Постанова № 75255096, 05.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/4271/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.

Провадження № 22-ц/783/266/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м.Львів

Справа № 466/4271/15

Провадження № 22ц/783/266/18

Апеляційний суд Львівської області в складі:

головуючого Приколоти Т.І.,

суддів Бойко С.М., Павлишина О.Ф.,

секретар Іванова О.О.

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (ПрАТ «СК «Провідна»)

на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2017 року (суддя Зима І.Є.)

у справі за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Провідна», Представництва Львівської філії ПрАТ «СК «Провідна», ОСОБА_4, з участю третіх осіб: ОСОБА_6, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (ПрАТ «СК «Країна»)

про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП та моральної шкоди,

встановив:

9 червня 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП. Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» в його користь страхове відшкодування в розмірі 25 800,37 грн., пеню в розмірі 20661,07 грн., інфляційну виплату в розмірі 11 171,56 грн. за 2015 рік та в розмірі 4436,63 грн. за 2016 рік, 3% річних в розмірі 1548,02 грн., оплату за проведену експертизу - 800 грн., та оплату на евакуацію пошкодженого транспортного засобу - 700 грн. Всього 65 117,66 грн. Також просить стягнути з ОСОБА_4 в його користь майнову шкоду в розмірі 208 817,57 грн., моральну шкоду в розмірі 24000 та стягнути з ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_4 сплачений судовий збір 5599,44 грн., оплату проведеної експертизи - 5000 грн. та витрати на оплату правової допомоги за надання юридичних послуг адвоката. Заяву мотивує тим, що 6 травня 2014 відбулася дорожньо-транспортна пригода з вини відповідача ОСОБА_4, який керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2108», державний реєстраційний номер 32631ТС, здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 під його керуванням. Вина ОСОБА_4 у скоєнні ДТП встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Вказує, що в результаті пригоди, його автомобіль отримав технічні пошкодження. На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була забезпечена ПрАТ «Страхова компанія «Провідна». Оскільки страховиком не було проведено відповідного дослідження, за його заявою була проведена автотоварознавча експертиза, за що він поніс витрати в сумі 800 грн., а також витрати на евакуацію автомобіля в розмірі 700 грн. Згідно рахунку № 487 та акту виконаних робіт від 27 серпня 2014 року вартість робіт по ремонту його пошкодженого автомобіля склала 147 406 грн. Проте, з врахуванням франшизи 500 грн. та встановленого ліміту відповідальності у 50 000 грн., страховиком йому виплачено лише 23 699,63 грн. Невиплаченою залишається сума 25 800,37 грн. Також просить стягнути з страховика 3 % річних в сумі 1578,02 грн., інфляційні витрати в сумі 11 171,56 грн. за 2015 рік та 4436,63 грн. за 2016 рік, а також пеню за кожен день простроченні зобов'язання в сумі 20 661,07 грн. Вказує, що згідно висновку № 946 судової авто товарознавчої експертизі від 30 січня 2017 року, ринкова вартість його автомобіля становить 340 996,76 грн., а з врахуванням пошкоджень - 82679,19 грн. Вважає, що з ОСОБА_4 підлягає стягненню

сума 208 817,57 грн., яка виходить за мінусом 49 500 грн. встановленого страховиком ліміту відповідальності. Також позивач вказує, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, порушенні звичного способу життя, нервування через втрату часу, яку він оцінює у 24 000 грн. Стверджує,що відповідач відмовляється в добровільному порядку відшкодувати йому завдану шкоду.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2017 року позов задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ПрАТ «СК « Провідна» на користь ОСОБА_2 у відшкодування шкоди, спричиненої ДТП, 25 800, 37 грн., 1548, 02 грн.– 3 % річних, 11 171,56 грн. інфляційної виплати, 800 грн. витрат на експертизу, 700 грн. по оплаті послуг на евакуатор, а всього 40 019,95 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 у відшкодування шкоди, спричиненої ДТП, 97 906 грн. , 500 грн. франшизи, а всього 98 406 грн.

Стягнуто з відповідачів в користь ОСОБА_2 по 2 500 грн. з кожного у відшкодування витрат на правову допомогу.

Вирішено питання судових витрат.

В решті позову відмовлено за безпідставністю.

