Рішення № 75248375, 12.07.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6996/16-ц

№ провадження 2/208/205/18

РІШЕННЯ

Іменем України

12 липня 2018 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді Івченко Т.П.,

при секретарі Стомаченко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кам’янському цивільну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в особі Кам’янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «про стягнення матеріальної шкоди», суд –

встановив:

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 26.01.2018 року задоволені позовні вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в особі Кам’янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «про стягнення матеріальної шкоди».

На рішення суду від відповідача ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Апеляційного суду Дніпропетровської області Пономарь З.М. повернуто цивільну справу до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області для прийняття рішення відносно відповідача ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди.

Виконуючи вимоги зазначені в зазначеній ухвалі, керуючись приписами ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд вважає необхідним винести додаткове рішення, в зазначеній частині.

Під час судового розгляду справи, від відповідача ОСОБА_1 07.11.2017 року надійшло клопотання про залучення в якості співвідповідача по цивільній справі № 208/6996/16-ц, ОСОБА_2, тобто потерпілу особу по кримінальному провадженню, закритого за примиренням обвинуваченого з потерпілим, який і отримав грошові виплати за лікарняними,

Обґрунтовуючи своє клопотання відповідач посилався на те, що відповідач отримував заявлені суми від позивача як лікарняні, але вважав що ці виплати є незаконними, так як вбачав обоюдну провину, як власну так і ОСОБА_2 у тому що сталося ДТП.

Зазначене клопотання було наголошено під час судового розгляду 07.11.2017 року, яке відбулося за участю представника позивача, відповідача та представника відповідача (а.с. 65-67).

Враховуючи, що згідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України, позивач не заперечував залучити в якості співвідповідача по справі ОСОБА_2, суд ухвалою від 07.11.2017 року залучив зазначену особу в якості співвідповідача.

Так, згідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Звертаючись із позовом до ОСОБА_1 позивач заявляв вимоги саме до зазначеного відповідача.

Після залучення співвідповідача ОСОБА_2, позивач маючи право на уточнення позовних вимог, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмови від позову, будь-яких дій на заявлення позовних вимог до ОСОБА_2 не здійснив, та позовних вимог до співвідповідача не заявив.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтверджується ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.09.2016 року, яка набула законної чинності 21.09.2016 року, що підтверджено матеріалами цивільної справи (а.с. 5-6), крім того як встановлено в ході судового розгляду, в тому числі і згідно до пояснень самого відповідача ОСОБА_1 зазначену хвалу по кримінальному провадженню він не оспорював.

Щодо вини ОСОБА_2, як підстави для відшкодування позивачу шкоди згідно до вимог ч. 2 ст. 1166 ЦК України, таких підставі під час судового розгляду не встановлено.

А тому, згідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ст. 266 ЦПК України, Суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Тому, враховуючи що позивачем заявлені позовні вимоги лише до відповідача ОСОБА_1, а до залученого співвідповідача ОСОБА_2 позивач жодної позовної вимоги не заявив, а тому ухвалюючи рішення, суд виходить із обсягу заявлених позовних вимог, які не заявлялися до співвідповідача ОСОБА_2, а тому відсутні підстави для застосування ст. 266 ЦПК України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 270, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в особі Кам’янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «про стягнення матеріальної шкоди».

Враховуючи обсяг позовних вимог заявлених позивачем, які не містять будь-яких позовних вимог заявлених позивачем до ОСОБА_2, як співвідповідача по справі, - підстав для застосування ст. 266 ЦПК України, не вбачається.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Івченко Т. П.