Рішення № 7524995, 14.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2009 р. Справа № 59/292-09

вх. № 8694/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Білоус О.П. за довіреністю б/н від 10.11.2009р.;

відповідача - не з"явився;

3-ої особи - не з"явився

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м. Київ 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Закрите акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", м. Київ;

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с.Сидоренкове

про стягнення 151306,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором фінансового лізингу від 14.01.2008р. №LA08000005 у сумі 151306,25грн., в т.ч. сума боргу за лізинговими платежами (в частині відшкодування вартості предмета лізингу) 14885,80грн.; сума боргу за лізинговими платежами (в частині комісії) 17680,47грн.; суму зростання боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 4886,41грн.; три проценти річних у сумі 1123,89грн.; пеню у сумі 5185,09грн.; відшкодування вартості ремонту предмета лізингу 84328,00грн.; санкція за збитки, завдані достроковим розірванням договору у сумі 23216,84грн.; стягнути з відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 1513,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав додаткові письмові пояснення щодо позовних вимог в частині нарахування санкції в розмірі 23216,84 грн. (вх.30675).

Дані пояснення долучаються судом до матеріалів справи.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання 14.12.2009р. не направив, витребуваних ухвалами від 27.10.2009р. та 16.11.2009р. документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 16.11.2009р. за належною адресою відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою з ЄДРПОУ станом на 05.11.2009р.

Третя особа правом на участь свого повноважного представника не скористалась, витребуваних судом документів не надала, про причини неявки суд не повідомила. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Ухвалою від 16.11.2009 року суд попередив сторони про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

14 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс» (позивач по справі) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (відповідач по справі) було укладено договір фінансового лізингу №LA08000005, відповідно до умов якого позивач зобовязався після підписання з відповідачем договору фінансового лізингу, придбати і передати у володіння та користування відповідачу предмет лізингу, а відповідач зобовязався прийняти предмет лізингу та використовувати його у відповідності до умов договору, а також своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п.8.2. Додатку № 2 до договору фінансового лізингу, всі платежі за договором сплачуються у гривнях. Референційна валюта конвертується в гривні на дату формування відповідного рахунку. Конвертовані платежі формуються у відповідності до поточного курсу продажу відповідної валюти ВАТ КБ «Надра» на дату виставлення рахунку. Відповідач зобовязався сплачувати лізингові платежі протягом 5 (пяти) календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків позивачем, але не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця шляхом перерахування відповідних сум коштів на рахунок позивача. Неодержання рахунку відповідачем не звільняє його від зобовязання своєчасно здійснювати лізингові платежі.

Позивач свої зобовязання за договором виконав у повному обсязі. Відповідно до встановленої відповідачем специфікації (Додаток №1 до договору) позивачем було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ ЕЙ АВТОМОТІВ» згідно Договору купівлі-продажу № 25 від 17 січня 2008р. транспортний засіб: Chery; модель: TiggoSQR 7206 Basic 2.0 MT universal; тип кузова: CombiB; двигун: бензиновий; потужність: 136 к.с.; коробка передач: механічна; колір: червоний.

05 лютого 2008 року позивач передав відповідачеві вищезазначений транспортний засіб у фінансовий лізинг, що підтверджується актом приймання-передачі предмету лізингу.

Вартість предмета лізингу на момент передачі у лізинг становила 89000,09 грн., що зазначено в п. 1.1. договору фінансового лізінгу.

Відповідно до п. 3.4. договору відповідач зобовязався сплатити перший лізинговий платіж у сумі 1758,90 доларів США. Курс продажу долара США ВАТ КБ «Надра» станом на 17 січня 2008 року становив 5,075. (Копія довідки ВАТ КБ «Надра» про курси продажу валют наявна в матеріалах справи). Таким чином, Відповідач зобовязаний був сплатити перший лізинговий платіж у сумі 8926,22 грн. (1758,90 * 5,075). Відповідно до Додатку №2 до Договору перший лізинговий платіж сплачується після підписання договору фінансового лізингу, але до підписання сторонами акта приймання передачі.

Перший лізинговий платіж був сплачений відповідачем 17 січня 2008 року у сумі 8926,22 грн., що підтверджується випискою банку від 17.01.2008 року.

Відповідно до Додатку №4 до Договору сторони погодили щомісячні лізингові платежі у розмірі 574,39 доларів США, в т.ч. відшкодування вартості предмета лізингу у сумі 263,83 доларів США, комісія у сумі 310,56 доларів США.

