Ухвала суду № 75249223, 11.07.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 липня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1753/18

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.,

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 (25000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач 1: ОСОБА_2 управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 23688973)

відповідач 2: начальник СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_3 (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55)

про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 12.06.2018 року звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, начальника СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_3, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Кіровоградській області №8-дс від 13.04.2018 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани старшого слідчого з ОВС відділу організації досудового розслідування СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_1

Ухвалою судді від 18.06.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з тим, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 КАС України, та надано позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви, зокрема шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позивачка отримала копію цієї ухвали 26.06.2018 року, а 03.07.2018 року на її виконання подала позовну заяву, в якій вона визначила відповідачем ОСОБА_2 управління ДФС у Кіровоградській області, а також подала заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

У цій заяві позивачка послалася на норми статті 21 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" та повідомила, що у період з 29.04.2018 року по 23.05.2018 року у зв'язку з погіршенням здоров'я вона перебувала на санаторному лікуванні в м. Трускавець Львівської області, після цього упродовж трьох тижнів проходила лікування у Кіровоградській обласній лікарні, а тому не мала можливості подати позовну заяву у строк.

Як вбачається з матеріалів позову, його предметом є скасування наказу Головного управління ДФС у Кіровоградській області №8-дс від 13.04.2018 року "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким на підставі п.4 ст.12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" старшому слідчому з особливо важливих справ відділу організації досудового розслідування слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Кіровоградській області ОСОБА_1 оголошено сувору догану за неналежне виконання її службових обов'язків.

Розділом V Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV, унормований порядок та строки оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до частини 1 статті 20 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.

Згідно зі статтею 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено старшим прямим начальником, який має право накладати дисциплінарні стягнення. Старший прямий начальник у разі надходження заяви про поновлення пропущеного строку подання скарги повинен всебічно та об'єктивно розглянути її і прийняти відповідне рішення не пізніше 10 днів після надходження заяви. Про результати розгляду заяви про поновлення пропущеного строку повідомляються особа рядового або начальницького складу, яка її подала, та начальник, який наклав на неї дисциплінарне стягнення.

Отже, передбачений Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України тримісячний строк оскарження накладеного дисциплінарного стягнення стосується випадків оскарження такого стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України. Оскарження ж накладеного дисциплінарного стягнення до суду має відбуватися у порядку, встановленому нормами КАС України.

Згідно зі статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У позовній заяві позивачка зазначила, що з наказом Головного управління ДФС у Кіровоградській області №8-дс від 13.04.2018 року "Про накладення дисциплінарного стягнення" вона була ознайомлена 13.04.2018 року, отже з цього дня вона дізналася про порушення своїх прав. Спірний наказ до старшого прямого начальника в порядку досудового вирішення спору позивачка не оскаржувала, а з цим позовом, який стосується проходження публічної служби, звернулася до суду лише 12.06.2018 року, тобто з пропуском місячного строку, установленого частиною 5 статті 122 КАС України.

Прохаючи суд поновити цей строк, позивачка не надала жодного доказу на підтвердження наявності об’єктивно непереборних обставин, пов’язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з позовом неповажними.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 45 рішення від 28.10.1998 року у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, суд прийшов до висновку, що оскільки позивачкою пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, а наведені нею у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави визнані судом неповажними, тому позовна заява ОСОБА_1 має бути повернена на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

При зверненні до суду з цією позовною заявою позивачка сплатила судовий збір у сумі 704,80 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, зокрема, в разі повернення заяви або скарги.

Відтак, сплачений судовий збір може бути повернутий позивачці за її клопотанням.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.

Копію ухвали надіслати позивачці разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Копію позовної заяви залишити у суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_4