Рішення № 7525152, 14.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2009 р. Справа № 07/321-09

вх. № 8375/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Хмельницький С.С., дов. № 06/1067 від 07.09.09 р.; Шишкін О.Ю., дов. від 14.12.05 р.;

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Харківметал-2", м. Харків

до ЗАТ "Інститут "Укроргверстатінпром", м. Харків

про стягнення 149230,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Харківметал-2" звернувся до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром" (з врахуванням уточнень позовних вимог від 19.11.09 р., які були прийняті судом) 142688,06 грн. заборгованості та 3% річних в сумі 2240,46 грн. та судових витрат по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що позивачем, на підставі листа № 10/387 від 31.03.09 р. (а.с. 14) було поставлено відповідачу металопродукцію на суму 246922,21 грн. та надано послуги з порізки листа на суму 19,44 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреністю ЯНЧ № 169748/103 від 31.03.09 р., доданими позивачем до матеріалів справи (а.с. 15-22).

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції та наданих послуг виконав неналежним чином, сплативши позивачу 100000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, доданими до матеріалів справи (а.с. 9-12).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на момент розгляду справи склала 142688,06 грн. (з урахуванням 4253,59 грн., що утворились як різниця між оплаченим відповідачем рахунком та отриманою металопродукцією)

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 142688,06 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 20.05.09 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції та наданих послуг

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 142688,06 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2240,46 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. cт. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Інститут "Укроргверстатінпром" (Червоношкільна набережна, 16, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 00224900, р/р 260002842 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629) на користь Закритого акціонерного товариства "Харківметал-2" (пр. Московський, 301, МСП, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 01882999, п/р 26008805198830 в ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк" м. Харкова, МФО 351016) 142688,06 грн. заборгованості, 3% річних в сумі 2240,46 грн., 1449,29 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 21 грудня 2009 року.