Постанова № 75255097, 05.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/5010/17 Головуючий у 1 інстанції: Донченко Ю.В.

Провадження № 22-ц/783/1440/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м.Львів

Справа № 466/5010/17

Провадження № 22-ц/783/1440/18

Апеляційний суд Львівської області в складі:

головуючого Приколоти Т.І.,

суддів Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.,

секретар Іванова О.О.

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Шевченківського районного суду м. Львова, ухвалене у м. Львові 20 березня 2018 року (суддя Донченко Ю.В.)

у справі

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, з участю третіх осіб: Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, Управління регулювання забудови департаменту містобудування Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Львова, Львівського комунального підприємства "Балатон-409" про знесення об'єкта самочинного будівництва та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з участю третіх осіб: державного реєстратора Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області – ОСОБА_6, фізичної особи підприємця ОСОБА_7 про скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно,-

встановив:

Позивача звернулась з позовом, у якому просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою : м. Львів, вулиця Замарстинівська, 167а, шляхом знесення самочинної прибудови до квартири № 2 на вулиця Замарстинівській, 167а у м. Львові розміром 4,34 х 5,50 м. та житлової надбудови над гаражем. Позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником квартири № 1, у будинку №167а на вулиці Замарстинівській у м. Львові, на підставі договору дарування. У цій квартирі вона зареєстрована та проживає. Відповідач є її сусідом, який провів реконструкцію квартири № 2 у цьому будинку, шляхом прибудови та надбудови другого та третього поверхів на прибудинковій території, без необхідних дозволів та без набуття у користування чи у власність земельної ділянки. Зазначає, що неодноразово вказували відповідачу, що прибудова порушує її права як користувача прибудинкової території. Зокрема, дана прибудова обмежує її доступ до проходу до дверей її квартири, який значно звузився. Після здійснення надбудови відповідачем, порушується видимість з мансардних вікон її квартири. Новозбудований гараж (перший поверх прибудови) на два автомобілі та житлове приміщення поруч з ним відповідач приєднав до зовнішньої стіни її квартири не залишивши жодних санітарних та протипожежних відступів для обслуговування її квартири. На даний час відповідачем здійснюється зберігання автомобіля та паливно-мастильних матеріалів у цьому гаражі, що створює пожежну небезпеку для її квартири. Після здійснення прибудови між стіною її квартири та стіною надбудови над новозбудованим гаражем відповідача, починаючи з висоти другого поверху утворився вільний простір шириною близько 60 см., що порушує будівельні норми та протипожежні вимоги. У зимовий період у даному місці між стіною її квартири та стіною надбудови відповідача скупчується сніг і це може призвести до промокання стіни у її квартирі. Вона зверталась у Шевченківську районну адміністрацію щодо незаконного будівництва житлового будинку, який веде відповідач. Працівниками ЛКП

«Балатон-409» зафіксовано факт самовільної прибудови до квартири № 2 розміром, орієнтовно 4,34х5,50 м та житлової надбудови над гаражем. Жодних дозвільних документів на проведення будівництва відповідач не надав. Крім того, вона зверталась до Управління регулювання забудови зі скаргою №3-М-41511- 111-2401 від 25 травня 2017 року щодо перевірки законності будівництва об'єкта біля будинковолодіння 167а на вул.

Замарстинівській. Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 14 липня 2016 року №777 вирішення питання, вказаного у зверненні, належить до повноважень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, вказане звернення було скеровано на розгляд до цієї інспекції. Стверджує, що дана прибудова та надбудова здійснена відповідачем без отримання дозвільних документів та проектної документації, що підтверджується актом, складеним Інспекцією державного- архітектурно-будівельного контролю м. Львова №0006-2750 від 13 червня 2017 року. Також проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у

сфері містобудівної діяльності, і будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва. Під час проведення перевірки, з виїздом на місце відповідач не надав жодних дозвільних документів та проектну документацію на зазначене будівництво. За результатами проведення позапланової перевірки складено процесуальні документи, з якими відповідач погодився. Однак жодних результатів це не принесло та відповідач не усунув порушення.

ОСОБА_8 звернувся із зустрічним позовом, в якому

просить скасувати запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 права власності на квартиру № 1 на вулиці Замарстинівській, 167а у м. Львові. В обґрунтування позову посилається на те, що у 2015 році ОСОБА_5 та ОСОБА_4 провели реконструкцію квартири №1 на вулиці Замарстинівській

167а у м. Львові, шляхом прибудови та надбудови на прибудинковій території, без необхідних дозволів та без набуття у користування чи у власність земельнї ділянки. Дана квартира належала відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Управлінням комунальної власності і департаменту економічної політики Львівської міської ради 12 серпня 2010 року. Загальна площа квартири

становить 42,20 кв.м. До проведення самовільного будівництва довжина стін

їхньої квартири по зовнішньому периметру становила 9,6 м та 4,5 м. Після проведення будівництва довжина стін становить 14м і 7,5 м. Таким чином під час проведення будівництва було пересунуто стіну на 2,3м до його гаражу. Загальна площа добудови першого поверху склала 105 кв.м. Дане будівництво здійснювалось без жодних дозвільних документів. 31 травня 2017 року, квартиру подаровано ОСОБА_3 згідно договору дарування. Вважає, що при проведенні реконструкції квартири №1 на вулиці Замарстинівській 167а відповідачі збудували стіну впритул до

гаража який належить йому на праві власності. До проведення такої реконструкції відстань між квартирою №1 та стіною його гаража становила 2,5 м.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 20 березня 2018 року задоволено позов ОСОБА_3 про знесення об'єкта самочинного будівництва.

