Рішення № 7525142, 21.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2009 р. Справа № 63/269-09

вх. № 9941/5-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, відповідача - Ковтун М.І. дов.№ 02/2009 від 30.01.2009 року,

розглянувши справу за позовом СПДФО ОСОБА_1, смт. Ст. Мерчик

до Харківської виправної колонії № 43 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, м. Харків

про стягнення 15484,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15484,80 грн. що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 298 від 15.10.2007 року. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

21.12.09 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому борг визнає в повному обсязі.

Суд, дослідивши відзив, долучає його до матеріалів справи.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява відповідача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 21.12.09 представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.12.09 не заперечує проти позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представника відповідача, суд встановив наступне.

Між ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач) та Харківською виправною колонією № 43 УДДУ з ПВП у Харківській області (далі - відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 298 від 15.10.2007 року.

Згідно умов договору, позивач зобов"язався поставити товар, а відповідач прийняти та здійснити оплату за товар, а саме: моркву в кількості 15000 кг, на загальну суму 27000,00 грн.

Відповідно до накладної від 22.10.2007 року № 35, позивач передав товар у власність відповідачу, тим самим виконавши свій обов"язок, а відповідач, згідно довіреності від 22.10.2007 року ЯОА № 419395 прийняв товар у позивача.

Проте, відповідач в порушення вимог договору, оплату за поставлений товар здійснив частково, на загальну сумму 11515,00 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 15484,80 грн.

Факт наявності боргу підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним між сторонами 19.11.2009 року.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 15484,80 грн. заборгованості обгрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Харківської виправної колонії № 43 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (64300, м. Харків, вул. Таджицька, б. 17, код ЄДРПОУ 08564558) на користь ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 15484,80 грн. заборгованості, 154,84 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 21 грудня 2009 року