Вирок № 75254990, 12.07.2018, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/892/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої судді Румілової Н.М., при секретарі Кіптіла В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140060000411 від 03.02.2018р. за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Яворської Л.М., обвинуваченого ОСОБА_1, представника потерпілої ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 03.02.2018р. близько 09 год. 30 хв., перебуваючи в салоні маршрутного таксі №32, що рухалось по вул. Виговського у сторону вул. Городоцької у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, шляхом вільного доступу таємно викрав із кишені куртки ОСОБА_2 мобільний телефон марки «НТС», в корпусі білого кольору, із серійним номером ІМЕІ: НОМЕР_1, вартістю 1080 грн., який в подальшому заховав у праву кишеню своєї куртки, після чого вийшов з маршрутного таксі та направлявся у сторону магазину «Фабрика хот-догів», що на вул. Виговського, 89 у м. Львові, однак з незалежних від його волі причин свій злочинний намір до кінця довести не зміг, так як був зупинений працівником ДОП Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини скоєння ним злочину та пояснив, що він дійсно 03.02.2018р. близько 09 год. 30 хв., сів в маршрутку, побачив дівчину, в кишені куртки якої був телефон, таємно викрав його та вийшов на зупинці. У скоєному щиро кається, просив суворо не карати, просив врахувати те, що він працює, отримує заробіток, проживає з батьками, зробив для себе певні висновки.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю. Його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України.

При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, також особу обвинуваченого, який за місцем свого проживання характеризується посередньо, також те, що він визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному, сприяв розкриттю злочину, також позицію представника потерпілої, яка просила про м'яке покарання обвинувачену, що суд відносить до обставин, що пом'якшують покарання.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлені .

Відповідно до ст..65 ч.2 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням вищевикладеного, наявністю обставин, що пом'якшують покарання та відсутністю обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому , суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації та попередження вчинення ним інших злочинів.

Цивільний позов не заявлений .

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п'ятдесят ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «АгроКом» (код ЄДРПОУ 19159565, рахунок 26001011182, банк ВАТ «Кредобанк» МФО 325365, за оцінку по висновку 2/7) витрати за проведення експертної оцінки телефону у розмірі 1046грн.20коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н.М.Румілова