Постанова № 75251991, 05.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3552/18 Справа № 208/4935/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пищида М.М.

Категорія 51

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Пищиди М.М.,

суддів - Ткаченко І.Ю., Каратаєвої Л.О.,

за участю секретаря - Гречишникової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 міської ради на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 лютого 2018 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва ОСОБА_2 міської ради про стягнення майнової шкоди, моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2017 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування посилався на те, що 06.06.2017 р. близько об 12 год. 25 хв. на своєму автомобілі марки БМВ - 323 і рухався із швидкістю близько 50-60 км/год. по вул. Тритузна в м. Кам’янське Дніпропетровської області.

Приблизно за 5 метрів побачив вибоїну на проїзній частині вказаної ділянки дороги розмірами 2,5x1,5 метри. Однак, раніше вибоїну не міг помітити, бо в той день була сонячна погода, а на ділянку, де знаходилися вибоїна, падала тінь від дерева. При цьому, будь-яких попереджувальних дорожніх знаків, або огородження вибоїни встановлено не було.

З зазначених підстав, позивач застосував екстрене гальмування свого автомобіля, але у зв’язку з тим, що відстань до вибоїни була замала, йому не вдалося зупинити автомобіль перед вибоїною, а з метою того, щоб автомобіль не отримав більш серйозних пошкоджень перед самою вибоїною відпустив гальма.

Таким чином, автомобіль заїхав у вибоїну, вдарившись нижньою частиною об край вибоїни та отримав технічні пошкодження, через бездіяльність дорожньої служби, яка не проводить своєчасний ремонт дороги та не встановила на пошкодженій ділянці дороги попереджувальні знаки та не виставила вибоїні огородження або попередження.

З метою фіксації даної ДТП від 06.06.2017 року позивач викликав працівників поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно позивача. Однак постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05.07.2017 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, було закрито за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу такого правопорушення.

Крім того, вказаною постановою судом були встановлені обставини виникнення ДТП від 06.06.2017 року з вини дорожньої служби.

Позивач звернувся до ПрАТ АВТ Баварія - Дніпропетровськ з приводу розрахунку ремонту транспортного засобу, за що сплатив 1814 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 258490 від 07.06.2017 р. та платіжним дорученням від 07.06.2017 року. Крім того, ним були понесені додаткові витрати на пальне у розмірі 199,90 грн., що підтверджується квитанцією від 07.06.2017 року задля можливості дістатися до відповідної установи після ДТП, яка сталася 06.06.2017 року.

Згідно розрахунку ПрАТ АВТ Баварія - Дніпропетровськ від 07.06.2017 року вартість ремонту автомобіля позивача становить 48959, 15 грн.

Крім цього, відповідно до висновку матеріального збитку транспортного засобу від 15.07.2017 року № 0025/07, складеного суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням складових, які підлягають заміні під час ремонту відповідно до оригінальних номерів виробника та цінам виробникам з ПДВ становить 50240,14 грн. Також за складання вказаного висновку від 15.07.2017 року, позивачем було сплачено 1500,00 грн.

Отже, вартість нанесених збитків позивачу через ДТП від 06.06.2017 року, яка сталася через бездіяльність дорожньої служби становить 52473,45 грн.

17.08.2017 року на запит позивача на адресу ОСОБА_2 міської ради з приводу надання інформації про обслуговуючу організацію та/або юридичну особу, яка несе відповідальність за підтримання в належному стані дороги по вул. Тритузна у м. Кам’янське Дніпропетровській області, на якій 06.06.2017 року сталася ДТП за участі, ОСОБА_3, ОСОБА_2 міською радою 17.08.2017 року була надана відповідь про те, що балансоутримувачем даної ділянки дороги по вул. Тритузна у м. Кам'янське є ОСОБА_2 міська рада.

Вважає, що відповідальність за спричинення ДТП, яка сталася 06.06.2017 року за його участі несе саме ОСОБА_2 міська рада.

Крім того позивач вказує, що з вини ОСОБА_2 міської ради йому завдано моральну шкоду, розмір якої він оцінює у 5000 грн.

Розмір витрат на правову допомогу складає 10000 грн., крім цього позивачем сплачено комісію за банківські послуги за перерахунок вказаних коштів адвокату у розмірі 400 грн.

