05.12.2017 року, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення суду.

Більш того, правовідносини, що склалися допускають правонаступництво .

Також, 22 грудня 2017 року до апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_4, у якій вона просила закрити провадження у справі в порядку ст.ст. 255, 377 ЦПК України з тих, підстав, що ТОВ «Грані» припинено як юридичну особу в процедурі банкрутства та правовідносини не допускають правонаступництва .

Вказана заява не підлягає розгляду з огляду на те, що подана особою, яка не була учасником процесу по даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2017 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, судова колегія ,–

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Порто-Франко»- залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грані», третя особа - Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Порто-Франко» про зобов’язання вчинити певні дії за договором- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 09.07.2018 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: С.М. Сегеда

ОСОБА_5