Рішення № 7525197, 15.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2009 р. Справа № 54/261-09

вх. № 8940/4-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Білоус О.П., дов. від 10.11.2009року відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Єврофінанс", м. Київ

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 251448,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором фінансового лізингу № LА07000277 від 23 жовтня 2007 року та договором фінансового лізингу № LА07000278 від 22 жовтня 2007 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 251448,60 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання у визначений у договорі строк щодо своєчасної сплати лізингових платежів. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

23.10.2007р. між ЗАТ "Єврофінанс" (позивач) та ФОП ОСОБА_2 (відповідач) був укладений договір фінансового лізингу № LА07000277 (далі Договір №1), відповідно умов якого позивач зобов'язався після підписання Договору №1 придбати і передати у володіння та користування відповідачу предмет лізингу, а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу та використовувати його у відповідності до умов Договору№1, а також сплачувати лізингові платежі.

На підтвердження виконання сторонами умов договору щодо передачі майна між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт приймання - передачі предмета лізингу від 24.10.07р., згідно до якого відповідач прийняв в лізинг від позивача транспортний засіб: ТAТA LPT 613, реєстраційний номер АА 5496ТС, тип кузову вантажний фургон, колір синій (арк. спр. 32).

Відповідно до п. 8.2 додатку № 2 до договору № 1, всі платежі за договором сплачуються у гривнях. Референційна валюта конвертується в гривні на дату формування відповідного рахунку. Конвертовані платежі формуються у відповідності до поточного курсу продажу відповідної валюти ВАТ КБ «Надра» на дату виставлення рахунку. Відповідач зобов'язався сплачувати лізингові платежі протягом 5 календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків позивачем, але не пізніше 7 числа кожного місяця шляхом перерахування відповідних сум на рахунок позивача. Неодержання рахунку не звільняє відповідача від зобов'язання своєчасно здійснювати лізингові платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було отримано предмет лізингу, зауважень до якості предмету лізингу не було. Таким чином, вказаний документ свідчать про те, що відповідач отримав товар належної якості.

29 травня 2009 року між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт повернення предмету лізингу, згідно до якого відповідач добровільно повернув, а позивача прийняв транспортний засіб: ТAТA LPT 613, реєстраційний номер АА 5496ТС, тип кузову вантажний фургон, колір синій (арк. спр. 46).

Як вказує позивач у позовній заяві, відповідач не виконав свої зобовязання щодо своєчасного внесення лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу за договором № 1, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 35395,22 грн., в частині комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 43741,69 грн., що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

22.10.2007р. між ЗАТ "Єврофінанс" (позивач) та ФОП ОСОБА_2 (відповідач) був укладений договір фінансового лізингу № LА07000278 (далі Договір № 2), відповідно умов якого позивач зобов'язався після підписання Договору № 2 придбати і передати у володіння та користування відповідачу предмет лізингу, а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу та використовувати його у відповідності до умов Договору№2, а також сплачувати лізингові платежі.

На підтвердження виконання сторонами умов договору щодо передачі майна між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт приймання - передачі предмета лізингу від 24.10.07р., згідно до якого відповідач прийняв в лізинг від позивача транспортний засіб: ТAТA LPT 613, реєстраційний номер АА 5506ТС, тип кузову вантажний фургон, колір білий (арк. спр. 73).

Відповідно до п. 8.2 додатку № 2 до договору № 2, всі платежі за договором сплачуються у гривнях. Референційна валюта конвертується в гривні на дату формування відповідного рахунку. Конвертовані платежі формуються у відповідності до поточного курсу продажу відповідної валюти ВАТ КБ «Надра» на дату виставлення рахунку. Відповідач зобов'язався сплачувати лізингові платежі протягом 5 календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків позивачем, але не пізніше 7 числа кожного місяця шляхом перерахування відповідних сум на рахунок позивача. Неодержання рахунку не звільняє відповідача від зобов'язання своєчасно здійснювати лізингові платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було отримано предмет лізингу, зауважень до якості предмету лізингу не було. Таким чином, вказаний документ свідчать про те, що відповідач отримав товар належної якості.

Як вказує позивач у позовній заяві, відповідач не виконав свої зобовязання щодо своєчасного внесення лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу за договором № 2, внаслідок чого станом на 20.10.2009 року у нього виникла заборгованість у сумі 49255,77 грн., в частині комісії за договором № 2, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 60779,20 грн., що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 статті 806 Цивільного кодексу України та Договору до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Як встановлено статтею 286 Господарського кодексу України, та статтею 762 Цивільного Кодексу Украйни, зобов'язання Лізингоодержувача полягає у своєчасному внесенні лізингових платежів за користування транспортним засобом, що випливає з договірних зобов'язань, який Лізингоодержувач сплачує Лизінгодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Разом з тим, за приписом ч. 3 статті 285 Господарського кодексу України та умовами Договору Відповідач повинен сплачувати Позивачу лізингові платежі за весь період користування транспортним засобом.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 4 до договорів №1, №2), сторони встановили розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю .

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору № LА07000277 від 23.10.2007р. та до договору № LА07000278 від 22.10.2007р., у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню: в межах договору № 1 у сумі 35395,22 грн. лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу, у сумі 43741,69 грн. лізингових платежів в частині комісії; в межах договору № 2 у сумі 49255,77 грн. лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу, у сумі 60779,20 грн. лізингових платежів в частині комісії

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 8.9 додатку № 2 до Договорів №1 та №2, сторонами була встановлена відповідальність за прострочення платежу за Договорами №1 та №2 у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на відповідну дату від суми простроченого платежу за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договорами № 1 та № 2 позовні вимоги в частині стягнення пені за договором № 1 в сумі 10692,68 грн. та за договором № 2 в сумі 11608,67 грн. відповідають вимогам договорів та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Крім того, пунктом 10.8 додатку № 2 до Договору № 1 передбачено право позивача, у разі дострокового розірвання договору № 1 з вини лізингоодержувача (відповідача), застосувати санкцію за збитки, завдані достроковим розірванням договору у розмірі 10 % від вартості всіх недоотриманих лізингових платежів.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача санкцій за збитки, завдані достроковим розірваннямдоговору у сумі 9177,70 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних за договором № 1, що становить суму у розмірі 2460,04 грн. 3% та інфляційні у розмірі 10415,65 грн.; за договором № 2, що становить суму у розмірі 2746,53 грн. 3% та інфляційні у розмірі 13808,28 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про фінансовий лізинг» у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, Лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про фінансовий лізинг» Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Відповідно до приписів ст.. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 1367,17 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 2514,45 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (61096, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс” (м. Київ, вул.. Артема, 15, п/р 26002013757001 в філії ВАТ КБ “Надра” КРУ м. Київ, МФО 320564, код ЄДРПОУ 30726921) за договором фінансового лізингу № LА07000277 від 23.10.2007р. 35395,22 грн. лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмету лізингу, 43741,69 грн. лізингових платежів в частині комісії, 10692,68 грн. пені, 2460,04 грн. - 3% річних, 10415,65 грн. інфляційних, 1367,17 грн. збитків, 9177,70 грн. санкції за збитки, завдані достроковим розірванням договору та за договором фінансового лізингу № LА07000278 від 22.10.2007р. 49255,77 грн. лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмету лізингу, 60779,20 грн. лізингових платежів в частині комісії, 11608,67 грн. пені, 2746,53 грн. - 3% річних, 13808,28 грн. інфляційних, 2514,45 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 21.12.2009 року