Рішення № 7525398, 24.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2009 р. Справа № 53/325-09

вх. № 10092

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Прохоров С.А.

суддя Доленчук Д. О.

суддя Мамалуй О.О.

при секретарі судовогозасідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Юрченко В.В. за дов. від 02.03.2009 року

3-й особи - Юрченко В.В. за дов. від 15.12.2009 року

2-ї 3-ї особи - Юрченко В.В., Петросян А.Г. за дов.

3-ї 3-ї особи - Манойло Ю.О. за дов. від 07.07.2009 року (після перерви у судове засідання 24.12.2009 року не з'явилась).

відповідача - Дубровська Г.В. за дов.від 03.07.2009 року, Євченко Н.О. за дов. від 28.10.2009 року, Сизова Л.В. за дов. від 03.07.2009 року

розглянувши справу за позовом ТОВ "Тімекс" м. Харків 3-я особа на стороні позивача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Приватна фірма "Яна" с. Затишшя,

2) Фізична особа - Шило Віталій Олександрович м. Харків,

3) Фізична особа - Шило Олександра Михайловича м. Харків,

до ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" в особі Харківської філії ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України"

про розірвання договору

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тімекс" звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" про розірвання Генеральної Угоди № 6807N4 від 27.03.2007 року та кредитного договору № 6807К17 від 27.03.2007 р., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тімекс" та Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України». Крім того, позивач просить суд визнати наслідками розірвання вищевказаних угод виплату позивачем відповідачу залишку боргу по кредиту в гривні по курсу встановленому на момент укладання договору, а саме: 5,05 грн. за 1 долар США, рівними щомісячними частинами протягом 10 років з відстрочкою першого платежу, починаючи з березня 2010 року.

17.12.2009 року за клопотанням відповідача у справі призначено колегію суддів для розгляду справи №53/325-09 у складі головуючий суддя Прохоров С.А., судді Доленчук Д.О. та Мамалуй О.О.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів на диск сісх-06232.

24.12.2009 року позивачем було подано уточнену позовну заяву, у якій крім вказаних вище вимог позивач також просить суд з тих самих підстав розірвати і кредитний договір № 68608К21 від 06.10.2008 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тімекс" та Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» на виконання Генеральної Угоди № 6807N4 від 27.03.2007 року.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З урахуванням викладеного судова колегія приймає уточнення до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 березня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Генеральну угоду, в рамках якої були укладені Кредитні договори № 6807К17, № 68608К21, відповідно до умов яких позивачу відповідачем було надано грошові кошти. Позивач просить розірвати Генеральну угоду та кредитні договори, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що грошові кошти за вказаними кредитними договорами були отримані в іноземній валюті, і що при укладанні правочинів, він виходив з того, що курс гривні відносно долара США буде стабільний, але протягом 4 кварталу 2008 року відбулась істотна зміна обставин, якими він керувався, та за таких обставин позивач ніколи б не надав згоди на укладення вищезазначених договорів. Оскільки на звернення позивача стосовно приведення умов договору до істотно змінених обставин відповідач не надав жодної відповіді, позивач звернувся до суду з позовною заявою. Також Позивач просить визнати наслідком розірвання Кредитних договорів виплату заборгованості за Кредитними договорами в гривні (виходячи з курсу іноземної валюти до гривні на дату укладання відповідних договорів) щомісячними рівними частинами протягом десяти років.

У судовому засіданні представник позивача та третьої особи підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, наполягали на їх задоволені з підстав зазначених у позові.

Представники відповідача проти позову заперечували з тих підстав, що на його їх думку позивач міг передбачити, що відбудеться збільшення курсу іноземної валюти по відношенню до гривні, оскільки він здійснює підприємницьку діяльність, також відповідач вважає, що позивач міг усунути причини, які спричинили істотну зміну обставин, здійснивши дострокове погашення кредитів, також вважає, що майнові інтереси позивача не порушено, та в кредитних договорах передбачено валютні ризики позивача. 24.12.2009 року подали письмові заперечення на позовну заяву.

16.12.2009 року відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі №53/325-09 до розгляду Апеляційним судом Харківської області апеляційної скарги Шило В.О. по справі №2-3449/09/01 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова про закриття провадження по цивільній справі.

У своєму клопотанні відповідач посилається на те, що Шило В.О. звернувся із цивільним позовом до АТ "Державний експортно-імпортний банк" про визнання неукладеними Генеральної Угоди № 6807N4 від 27.03.2007 року, кредитного договору № 6807К17 від 27.03.2007 р. та кредитного договору №6807К 21 від 06.10.2008 року.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали своє клопотання про зупинення провадження у справі, представник позивача та представники 3-х осіб проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечували, посилаючись на відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі №53/325-09.

