Рішення № 75249840, 11.07.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/1560/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Полтавській області /надалі -позивач, ГУ ДФС у Полтавській області/ звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 /надалі – відповідач/, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у сумі 45578,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за ОСОБА_1 обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 45578,86 грн, який виник внаслідок невиконання відповідачем податкового обов'язку за податковим повідомленням-рішенням від 06 липня 2016 року №0046111301.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року зобов'язано Виконавчий комітет Полтавської міської ради надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1, останнє відоме місце проживання якого: АДРЕСА_1, 36023.

22 травня 2018 року від Виконавчого комітету Полтавської міської ради до суду надійшла інформація про те, що за наявними обліками Реєстру територіальної громади Виконавчого комітету Полтавської міської ради відомості про зареєстроване місце проживання гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутні.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи і залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області.

Від представника позивача та третьої особи до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та про повне підтримання поданого позову /а.с.53/.

Відповідач правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, а також шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення повістки про виклик за останнім відомим місцем проживання відповідача: АДРЕСА_1, 36023, проте поштове відправлення повернулося до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із частиною 9 статті 205 цього Кодексу якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що в судове засідання учасники справи не з'явилися та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши доводи позову, встановивши обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що за гр. ОСОБА_1 обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 45578,87 грн, який виник за наступних обставин.

На підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 30 травня 2016 року №1765/16-01-13-01/НОМЕР_1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2016 року №0046111301, яким визначено до сплати податок на доходи фізичних осіб в сумі 28930,15 грн та штрафну (фінансову) санкцію у сумі 7232,54 грн /а.с.13-21/.

Податкове повідомлення - рішення від 06 липня 2016 року №0046111301 направлене на адресу відповідача, однак повернулось із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" /а.с.22/.

За такої обставини, з огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків і зборів встановлений Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, серед іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку /пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу/.

Відповідно до письмової інформації позивача податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2016 року №0046111301 у встановленому законодавством порядку не оскаржувалося /а.с. 46/.

За приписами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, визначеного відповідачу податковим повідомленням-рішенням від 06 липня 2016 року № НОМЕР_2 контролюючим органом нараховано відповідачу пеню у сумі 9416,17 грн, що підтверджується витягом з інтегрованої картки відповідача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 47/.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах закінчився перебіг визначеного кодексом строку виконання податкового обов‘язку по сплаті зобов`язань, але фактичних даних, які б засвідчували припинення податкового обов‘язку внаслідок самостійного перерахування платником податків коштів до бюджету у спірній сумі, а також з інших підстав відповідно до положень Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

Суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу в 45578,87 грн відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України /в редакції Закону України від 21.12.2016 № 1797-VІІІ/: «податковий борг» - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків /пункт 59.1/.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання /пункт 59.3/.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) /пункт 59.5/.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" №2059-17 від 23 липня 2017 року на суму податкового боргу у розмірі 45578,87 грн /28930,15 грн – основний платіж, 7232,55 грн – штрафна (фінансова) санкція, 9416,17 грн - пеня/, яка направлялася відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та була повернута до контролюючого органу відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" /а.с. 11/.

Докази оскарження податкової вимоги "Ф" №2059-17 від 23 липня 2017 року в адміністративному чи судовому порядку до суду не надано.

Існування спірної суми податкового боргу на дату розгляду справи судом підтверджено приєднаною до справи роздруківкою інтегрованої картки платника податків, яка за правилами статей 73, 74 КАС України та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, є належним та допустимим доказом невиконання податкового обов‘язку з боку відповідача.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 цього Кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).

Отже, за приписом пункту 95.2 статті 95 ПК України орган стягнення набуває повноваження на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів за податковим боргом після збігу строку в 60 календарних днів від дати направлення чи вручення податкової вимоги платнику податків.

Оскільки у спірних правовідносинах визначений кодексом строк збіг, то вимога про стягнення податкового боргу у спірній сумі заявлена позивачем своєчасно.

З огляду на викладене, контролюючим органом дотримана визначена законом процедура примусового виконання податкового обов'язку платником податків. Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач, який є суб'єктом владних повноважень, витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 39461639) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (місцезнаходження: вул. Європейська, буд. 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008, ідентифікаційний код 39680655) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 45578,86 грн (сорок п'ять тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень вісімдесят шість копійок) на розрахунковий рахунок 33116341700002, код бюджетної класифікації платежу 11010500, одержувач: Управління Державної казначейської служби України у місті Полтаві Полтавської області, код одержувача: 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя ОСОБА_2