Зобов'язано ОСОБА_2, усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою : м. Львів, вулиця Замарстинівська, 167а, шляхом знесення самочинної прибудови до квартири № 2 на вулиці Замарстинівській, 167а у м. Львові розміром 4,34 х 5,50 м. та житлової надбудови над гаражем.

Вирішено питання судових витрат.

Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 та задовольнити його позов.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Р.І. є власниками квартир № 1 та № 2 в будинку № 167а на вулиці

Замарстинівській у м. Львові відповідно.

ОСОБА_2 була проведена реконструкцію квартири № 2 шляхом прибудови розміром 4,34 х 5,50 м. та житлової надбудови над гаражем.

Реконструкція ОСОБА_2 проводиться без відповідних дозвільних документів.

Згідно ч.1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами,які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власність зобов»язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

У відповідності до п. 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Державного комітету України з питання житлово - комунального господарства від 17 травня 2002 року № 76, встановлено Умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, зокрема, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

У листі Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 11 вересня 2006 року №5/6-2198 вказано, що роботи з перепланування повинні проводитися відповідно до проекту, розробленого з дотриманням вимог чинних будівельних норм і правил.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Рішенням Львівської міської ради від 9 вересня 2011 року №835 затверджено Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, яке регулює процедуру вирішення питань, пов'язаних з самочинним будівництвом на території м. Львова.

Відповідно до п.п. 1.6.5 п.1.6 даного Положення до ознак і класифікацій самочинного будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, переобладнання, порушення правил експлуатації житлового фонду, охорони і використання пам'яток культурної спадщини, влаштування малих архітектурних форм належить перепланування (реконструкція, капітальний ремонт, реставрація) та переобладнання житлових будинків, житлових приміщень, за рахунок ліквідації або влаштування таких архітектурно - конструктивних елементів як перегородки, вікна, двері; встановлення (будівництво) тамбурів, сіней, балконів, лоджій, веранд та інше без влаштування фундаментів, а також інженерного обладнання, без дозволу виконавчого органу міської ради і належно затвердженої проектної документації або з істотним відхиленням від проекту. П.3.1 Положення, відносить розгляд питань за фактами здійсненого(здійснюваного) фізичними та юридичними особами самочинного будівництва (реконструкції) об»єктів до компетенції районних адміністрацій відповідного району.

Судом встановлено, що для переобладнання, перепланування, перебудови чи надбудови належного на праві власності нерухомого майна, крім переобладнань, які не вважаються самочинним будівництвом, його власнику необхідно попередньо звернутись до органів місцевого самоврядування за одержанням дозволу на проведення конкретних робіт.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові було проведено позапланову перевірку з виїздом на місце, де було встановлено, що ОСОБА_2 проводиться реконструкція квартири № 2 на вулиці Замарстинівській, 167а в м. Львові, шляхом, прибудови та надбудови другого поверху, самочинно з порушенням вимог містобудівного законодавства. Дозвільні документи та проектна документація не були надані за результатами перевірки 9 червня 2017 року Інспекцією було складено припис негайно зупинити проведення будівельних робіт до часу отримання дозвільних документів.

Встановлено, що самочинна реконструкція квартири № 2 на вулиці Замарстинівській, 167а в м. Львові, здійснена без дотримання встановлених законодавством вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

За змістом ч.ч. 4, 7 ст. 376 ЦК України, залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих пунктах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об'єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 здійснено самочинне будівництво на земельній ділянці, яка не виділена йому у встановленому законом порядку без згоди її власника. Таким будівництвом порушуються права позивача за первісним позовом щодо здійснення права власності на майно.

Встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири № 1 загальною площею 181,4 кв.м. на вулиці Замарстинівській, 167а в м. Львові.

ОСОБА_2, вимагаючи скасування реєстрації права власності на квартиру ОСОБА_4, як на самочинне будівництво без відповідної дозвільної документації, не надав доказів на підтвердження своїх вимог, зокрема чи звертався він з відповідними заявами, запитами, скаргами, до відповідних органів, з приводу проведення незаконної реконструкції вищезазначеної квартири, чи наявні в нього відповідні процесуальні документи відповідальних органів, що добудова була незаконною та не представив та не просив представити іншу сторону та третіх осіб документи на підставі яких була проведена реєстрація права власності.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.

З висновками суду першої інстанції належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Залишити рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 березня 2018 рокубез змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 9 липня 2018 року.

Головуючий

Судді