ПАТ «Страхова компанія «Провідна», не погодившись з рішенням суду, просить таке скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до страхової компанії. Зазначає, що відповідно до експертизи, вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Caravellа» складає 244 821, 45 грн., що перевищує ринкову вартість автомобіля, яка становить 182 599, 26 грн. Вказує, що страховик прийняв рішення про виплату позивачу 23 699,63 грн. Виплату було проведено в установленому законом строку, з урахуванням вини водіїв обох транспортних засобів, причетних до ДТП.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено, що 6 травня 2014 року відбулася ДТП з вини відповідача ОСОБА_4, який, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2108», державний реєстраційний номер 32631ТС, порушивши Правила дорожнього руху, здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

По даному факту було відкрите кримінальне провадження, проте у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, таке закрито постановою слідчого Стрийського MB ЕУМВСУ 2 січня 2015 року.

Надалі винуватцем вказаної ДТП визнано ОСОБА_4 згідно постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 січня 2015 року, яка набрала законної сили.

Згідно ч.б ст. 82 ЦПК України (на час ухвалення оскаржуваного рішення-ч.4 ст.61), постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов’язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанова суду.

Встановлено, що на момент ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була забезпечена ПрАТ СК «Провідна» згідно полісу серії АС/4656036.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Пунктом 9.2 ст.9 цього Закону передбачено, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000 грн. на одного потерпілого.

На виконання вимог ст. 33, п. 35.1 ст. 35 Закону, учасники ДТП 6 травня 2014 року повідомили ПрАТ СК «Провідна» про настання страхового випадку.

Згідно п.п. 24.2, 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з»явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

За заявою позивача була проведена відповідна експертиза, оскільки страховик не виконав своїх обов»язків.

Згідно висновку № 4722 експертного автотоварознавчого дослідження від 2 липня 2014 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого «Volkswagen Caravella» становить 244 821 грн., вартість майнового збитку складає 182 599 грн.

Згідно рахунку, наряду - замовлення № 487 від 27 серпня 2014 року, вартість виконаних робіт та матеріалів часткового відновлювального ремонту т/з марки «Volkswagen Caravella» становить 147 406 грн.

Позивачу виплачено страховиком лише 23 699,3 грн. При розрахунку даної суми страховик посилався на те, що відповідно до звіту № 0072/15/А вартість т/з після ДТП складає 134 200 грн., а до ДТП - 182 599,26 грн., тому розмір страхового відшкодування становить 48 399,26 грн.

Разом з цим, в силу дії п.36.3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб. Таким чином, вважає, що у скоєнні ДТП винні обоє водіїв, тому розмір страхового відшкодування повинен відповідати половині вищевказаної суми.

Судом встановлено, що лише ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні пригоди за рішенням суду.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик у межах встановленого ліміту - 50 000 грн. повинен відшкодувати ОСОБА_2 оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Суд першої інстанції зробив вірний висновок, що в даному випадку, оскільки позивачу уже виплачено 23 699,63 грн., із врахуванням 500 грн. франшизи, виплаті підлягає 25 800,37 грн.

Відповідно до ст. 22, ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Положення статті 1188 ЦК України є спеціальними щодо статті 1166 зазначеного Кодексу, у зв’язку із чим перевага в застосуванні повинна надаватися спеціальній нормі.

Вирішуючи спори, пов’язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, належить виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, за цих обставин обов’язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини. У разі випадкового заподіяння шкоди, тобто коли зіткнення транспортних засобів є наслідком випадкового збігу обставин, збитки несе потерпілий, оскільки відсутні правові підстави для покладання відповідальності на іншу сторону.

Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей.

Таким чином, правила щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, встановлені ст. 1188 ЦК України, згідно ч. 1 якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Є встановленим, що шкода позивачу заподіяна внаслідок зіткнення двох джерел підвищеної небезпеки, що сталося з вини водія ОСОБА_4

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

У разі якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Судом встановлено, що ПрАТ СК «Провідна» уже виплатила, позивачу 23 699,30 грн. та невиплаченою залишається сума 25 800,37 грн. При цьому позивачем уже відремонтовано пошкоджений автомобіль, за що він оплатив згідно рахунку № 487 та акту виконаних робіт від 27 серпня 2014 року ФОП ОСОБА_7 - 147 406 грн., тому з ОСОБА_4 слід стягнути решту суми у відшкодування збитків в розмірі 97 906 грн. та 500 грн. франшизи.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, три відсотки річних за прострочення зобов’язання, яке полягає у невиплаті ПрАТ СК «Провідна» страхового відшкодування в сумі 25 800,37 грн. за 2015-2016р. складає 774,10 грн. +774,01 грн., а разом 1548,02 грн.

Інфляційні витрати підлягають стягненню за кожен день прострочення.

З висновками суду першої інстанції належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Залишити рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2017 року без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 9 липня 2018 року.

Головуючий

Судді