Постанова № 75252930, 05.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 636/4037/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: П’янової Я.В.

суддів: Калиновського В.А. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на додаткове рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 12.04.2018 (головуючий суддя Оболєнська С.А., м. Чугуїв, повний текст складено 12.04.18 р.) по справі № 636/4037/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати йому пенсії відповідно до довідки №146/119-29-2/01-2017 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, виданої 31.07.2017 року ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, та зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 року №900-VIII, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 року №988, згідно довідки №146/119-29-2/01-2017 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, виданої 31.07.2017 року ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 09.01.2018 р. позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, НОМЕР_2, відповідно до довідки №146/119-29-2/01-2017 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, виданої 31.07.2017 року ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, та зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, НОМЕР_2, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 року №900-VIII, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII, Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 року №988, згідно довідки №146/119-29-2/01-2017 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, виданої 31.07.2017 року ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області.

Додатковим рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 12.04.2018 року доповнено рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 9 січня 2018 року, а саме:

- зазначено в абзаці другому резолютивної частини рішення, що перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 здійснити з 01.01.2016 року;

- доповнено резолютивну частину рішення абзацом третім наступного змісту:

«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Пенсійного фонду України Харківської області управління на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2560 (дві тисячі п’ятсот шістдесят) грн. 00 коп.».

Абзац третій та четвертий рахувати абзацом четвертим та п’ятим відповідно.

Відповідач, не погодившись із додатковим рішенням в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2560 (дві тисячі п’ятсот шістдесят) грн. 00 коп., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення та прийняти нову постанову - про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що додані до позовної заяви договір про надання правової допомоги, додаткова угода, акт про надання правової допомоги, квитанція не містять доказів, що ці витрати пов’язані з розглядом справи №636/4037/17, а отже є недоведеними, а відповідно такими, що не ґрунтуються на законі.

Окрім того, позивач просив відшкодувати витрати, понесені у зв'язку з наданням консультації та роз'яснень, складенням адміністративного позову про перерахунок пенсії до відповідача, що не передбачено чинним законодавством, оскільки перелічені дії не є окремою процесуальною дією.

Також, вирішуючи питання про стягнення судових витрат, судом першої інстанції не враховано, що на час звернення позивача до суду відповідач, відповідно до Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-УІ "Про судовий збір", звільнений від сплати судового збору, а тому, відповідно, судовий збір з нього не стягується.

В судове засідання представник відповідача не прибув, був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання, призначеного на 05.07.2018 року, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не порушив строк звернення з адміністративним позовом до суду за захистом свого порушеного права, а тому доводи відповідача щодо пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду та застосування положення ст.100 КАС України до частини позовних вимог, починаючи з 01.01.2016 року по 16.05.2017 року, є безпідставними.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом та розгляді справи, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі на підставі ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а тому додаткове рішення суду підлягає перегляду в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2560 (дві тисячі п’ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу (до набрання чинності новою редакцією КАС України (15.12.2017 року)) в сумі 2560 грн. долучено до матеріалів справи: Договір №1К від 10.10.2017 року про надання правової допомоги, Додаткову угоду № 1 до Договору №1К від 10.10.2017 року, акт №1 до Договору №1К від 10.10.2017 року, квитанцію про сплату витрат за надання правової допомоги в сумі 2560 грн., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 808 ОСОБА_2, ордер серії ХВ № 00083 про надання правової допомоги ОСОБА_1 (а.с.19-25).

Крім того, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією № 0.0.893472991.1 (а.с. 1).

Колегія суддів зазначає, що після набрання чинності новою редакцією КАС України по іншому врегульовано питання розподілу судових витрат.

Так, згідно з п.3 ч.1 ст.252 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).

Частиною 1 ст. 132 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року) передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року), до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.134 КАС України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

З огляду на викладене, відповідно до положень ст. 134 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року), колегія суддів вважає, що позивач має право на відшкодування витрат, пов’язаних з правничою допомогою адвоката.