Розмір щомісячних лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу, був розрахованих за поточним курсом продажу відповідної валюти ВАТ КБ «Надра» на дату виставлення рахунку, в звязку з чим за період з 17.01.2008 року по 27.02.2009 року відповідач повинен був сплатити позивачу лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу в сумі 29127,09 грн., з яких 8926,42 грн. сума першого лізингового платежу, 20200,67 грн. - щомісячні лізингові платежі.

За період з 17.01.2008 року по 27.02.2009 року відповідач сплатив лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу на суму 14241,29 грн. (чотирнадцять тисяч двісті сорок одна гривня 29 коп.), що підтверджується банківськими виписками: від 17.01.2008 року на суму 8926,42 грн.; від 19.01.2009 року на суму 1336,30 грн.; від 26.01.2009 року на суму 3978,57 грн.

Таким чином, у відповідача станом на момент звернення позивача з позовною заявою до суду (23.10.2009р.) утворилась заборгованість за лізинговими платежами в частині відшкодування вартості предмета лізингу, яка становить 14885,80 грн.

За період з 17.01.2008р. по 28.02.2009р. відповідач у відповідності до вимог договору та діючого законодавства повинен був сплатити позивачу комісію (разом з ПДВ) у сумі 24365,60 грн. (розрахунок комісії, розрахований за поточним курсом продажу відповідної валюти ВАТ КБ «Надра» на дату виставлення рахунку, та розрахунок суми комісії, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість наведені у позовній заяві).

Однак відповідачем вимоги договору в частині сплати комісії були виконані не в повному обсязі. За період з 17.01.2008 року по 27.02.2009 року відповідач сплатив лізингових платежів в частині комісії на суму 6685,13 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 19.01.2009 року на суму 663,7 грн.; від 26.01.2009 року на суму 4021,43 грн.; від 13.02.2009 року на суму 2000,00 грн. В звязку з чим, сума заборгованості відповідача перед позивачем за лізинговими платежами в частині комісії склала 17680,47 грн.

26 лютого 2009 року на вимогу позивача відповідач на підставі акту приймання-передачі повернув предмет лізингу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг”, відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг”, за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно ст. 6 Закону України “Про фінансовий лізинг”, договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”, оплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Статтею 10 Закону України “Про фінансовий лізинг”, передбачені права та обов'язки лізингодавця, а саме: Лізингодавець має право: інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти; здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання; відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору; вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу. Лізингодавець зобов'язаний: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу; відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу.

Статтею 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”, передбачені права та обов'язки лізингоодержувача, а саме: Лізингоодержувач має право: обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю; відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям; вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках; вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу. Лізингоодержувач зобов'язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу,підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу за лізинговими платежами (в частині відшкодування вартості предмета лізингу) в сумі 14885,80 грн. та суми боргу за лізинговими платежами (в частині комісії) в сумі 17680,47 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1123,89 грн. та інфляційних у сумі 4886,41 грн., нараховані у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобовязання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штраф, пеня).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до п.8.9 Додатку № 2 до договору фінансового лізінгу у разі прострочення сплати платежів за договором фінансового лізингу відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобовязань.

Розмір облікової ставки НБУ з 01.01.2008 року становить 10% (Постанова Правління НБУ від 29.12.2007 року №492), з 30.04.2008 року становить 12% річних (Постанова Правління НБУ № 107 від 21.04.2008 року). Розмір облікової ставки НБУ з 15.06.2009 року становить 11% річних (Постанова Правління НБУ № 343 від 12.06.2009 року). Розмір облікової ставки НБУ з 12.08.2009 року становить 10,25% річних (Постанова Правління НБУ № 468 від 10.08.2009 року).

За таких підстав сума пені за прострочення виконання зобовязань відповідачем становить 5185,09 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком, та враховуючи вищевикладене, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг», Лізингодавець має право вимагати від Лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Пунктом 10.8. Додатку № 2 до договору фінансового лізингу передбачено право позивача, у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу з вини відповідача, застосовувати санкцію за збитки, завдані достроковим розірванням договору у розмірі 10 % від вартості всіх недоотриманих лізингових платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Додатку № 4 до договору фінансового лізингу він був укладений на строк 60 місяців, в той час, як відповідач повернув позивачу предмет лізингу 26 лютого 2009 року.

