Постанова № 75254823, 11.07.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/928/17 11.07.2018

Провадження №22-ц/784/1092/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/928/17

Провадження №22-ц/784/1092/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого – Темнікової В.І.,

суддів – Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання – Лептуга С.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Українська факторингова компанія» на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 травня 2018 року, постановлену під головуванням судді Савіна О.І. в приміщенні суду, у справі за позовом ТОВ «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ОСОБА_2, треті особи: Орган опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, Центр надання адміністративних послуг міста Южноукраїнська про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання, -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2017 року ТОВ «Українська факторингова компанія» звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просила суд визнати дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо реєстрації у квартирі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки, малолітньої дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 неправомірними та вчиненими з порушенням умов законодавства, а також визнати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування вищевказаною квартирою, як неправомірно зареєстрований в квартирі, що є предметом спору.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 травня 2018 року позов ТОВ «Українська факторингова компанія» залишено без розгляду.

Не погодившись з даною ухвалою суду, ТОВ «Українська факторингова компанія» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на необґрунтованість, безпідставність ухвали суду, а також на те, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права.

Свою апеляційну скаргу мотивувало тим, що позивачем був отриманий лист від Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12.04.2018 р., в якому повідомлялось, що розгляд справи переноситься на 14.05.2018 р. на 10-00 год. Проте, явка позивача не була визнана обов’язковою, а лише було зазначено, що справа буде слухатися у відкритому судовому засіданні. Також, позивач зазначив, що направив до суду клопотання, в якому просив розглядати справу за відсутності представника позивача.

Учасники процесу до судового засідання не з’явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що представник позивача ОСОБА_5 про час та місце розгляду справи, відкладеної на 10.00 год. 11.04.2018 року була повідомлена належним чином в судовому засіданні 27.02.2018 року суддею особисто. Однак, в судове засідання не з’явилась, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без її участі до суду не надходило. В судове засідання, відкладене на 10.00 год. 14.05.2018 року, представник позивача повторно не з’явився, проте направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Також суд виходив з того, що 12.04.2018 року на адресу позивача був направлений рекомендований лист з повідомленням про відкладення розгляду справи на 10.00 год. 14.05.2018 року, яким зобов’язано позивача з’явитись на вказані дату та час, для участі у розгляді справи. Також зазначено, що судом прийнято рішення проводити розгляд зазначеної справи без застосування режиму відеоконференції.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки, вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Між тим позивач у своєму клопотанні не посилається на причини неявки в судове засідання, а лише просить суд розглянути справу без участі представника позивача.

Згідно ч.5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обставини справи, а саме те, що позивачем ставиться питання про визнання таким, що втратив право на проживання малолітнього відповідача ОСОБА_4, суд вважав, що неявка позивача перешкоджає повному, всебічному та об’єктивному вирішенню справи.

Тому, вважаючи, що позивач повторно без поважних причин не з’явився до судового засідання, не зважаючи на те, що був зобов’язаний листом головуючого у справі до цього, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «Українська факторингова компанія» підлягає залишенню без розгляду.

Проте, такий висновок суду першої інстанції не узгоджується з матеріалами справи та не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу судового засідання від 27.02.2018 р., представник ТОВ «Українська факторингова компанія» - ОСОБА_5 був присутнім в судовому засіданні та у його присутності розгляд справи був перенесений на 11.04.2018 р. на 10-00 год. для повторного виклику відповідачів (а.с.118).

Відповідно до протоколу судового засідання від 11.04.2018 р. та запису технічної фіксації судового засіданні, до судового засідання в цей день не з’явився не тільки представник ТОВ «Українська факторингова компанія», а й відповідачі по справі, які були повідомлені про час і місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Розгляд справи було відкладено на 14.05.2018 р. на 10-00 год. При цьому ухвала суду про визнання явки представника позивача обов’язковою судом не приймалася ні протокольно, ні у вигляді окремого процесуального документу (а.с.128) та не направлялася на адресу позивача.

Згідно листа Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12.04.2018 р. адресованого позивачу - ТОВ «Українська факторингова компанія», позивача повідомлено про відкладення розгляду справи на 14.05.2018 р. на 10-00 год. без застосування режиму відеоконференції, та зазначено, що позивачу необхідно з’явитись на вказані дату та час для участі у розгляді даної справи. В разі повторної неявки в судове засідання на зазначені дату та час, судом буде прийнято відповідне рішення згідно чинного законодавства (а.с.131).

Таким чином даний лист не має посилання на те, що явка представника позивача визнана судом обов’язковою.

Позивачем було направлено суду клопотання від 19.04.2018 р. про слухання справи без участі представника позивача, яке надійшло на адресу суду 23 квітня 2018 року (а.с.134).

В судове засідання 14 травня 2018 року знову не з’явилися як представник позивача, так і відповідачі по справі, які знову були повідомлені про час і місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Саме даним процесуальним правом і скористався позивач, направивши суду клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника, так як його клопотання про слухання справи в режимі відеоконференції на попередньому судовому засіданні не було задоволено судом.

Згідно п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

Тобто для застосування даної норми права необхідно наявність декількох умов, а саме: позивач повинен бути повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи; повторно не з’явитися до суду; не повідомити про причини неявки, не надіслати заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення має перешкоджати розгляду справи.

Згідно матеріалів справи позивач завчасно надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому його явка обов’язковою в установленому законом порядку визнана не була.

Крім того, до судового засіданні ні разу не з’явилися також відповідачі, які не надали суду ніяких пояснень ні стосовно своєї неявки, ні стосовно заявленого позову. Позивачем були надані суду докази, на підставі яких він просив розглянути справу та задовольнити його позовні вимоги. В клопотанні від 19 квітня 2018р. про розгляд справи у відсутності представника, позивач зазначив, що у випадку необхідності надання додаткових доказів, у разі їх наявності у позивача, вони будуть надані суду.

За таких обставин посилання суду на те, що саме неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи тільки з огляду на те, що позивачем ставиться питання про визнання таким, що втратив право на проживання малолітнього відповідача ОСОБА_4, є помилковою. Крім того, слід зауважити, що у разі відсутності достатньої кількості належних та допустимих доказів, суд не позбавлений права постановити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог чи про часткове задоволення їх.

За таких обставин суд першої інстанції невірно застосував норми п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, дійшов до неправильного висновку про те, що позивач повторно без поважних причин не з’явився до судового засідання, не зважаючи на те, що був зобов’язаний листом головуючого у справі до цього, що саме його неявка перешкоджає розгляду справи, що є підставою для залишення позовної заяви ТОВ «Українська факторингова компанія» без розгляду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не врахувавши положень вищезазначених процесуальних норм, залишив без розгляду позовну заяву без достатніх на те правових підстав, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» задовольнити.

Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 травня 2018 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді

Повний текст постанови складено 12 липня 2018 року