Постанова № 75252248, 11.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1797/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Бабенко К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25.05.2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 позов повернуто позивачу.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, оскільки безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Крім того, відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду,

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Постановляючи оскаржувану ухвалу повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів направлення до ГУНП в Черкаській області заяви від 17.05.2018 року про надання копії рапорту (заяви) від 11.08.2017 про звільнення з органів поліції за власним бажанням чи доказів отримання ГУ НП в Черкаській області такої заяви.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав позов до суду в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Черкаській області № 775 (зі змінами) від 20.03.2018 в частині скасування наказу від 31.10.2017 № НОМЕР_1 НП в Черкаській області та висновку щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції у розмірі 144000,00 грн.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України вказану позовну заяву, у зв'язку із недотриманням вимог статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України, залишено без руху та встановлено позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали, протягом, якого можуть бути усунуті недоліки шляхом надання доказів на підтвердження обставин, що з 2007 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ (УМВС України в Черкаській області), а з 2015 року - в органах поліції (ГУ НП в Черкаській області); заяву на звільнення з органів поліції за власним бажанням, наказ ГУ НП в Черкаській області 20.03.2018 № 775 (зі змінами).

21 травня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду позивач надав заяву від 17.05.2015 до якої додав копії: трудової книжки ОСОБА_3 в 2 екз., супровідного листа ГУ НП в Черкаській області від 27.04.2018 № 29/Б-131 в 2 екз., витяг з наказу № 775 (зі змінами) від 20.03.2018 в 2 екз. та звернення до ГУ НП в Черкаській області від 16.05.18.

Щодо не надання заяви на звільнення з органів поліції за власним бажанням, позивач зазначив, що рапорт (заява) про звільнення за власним бажання з органів поліції знаходиться в особовій справі в ГУ НП в Черкаській області і надати його у строки встановлені ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 не є можливим, в зв'язку з вказаними обставинами позивач направив звернення до ГУ НП в Черкаській області щодо видачі копії зазначеного рапорту (заяви).

Тобто, на стадії відкриття провадження у справі судом першої інстанції вказано на необґрунтованість вимог позивача.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви.

А твердження суду першої інстанції про повернення поданої позовної заяви, оскільки позивачем не надано доказів направлення до ГУНП в Черкаській області заяви від 17.05.2018 року про надання копії рапорту (заяви) від 11.08.2017 про звільнення з органів поліції за власним бажанням чи доказів отримання ГУ НП в Черкаській області такої заяви не є достатньою підставою для повернення позовної заяви, та вказують на формальний підхід.

Крім того, колегія суддів вважає, що вказані висновки суду першої інстанції повинні міститись в рішенні по суті вирішення позову.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що не надання позивачем доказів направлення до ГУНП в Черкаській області заяви від 17.05.2018 року про надання копії рапорту (заяви) від 11.08.2017 про звільнення з органів поліції за власним бажанням чи доказів отримання ГУ НП в Черкаській області такої заяви не перешкоджає суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

За таких обставин, висновок суду про правомірність повернення позову не відповідає вимогам процесуального права.

Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права.

При встановленні наведених фактів судом першої інстанції порушені норми процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судового рішення.

Колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, застосовуючи при цьому те законодавство, яке було чинне на час винесення спірного рішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

К.А. Бабенко

Повний текст постанови виготовлено 12.07.2018 року.