Так, у відповідності до розрахунку позивача розмір недоотриманих лізингових платежів за 47 місяців склав 232168,44 грн., в звязку з чим розмір санкції за збитки, завдані достроковим розірвання договору становить 23216,84 грн.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 23216,84 грн. обґрунтованим, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача в частині відшкодування вартості ремонта предмету лізингу в сумі 84328,00 грн., суд виходить з наступного.

Позивач в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог в цій частині посилається на ч.7 п.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг», відповідно до якої у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмету лізингу лізингоотримувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Позивач зазначає суду, що 26 липня 2008 року предмет лізингу - транспортний засіб, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження.

Відповідно до п.6.2 Додатку №2 до Договору Лізингодавець страхує предмет лізингу за власний рахунок по програмі повного КАСКО, а також страхує цивільну відповідальність перед третіми особами.

27 липня 2009 року позивач отримав від ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» лист про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до п.6.5, у разі, якщо позивач, не отримає належні йому страхові платежі від страхової компанії, повязані з страховим випадком, відповідач сплачує позивачу повну вартість ремонту предмета Лізингу у випадку його пошкодження, або повну суму відшкодування його вартості у випадку його повної втрати або знищення.

Виходячи з викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 84328,00 грн., з яких 45473,00 грн. - вартість ремонтних робіт, 38855,00 грн. вартість деталей, в обґрунтування чого надав суду рахунки до сплати № ЗиФ-0032007 віл 02.02.2009р. та № АФ-00000021 від 03.02.2009р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд зазначає позивачу, що з матеріалів справи не вбачається що позивачем дійсно буде витрачена сума на відшкодування вартості ремонту предмету лізінгу в сумі 84328,00 грн., оскільки позивачем не надано доказів сплати чи замовлення необхідних для ремонту деталей, а також не надано актів виконаних робіт.

Ухвалою від 27.10.2009р. суд зобовязував позивача надати суду докладний і обґрунтований розрахунок ціни позову окремо за кожним видом платежу із зазначенням усіх періодів нарахування, усіх нарахованих сум, усіх сплачених сум, сальдо за кожним періодом, підсумкове сальдо.

Ухвалою суду від 16.11.2009р., в звязку з витребуванням у позивача та відповідача необхідних документів для вирішення спору по справі, розгляд справи було відкладено на 14.12.2009р.

В судове засідання 14.12.2009р. позивач своїх повноважних представників не направив, витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин суд керується ст. 81 ГПК України. Відповідно п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

В даному разі позивач не виконав вимоги ухвал суду в частині надання доказів усіх сплачених ним сум, без поважних причин не подав витребувані судом документи, не направив свого представника для участі у засіданні господарського суду. Це перешкоджає вирішенню спору в частині позовних вимог щодо стягнення 84328,00 грн. вартості ремонтних робіт, оскільки відсутність витребуваних документів та відсутність пояснень представника позивача щодо питань, котрі виникають у суду з приводу обставин справи, унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи. Враховуючи це, враховуючи неодноразове відкладення розгляду справи, а також обмеженість строків її розгляду вимогами ст. 69 ГПК України, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову в цій частині позовних вимог без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги задоволенні частково, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволенню позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.11, 22, 509, 525, 526, 546, 598, 599, 610-612, 625, 629, 806 ЦК України, ст.ст. 173,179,193, 343 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, п. 5 ч.1 ст. 81, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс” (04053, м. Київ, вул. Івана Дубового, 14, п/р № 26002013757001 в філії ВАТ КБ “Надра” КРУ, м. Київ, МФО 320564, код ЄДРПОУ 30726921) за договором фінансового лізингу від 14.01.2008 року № LА08000005 14885,80 грн. суми боргу за лізинговими платежами (в частині відшкодування вартості предмета лізингу); 17680,47 грн. суми боргу за лізинговими платежами (в частині комісії); 4886,41 грн. інфляційних; 1123,89 грн. 3% річних; 5185,09 грн. пені; 23216,84 грн. санкції за збитки, завдані достроковим розірванням договору; 669,78 грн. держмита та 104,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог щодо стягнення 84328,00 грн. вартості ремонтних робіт залишити без розгляду.

Суддя

Повний текст рішення

підписано 21.12.2009 року

справа № 59/292-09