Згідно ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Крім того, 24.12.2009 року відповідачем повторно заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Апеляційним судом Харківської області апеляційної скарги Шило В.О. по справі №2-3449/09/01 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова про закриття провадження по цивільній справі з тих самих підстав, викладених у клопотанні від 16.12.2009 року.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача, заслухавши пояснення представників сторін та 3-х осіб, не вбачає правових підстав неможливості розгляду справи №53/325-09 до розгляду Апеляційним судом Харківської області апеляційної скарги Шило В.О. по справі №2-3449/09/01 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова про закриття провадження по цивільній справі, а тому відмовляє у задоволенні поданих клопотань від 16.12.2009 року та 24.12.2009 року..

Крім того, представником відповідача у судовому засіданні 21.12.2009 року заявлено усне клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з тим, що позов підписано не повноважною особою. Судова колегія, дослідивши матеріали справи, встановила, що згідно довідки з ЄДРПОУ на підприємство позивача ТОВ "Тімекс" (долучена до матеріалів справи 24.12.2009 року) керівником підприємства є Нечепуренко Дмитро Матвійович, яким і було видано довіреність на представництво інтересів підприємства Юрченко В.В., яким підписано позовну заяву. У зв'язку з викладеним відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ст.81 ГПК України.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.12.2009 року по 21.12.2009 року та з 21.12.2009 року по 24.12.2009 року.

У судовому засіданні 24.12.2009 року оголошувалась перерва до 15:00 24.12.2009 року для надання можливості відповідачу ознайомитися з уточненнями позовних вимог та подання в разі необхідності додаткових письмових заперечень.

Судова колегія, вислухавши представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, встановила наступне:

27 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тімекс» та Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк» було укладено Генеральну угоду № 6807N4, відповідно до умов якої Відповідач зобов’язався проводити кредитні операції (надання кредитів, банківських гарантій, врахування, авалювання векселів та інше). В рамках Генеральної угоди 27 березня 2007 року було укладено Кредитний договір № 6807К17, відповідно до умов якого Позивачу було відкрито мультивалютну кредитну лінії з встановленим лімітом 1500000 (один мільйон п’ятсот тисяч) дол. США. Додатковою угодою №6807К17-1 від 04.07.2007 р. до Кредитного договору № 6807К17 від 27 березня 2007 р. було збільшено суму кредитних коштів, наданих банком Позивачу до 2100000,00 (два мільйони сто тисяч) дол. США. Також, 06 жовтня 2009 року в рамках Генеральної у годи було укладено Кредитний договір № 68608К21 відповідно до умов якого Позивачу було надано Відповідачем грошові кошти у загальному розмірі 300000 (триста тисяч) дол. США.

Станом на 27.03.2007 року офіційний курс долару США до української гривні складав 1 долар США за 5.05 гривень. Станом на 06.10.2008 року офіційний курс долару США до української гривні складав 1 долар США за 4.86 гривень. Станом на 23.12.2009 року офіційний курс долара США до української гривні складав 1 долар США за 7,96 гривень, що підтверджується фотокопіями з офіційного сайту Національного банку України (долучено до матеріалів справи).

Протягом 2007-2008 років позивачем належним чином здійснювалось погашення заборгованості за кредитними договорами. Протягом дії кредитного договору № 6807К17 від 27.03.2007 року позивачем було сплачено відповідачу тіло кредиту у загальному розмірі 501087,46 доларів США, станом на 23.12.2009 року розмір заборгованості по тілу кредиту складає 1598912, 54 доларів США, що станом на 23.12.2009 року за офіційним курсом НБУ складає 12727343,82 гривні. Протягом дії кредитного договору № 68608К21 від 06.10.2008 року було сплачено тіло кредиту у загальному розміру 11400,00 доларів США, станом на 23.12.2009 року розмір заборгованості по тілу кредиту складає 288600,00 доларів США, що станом на 23.12.2009 року за офіційним курсом НБУ складає 2297256,00 гривні.

Внаслідок виникнення економічної кризи позивач з грудня 2008 року не може належним чином виконувати обов'язки стосовно своєчасного та повного повернення сум заборгованості за кредитними договорами. Позивач неодноразово звертався до відповідача із пропозиціями стосовно зміни умов кредитних договорів у відповідності до істотно змінених обставин, але відповідач не надав відповіді на вказані пропозиції, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду із позовом про розірвання Генеральної угоди та кредитних договорів.

Згідно приписів частини 2 ст. 652 ЦК України встановлено: якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи представників відповідача стосовно того, що спір не врегульовано саме в досудовому порядку, суд до уваги не приймає, тоді як представником позивача та третьої особи в судовому засіданні доведено той факт, що позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями врегулювати спірне питання у досудовому порядку, вказане підтверджується листами позивача до відповідача від 04.12.2008 року, від 30.12.2008 року, від 26.01.2009 року, та від 02.03.2009 року, (листи долучені до матеріалів справи). Вказані дії позивача свідчать про дотримання вимог діючого законодавства щодо порядку зміни та розірвання господарських договорів, передбаченого ст.188 Господарського кодексу України.