Вважає, що з відповідача за протиправні дії та неналежне утримання дороги по вул. Тритузна у м. Кам’янське Дніпропетровської області, на якій 06.06.2017 року сталося ДТП, на його користь повинно бути стягнено матеріальні збитки та моральна шкода в загальному розмірі 67873 грн. 45. коп.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 лютого 2018 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва ОСОБА_2 міської ради «про стягнення майнової шкоди, моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди» - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 міської ради на користь ОСОБА_3:

- 31579 (тридцять одну тисячу п’ятсот сімдесят дев’ять) гривень 62 копійки – у відшкодування вартості запчастин та комплектуючих, необхідних для заміни пошкоджених, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, частин автомобіля;

- 5126 (п’ять тисяч сто двадцять шість) гривень 40 копійок – у відшкодування вартості ремонтних робіт;

- 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок – у відшкодування моральної шкоди;

- 10240 (десять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок – у відшкодування на професійну правничу допомогу, згідно до акту виконаних робіт № 1/НК/17 (ст. 137 ЦПК України);

- 1500 (одну тисячу п’ятсот) гривень 00 копійок – у відшкодування витрат на оплату послуг з оцінки вартості майнової шкоди № 0025/07 від 15.07.2017 року суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 (ст.. 139 ЦПК України);

- 1814 (одну тисячу вісімсот чотирнадцять) гривень 40 копійок – у відшкодування витрат на залучення спеціалістів АВТ Баварія-Дніпропетровськ BMW Сервіс (ст. 139 ЦПК України);

- 199 (сто дев’яносто дев’ять) гривень 90 копійок – на відшкодування витрат з придбання пального (ст. 140 ЦПК України);

- 309 (триста дев’ять) гривень 63 копійки – на відшкодування витрат з оплати судового збору (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 – відмовлено.

В апеляційній скарзі Кам“янська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відсутність на даному відрізку дороги дорожніх знаків та огороджувальних пристроїв знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв’язку з дорожньо-транспортною пригод в результаті якої автомобіль позивача потрапив у неогороджену вибоїну (яму) і зазнав механічних пошкоджень, що призвело до спричинення матеріальної шкоди.

КП «Дорожник», який за рішенням КМР має обов’язки щодо утримання комунальних доріг, є банкрутом та перебуває у стадії ліквідації..

Згідно до ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується.

Згідно до пояснень представника відповідача № 1 ОСОБА_6, відповідач ОСОБА_2 міська рада обізнана про Постанову Господарського суду Дніпропетровської області 16.06.2016 року якою КП Дорожник визнано банкрутом, але будь-яких рішень щодо визнання іншої особи замість КП Дорожник як відповідальної за стан дорожнього покриття (комунальних доріг), міська рада не визначала і відповідних рішень не приймала.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, саме ОСОБА_2 міська рада повинна нести відповідальність за завдану позивачу шкоду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05.07.2017 року по адміністративній справі № 209/1649/17 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а. с. 18), останній 06.06.2017 року о 12 годині 25 хвилин керував по вулиці Тритузна у м. Кам’янське автомобілем БМВ – 323 і скоїв наїзд на перешкоду на проїзній частині – яму, внаслідок чого його автомобіль отримав механічні пошкодження.

Згідно пояснень ОСОБА_3 та свідка, а також схеми ДТП та фотознімків місця ДТП, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, вибоїна на асфальті не була огорожена чи якось помічена, а водій не був попереджений про наявність таких вибоїн на дорозі відповідним дорожним знаком.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції міської та районної ради народних депутатів і міської та районної виконавчої влади належить, зокрема організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди зішлись з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань аварійності та дорожнього покриття; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах.

Ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власник доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ним органи, несуть відповідальність за створення безпечних умов на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Відповідно до п.2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переходів, правила користування ними та охорони ремонт і утримання дорожніх об’єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління «Укравтодору», а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Згідно відповіді ОСОБА_2 міської ради від 17.08.2017 року (а. с. 42), дороги міста з балансу управління комунального господарства міської ради передані на баланс комунального підприємства «Дорожник», яке на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2016 року визнано банкрутом і знаходиться в стадії припинення.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю, а згідно ст. 17 цього Закону управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

За приписами пп. 1, 4 ч. 1 ст. 21 Закону «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

В ч. 1 ст. 6 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» визначено до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху віднесено:

- розробку програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;

- компенсацію витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів;

- забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;

- забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;

- вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;

- термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах:

- своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;

- організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Положеннями ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про дорожній рух» автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами, а згідно з ч. 1 ст. 24 названого Закону власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

В п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198, встановлено, що власники дорожніх об’єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов’язані: своєчасно та якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об’єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об’єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінслекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху: відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Згідно з п. 2.12 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.

