Рішення № 75249478, 11.07.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/2367/18

11 липня 2018 року

зал судових засідань № 9

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Володар» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках,-

в с т а н о в и в :

Головне управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Володар» (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул. Володимира Великого, 4 ), в якому просить суд стягнути з відповідача до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 60301,80грн., з підстав несплати такого платником податків самостійно.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу за платежем по єдиному податку в сумі 60301,80грн. Позивач зазначає, що податкова заборгованість є узгодженою та несплаченою відповідачем у встановлений законодавством строк. У зв'язку з цим просить стягнути з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують, податковий борг в сумі 60301,80грн.

Відповідач заяву про визнання позову або відзив на позовну заяву до суду не подав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Володар» 31.01.2005 зареєстроване у виконавчому комітеті Львівської міської ради як юридична особа за №14151200000003050, внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та присвоєний код ЄДРПОУ 19160930. Місцезнаходження відповідача: 79026, м.Львів, вул. Володимира Великого, 4 та перебуває на обліку в Залізничній (Франківське відділення) ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Суд встановив, що податковий борг відповідача виник, у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих зобов'язань відповідно до податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) №1 від 18.07.2016 на суму 49846,80грн та №2 від 31.10.2016 на суму 10455,00грн.

Як вбачається з довідки Головного управління ДФС у Львівській області про податкову заборгованість ТзОВ «Володар», станом на 26.04.2018 заборгованість ТзОВ«Володар» перед бюджетом становить 60301,80грн.

На виконання ст. 59 Податкового кодексу України позивач направив на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» №10922-17 від 02.09.2016 на суму 49846,80грн. Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідачем не погашено. Податковий борг відповідача з цього часу не переривався.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що сума податкового боргу відповідача за платежем по єдиному податку є узгодженою та становить 60301,80грн.

Суд при вирішенні спору виходив з такого.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з положень п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Виходячи з норм ст. 95 Податкового кодексу України податкова заборгованість платників податків стягується контролюючим органом на підставі рішення суду шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та за рахунок реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків. При цьому, право на звернення з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків виникає у контролюючого органу через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Докази вжиття заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 60301,80грн. відповідач не подав.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Володар» про стягнення коштів з рахунків у банках підлягають задоволенню повністю, а саме з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують, та з рахунків у системі у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів необхідно стягнути грошові кошти в сумі 60301,80грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Володар» (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул. Володимира Великого, 4, код ЄДРПОУ 19160930) у банках, що його обслуговують, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, податковий борг в сумі 60301 (шістдесят тисяч триста одна) грн. 80коп. до бюджету.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Лунь З.І.