Суд бере до уваги висновок експерта «Торгово-промислової Палати» станом на 24 грудня 2008 року за вих.№702/1/6313-3 про істотну зміну обставин, оскільки відповідно до п.5ч.2ст.3 Закону України "Про торгово-промислові палати України" завданням торгово-промислової палати є надання довідково-інформаційних послуг, крім того відповідачем не надано доказів якими спростовується інформація, зазначена у висновку(долучений до матеріалів справи).

Не є обґрунтованими посилання відповідача на те, що позивач повинен був передбачити настання економічної кризи у державі, і як наслідок підвищення курсу іноземної валюти тільки на тій підставі, що він займається підприємницькою діяльністю та здійснює її на свій ризик, тоді як, позичальник міг передбачити ризики, що безпосередньо пов’язані з тим видом діяльності яким він займається. Заперечення відповідача на те, що позичальник при всій турботливості та обачності міг запобігти настанню економічної кризи в державі, та різкому зростанню курсу іноземної валюти, а також про те, що зростанням курсу іноземної валюти не порушено його майнові інтереси є помилковим і не відповідає дійсності, крім того, з кредитних договорів не випливає, що ризик зміни обставин, а саме: різке зростання курсу іноземної валюти внаслідок економічної кризи, несе позичальник.

Вказана зміна обставин покладає надмірне обтяження на позивача по відношенню до виконання ним своїх договірних зобов'язань. У зв'язку з чим позивач несе додаткові витрати, з якими отримана ним користь на яку позивач розраховував при укладанні генеральної угоди та кредитних договорів стає мінімальною, та значно порушуються його майнові інтереси.

За таких обставин суд прийшов висновку, що позивачем у судовому засіданні доведено, що відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувались під час укладення договору, а тому Генеральна угода та кредитні договори підлягають розірванню.

У відповідності з ч.3 ст.652 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Згідно поданих відповідачем документів станом на 21.12.2009 року заборгованість позивача за кредитними угодами складає 1 375 512,79 дол. США за угодою № 6807К17 від 27.03.2007 р. та 302 110,23 дол. США за угодою № 68608К21 від 06.10.2008 р. Вказані суми складаються з тіла кредитів, відсотків, комісії за управління та пені.

З урахуванням викладеного, судова колегія у відповідності до вимог ст.652 ЦК України вважає за необхідне визначити наслідками розірвання договорів виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору, виплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Тімекс" ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" станом на 21.12.2009 року заборгованості у сумі 1 375 512,79 дол. США за кредитною угодою № 6807К17 від 27.03.2007 р., що складається з кредиту, відсотків, комісії за управління та пені та заборгованості у сумі 302 110,23 дол. США за кредитною угодою № 68608К21 від 06.10.2008 р., що складається з кредиту, простроченого боргу з кредиту, відсотків, комісії за управління та пені.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що позивач не надав обґрунтованих доказів стосовно необхідності визнати наслідком розірвання Генеральної угоди та кредитних договорів виплату залишків заборгованості за кредитними договорами за курсом 5,05 грн. та 4,86 грн. за 1 долар США (офіційний курс НБУ на момент укладання кредитних договорів), щомісячними рівними частинами, протягом десяти років, з відстрочкою першого платежу до березня 2010 року, а тому в цій частині слід відмовити.

Також матеріали справи свідчать про те, що відповідач є Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», що дає суду підстави замінити назву відповідача Відкрите акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» на Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України».

Відповідно до ст.44-49 ГПК України судові витрати залишаються на позивача, оскільки останній на наполягає на їх стягненні з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 22, 33, 43, 44-49, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Прийняти до розгляду уточнення позовних вимог.

Відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі від 16.12.2009 року та 24.12.2009 року.

Залишити без задоволення усне клопотання представника відповідача щодо залишення без розгляду позовної заяви.

Замінити назву відповідача Відкрите акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Харківської філії ВАТ "Державний експортно - імпортний банк України" на Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Харківської філії ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України"

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати Генеральну угоду № 6807N4 від 27.03.2007 року, Кредитний договір № 6807К17 від 27.03.2007 р., Кредитний договір № 68608К21 від 06.10.2008 р., укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тімекс" (61123, м. Харків, пр-т Тракторобудівників,83 -Г, код 25173776) та Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»(м. Київ. вул. Горького,127, код 00032112).

Визначити наслідками розірвання договорів виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цих договорів, виплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Тімекс" (61123, м. Харків, пр-т Тракторобудівників,83 -Г, код 25173776) на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (м. Київ. вул. Горького,127, код 00032112) заборгованості у сумі 1 375 512,79 дол. США за кредитною угодою № 6807К17 від 27.03.2007 р., що складається з кредиту, відсотків, комісії за управління та пені, а також заборгованості у сумі 302 110,23 дол. США за кредитною угодою № 68608К21 від 06.10.2008 р., що складається з кредиту, простроченого боргу по кредиту, відсотків, комісії за управління та пені.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімекс" до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано судом 24.12.2009 року.

Головуючий суддя Прохоров С.А.

суддя Доленчук Д. О.

суддя Мамалуй О.О.