Таким чином, відсутність на даному відрізку дороги дорожніх знаків та огороджувальних пристроїв знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою в результаті якої автомобіль позивача потрапив у неогороджену вибоїну (яму) і зазнав механічних пошкоджень, що призвело до спричинення матеріальної шкоди.

КП «Дорожник», який за рішенням КМР має обов’язки щодо утримання комунальних доріг, є банкрутом та перебуває у стадії ліквідації, на підставі Постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2016 року № 904/1680/16.

Так, згідно до ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується.

ОСОБА_2 міська рада обізнана про Постанову Господарського суду Дніпропетровської області 16.06.2016 року якою КП Дорожник визнано банкрутом, але будь-яких рішень щодо визнання іншої особи замість КП Дорожник як відповідальної за стан дорожнього покриття (комунальних доріг), міська рада не визначала і відповідних рішень не приймала.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, саме ОСОБА_2 міська рада повинна нести відповідальність за завдану позивачу шкоду, при цьому суд приймає заперечення відповідача № 2 з приводу того, що вказана особа є неналежним відповідачем, оскільки не є ані власником, ні балансоутримувачем дороги по вул. Тритузна у м. Кам’янське.

З вини Кам“янської міської рада позивачу ОСОБА_3 заподіяно майнову шкоду, яка полягає у пошкодженні транспортного засобу.

Виходячи з вишевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що причиною дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 06.06.2017 року, є недотримання посадовими особами Кам“янської міської ради правил утримання вуличної мережі, оскільки не вжито своєчасних дій для забезпечення безпеки дорожнього руху по вул. Тритузна, м. Кам“янське допустили ямковість проїжджої частини, зокрема не встановили відповідні попереджувальні дорожні знаки та сигнальну стрічку, в результаті чого позивачу завдана шкода, яка згідно з вимогами статей 1166, 1167, 1172 ЦК України підлягає стягненню на користь позивача .

Згідно статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом відповідно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов'язковому з'ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

З відповідача через його вину, а саме через бездіяльність, що полягає у неналежному утриманню автомобільної дороги у м. Кам’янське, на якій сталася ДТП від 06.06.2017 року за участі позивача, окрім завдання йому матеріальних збитків, також завдана і моральна шкода, яка виражається в тому, що на даний час він та його сім’я не можуть користуватися своєю власністю.

Задовольняючи частково вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 гривень з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції, обґрунтував рішення тим , що позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає в психологічному стресі, що призвело до істотних змін у його житті і вимагало додаткових зусиль для організації життя та вважав, що частковому задоволенню підлягає задоволення вимог про стягнення моральної шкоди саме в розмірі 3000 гривен, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, характеру та обсягу страждань , яких зазнав позивач .

Колегія суддів вважає, що стягнення моральної шкоди у розмірі 3000 гривень є достатніми та спів мірними.

З урахуванням наведених обставин , обов“язок по забезпеченню безпечних умов руху транспортних засобів дорогами міст (селищ, сіл) утримання вулиць і доріг міст ( селищ, сіл) покладений виключно на органи місцевого самоврядування, в даному випадку на ОСОБА_2 міську раду, у зв’язку з чим відповідальність за відшкодування збитків, завданих позивачу пошкодженням автомобіля в результаті ДТП, що сталася 06.06.2017 року по вул. Тритузна у м. Кам’янське Дніпропетровської області, внаслідок не відповідності стану дороги вимогам безпеки руху повинна нести саме ОСОБА_2 міська раду.

Таким чином відсутність на даному відрізку дороги дорожніх знаків та огороджувальних пристроїв знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв’язку з дорожньо-транспортною пригод, в результаті якої автомобіль позивача потрапив у неогороджену вибоїну (яму) і зазнав механічних пошкоджень, що призвело до спричинення матеріальної та моральної шкоди.

Наведені доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, колегія суддів, приходить до висновку про необхідність залишення рішення місцевого суду без змін.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які відповідають обставинам справи, встановлені відповідно до вимог процесуального закону, наданим доказам дана належна правова оцінка.

Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 міської ради — залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 лютого 2018 року — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає касаційному оскарженню в порядку та строки, що визначені чинним законодавством.

Головуючий:

Судді: