Рішення № 7525062, 16.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2009 р. Справа № 47/150-09

вх. № 9530/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 особисто за паспортом, ОСОБА_2 довіреність від 01.10.09 р.

відповідача - не з"явився.

розглянувши справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанського м'ясокомбінату", м. Вовчанськ

про стягнення 21419,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанського м'ясокомбінату" суми заборгованості, яка складається з 18942,51 грн. основного боргу, 1975,32 грн. інфляційних витрат, 3 % річних у сумі 501,33 грн. Окрім того судові витрати, у вигляді державного мита у сумі 230,00 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн. просить покласти на відповідача.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, про дату та час був повідомлений належним чином, але відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення повноважних представників позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивачем у період з 13.05.2008р. по 21.10.2008р. було поставлено відповідачу товар (продукти харчування) на загальну суму 69579.00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 14/05 від 14.05.2008р. на суму 10985.25 грн., № 15/07 від 15.07.2008р. на суму 15744,00 грн., № РН-0909 від 09.09.2008р. на суму 16907.25 грн., № РН-1509 від 15.09.2008р. на суму 16907.25 грн. та № РН-2110 від 21.10.2008р. на суму 9035.25 грн. Відповідач отримав товар, але його вартість в установлений договором строк сплатив лише частково, а саме Станом на 19.11.2009р. сумі 50636.49 гри., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 18942,51 грн.

Між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки, згідно якого станом на 01.01.2009р. борг ТОВ «ВОВЧАНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» складає 28942,51грн. , відповідно до акту звірки основний борг відповідача станом на 20.10.2009р. складає 18942.51грн., тобто відповідачем сума заборгованості не спростовується.

06.11.2009р. позивачем було направлено відповідачу лист-вимогу від про негайну оплату заборгованості, який було отримано відповідачем 10.11.2009р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов*язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 18942,51 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 1975,32 грн. інфляційних витрат, 3 % річних у сумі 501,33 грн.

Ч.1 ст.216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки вимогу про сплату заборгованості 10.11.2009р. суд вважає безпідставними нарахування суми 1975,32 грн. інфляційних витрат та 3 % річних у сумі 501,33 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір, пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково у сумі 18942,51 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОВЧАНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» (62500, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Новоселівська, 1 код 32447115 р/р 26008000934041, р/р 26041000934042, р/р 260042000934041 у Філії ХД АТ «Індекс-Бапк», МФО 350619 р/р 26006996105517 в ФІЛІЯ ПАТ "ПУМБ" в м. Харкові, МФО 350385) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (61016, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005)18942,51 грн. основного боргу та державне мито у сумі 203,40 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу 208,80 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 1975,32 грн. інфляційних витрат, 3% річних в сумі 501,33грн. - відмовити.

Повний текст рішення підписано 21 грудня 2009 року.

Суддя

Справа №47/150-09