Разом з тим, згідно з частинами третьою та четвертою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Водночас, положеннями ст.90 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) було визначено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Отже, чинними до 15.12.2017 року положеннями КАС України передбачено, що розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами підлягають судові витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 16 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року), кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ в адміністративному суді, яка надається в порядку, встановленому законом.

Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права.

Матеріали справи свідчать про те, що правову допомогу позивачу надавав адвокат ОСОБА_2

Колегія суддів зазначає, що при укладанні договору про надання правової допомоги №1К від 10.10.2017 року та оплаті отриманих послуг позивач мав право на відшкодування вказаних витрат у випадку ухвалення судового рішення на його користь, що дало підстави для виникнення законних та обґрунтованих сподівань на їх відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, що було прямо гарантоване процесуальним законодавством, чинним на момент вчинення відповідної процесуальної дії, а тому відповідні витрати позивача, понесені ним до 15.12.2017 року підлягають відшкодуванню.

Статтею першою Закону України “Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах”, який був до 15.12.2017 року, встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах – суб’єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно з ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік”, у 2017 році з 01 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 1600 гривень.

Таким чином, розмір компенсації витрат на правову допомогу у 2017 році не повинен перевищувати 640,00 грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Як вбачається з Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги № 1К від 10.10.2017 року, вартість однієї години роботи становить 640,00 грн., що відповідає граничному розміру компенсації, визначеному ст.1 Закону України “Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах”.

Колегія суддів зазначає, що витрати на професійну правову допомогу є співмірними зі складністю справи та наданими послугами, часом, витраченим на надання послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність доказів фактичного понесення витрат на правову допомогу позивачем до 15.12.2017 року, оскільки такі документально підтверджені.

Згідно з ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу, надану протягом розгляду справи до 15.12.2017 року, в розмірі 2560 грн. 00 коп. підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області.

Окрім того, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією № 0.0.893472991.1 (а.с. 1), які також підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області на підставі ст. 139 КАС України.

Доводи апеляційної скарги про те, що додані до позовної заяви Договір про надання правової допомоги, Додаткова угода, Акт про надання правової допомоги, квитанція не містять доказів, що ці витрати пов’язані з розглядом справи №636/4037/17, а отже є недоведеними, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки у п. 1.1 Договору про надання правової допомоги та п. 1 Додаткової угоди зазначений предмет позову по цій справі, що дає змогу пов'язати зазначений Договір з цією справою.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач просив відшкодувати витрати, понесені у зв'язку з наданням консультації та роз'яснення, складенням адміністративного позову про перерахунок пенсії до відповідача, що не передбачено чинним законодавством, оскільки перелічені дії не є окремою процесуальною дією, колегією суддів також не приймаються до уваги, оскільки до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Окрім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Зазначені в Акті № 1 до Договору про надання правової допомоги № 1К дії, вчинені адвокатом, є діями, пов'язаними з підготовкою до розгляду справи, що входить до переліку витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Також, не приймаються до уваги і доводи апеляційної скарги про те, що на час звернення позивача до суду відповідач, відповідно до Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-УІ "Про судовий збір", звільнений від сплати судового збору, а тому, відповідно, судовий збір з нього не стягується.

Так, Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 р. № 2147-VIII внесено зміни, зокрема, до ст. 5 "Пільги щодо сплати судового збору" Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011р. № 3674-VI в частині виключення п.п. 18-20 названої норми, якою відповідач був звільнений від його сплати.

На момент подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат діяли норми Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких відповідач не звільнений від сплати судового збору, а тому посилання на Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діяла до 15.12.2017 р., є безпідставними.

Матеріали справи містять відповідні докази сплати позивачем судового збору в розмірі 640,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2560,00 грн.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного Пенсійного фонду України Харківської області управління на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2560 (дві тисячі п’ятсот шістдесят) грн. 00 коп.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що додаткове рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 12.04.2018 по справі № 636/4037/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 10.07.2018.