Постанова № 75253298, 10.07.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/12922/18

Головуючий у 1-й інстанції: Вохмінова О.С.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

10 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 травня 2018 року (ухвалена в м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної установи "Вінницька виправна колонія (№86)" про визнання протиправними та скасування постанови про накладення стягнення на засудженого ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

у травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної установи "Вінницька виправна колонія (№86)" про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнення на засудженого ОСОБА_2

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 травня 2018 року позов передано на розгляд за підсудністю Вінницькому окружному адміністративному суду.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що зі змісту ст. 537 КПК України слідує, що питання, які вирішуються під час виконання вироків належать до юрисдикції місцевого загального суду, а відтак саме місцевий загальний суд має розглянути дану справу в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 294 та ч. 2 ст. 312 КАС України справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки оскаржуваною постановою від 06 квітня 2018 року № 25 позивача було притягнуто не до адміністративної відповідальності, а до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Кримінально-виконавчим кодексом України, то Вінницькому міському суду Вінницької області як адміністративному суду не підсудна дана справа, а відтак така справа підлягає передачі на розгляд за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду.

Колегія суддів погоджується з вказаною позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 13.1 ч. 2 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питання про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань.

Із позовної заяви слідує, що позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді поміщення в ДІЗО.

Відповідно до ч. 9 ст. 539 КПК України розгляд справ щодо питань, визначених у пункті 13-1 частини першої статті 537 цього Кодексу, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, безспірним є те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Що стосується предметної юрисдикції, то апеляційний суд вважає помилковими доводи апелянта, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Наведене свідчить, що вказаною нормою передбачено розгляд клопотань, подань та вирішення інших питань, пов'язаних із виконанням вироку, місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

Відповідно до ч. 7 ст. 135 КВК України рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду.

Як слідує із матеріалів справи, позивач оскаржує рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, тобто просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді поміщення в ДІЗО, що, відповідно, не є вирішенням питання (клопотання, подання), у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України та вирішення яких передбачено вказаною нормою.

Так, нормами ч. 1 ст. 20 КАС України визначено чотири конкретні категорії справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першої цієї статті.

Таким чином, оскільки ч. 1 ст. 20 КАС України визначено конкретний перелік справ, предметна підсудність яких відноситься до місцевих судів як адміністративних судів, то відповідно окружним адміністративним судам підсудні усі інші справи.

Вказані обставини враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення про передачу справи на розгляд за підсудністю Вінницькому окружному адміністративному суду.

З урахуванням наведених вище обставин та норм матеріального та процесуального права, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що даний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний окружному адміністративному суду.

Наведене свідчить про помилковість доводів апеляційної скарги про наявність підстав для розгляду даної справи місцевим загальним судом в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, в той час як доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.