Рішення № 75248194, 25.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 червня 2018 року Справа № 808/1015/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (69000, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 6-а, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 25-А, код ЄДРПОУ 41248943)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 25 серпня 1956 року, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов’язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити пенсію за віком ОСОБА_1 від 25 серпня 1956 року відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням пункту 4-4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвищення пенсій» з 20 грудня 2017 року та виплатити різницю з урахуванням раніше не виплачених сум.

- стягнути з ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 Тимофійовича25 серпня ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати, а саме судового збору за подачу адміністративного позову в розмірі 704,80 грн.

Ухвалою від 02 квітня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 26 квітня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб та призначено перше судове засідання на 16 травня 2018 року.

За вимогами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином останній день розгляду справи є 25 червня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що загальний трудовий стаж складає 28 років 11 місяців 24 дні та має право на призначення пенсії після досягнення 60 років та страхового стажу 15 років, отже право на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» отримав 26 серпня 2016 року. В березні 2017 року звернувся в усій формі за призначенням пенсії за віком на, що отримано відмову та виписку про індивідуальні відомості. В грудні 2017 року позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком в усні формі, однак на таке звернення відповідачем надано документи. 22 січня 2018 року звернувся із заявою про призначення пенсії за віком. Однак листом від 08 лютого 2018 року №40/В-9 відповідач відповів, що відсутні підстави для призначення пенсії, оскільки відсутні 25 років загального страхового стажу. В лютому 2018 року звернувся до відповідача із оригіналом трудової книжки на що отримав розрахунок стажу де загальний стаж складає 17 років 5 днів 21 день. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у поданому 16 травня 2018 року відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що до ОСОБА_2 ОУПФУ м. Запоріжжя 26 січня 2018 року надійшла заява позивача від 22 січня 2018 року про призначення пенсії за віком. До заяви додано копію паспорта, ідентифікаційний номер та трудову книжку. На що листом 40/В-9 від 08 лютого 2018 року позивачу роз’яснено порядок звернення за призначенням пенсії. Також зазначає, що для призначення пенсії позивачу необхідно звернутись особисто до органу ПФУ та виключно із заявою встановленого зразка який врегульовано порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Однак заява позивача з питань призначення пенсії за віком написана в довільній формі та надійшла до управління поштою. У зв’язку з чим заяву розглянуто як звернення громадян. Отже оскаржуваний лист управління від 08 лютого 2018 року №40/В-9, доданий до позову не є рішенням про відмову в призначенні пенсії, а є відповіддю про розгляд звернення позивача. Таким чином позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки позивач не звернувся із заявою встановленого зразка про призначення йому пенсії за віком. Таким чином, відсутні правові та законодавчі підстави для задоволення позовної заяви позивача та просить суд відмовити в повному обсязі.

Позивачем та представником відповідача надано до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом із доданих сторонами матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 об’єднаного правління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою від 22 січня 2018 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вказана заява надійшла до управління 26 січня 2018 року, про що сторонами не заперечувалось.

Відповідач своїм листом від 08 лютого 2018 року № 40/В-9 позивачу надав пояснення, в якому повідомило про порядок звернення та призначення пенсії та вказав, що ксерокопії надісланої трудової книжки в деяких записах неможливо встановити правильність зазначення підстави для внесення запису тому для можливості визначення права на призначення пенсії можете звернутись до Дніпровського відділу обслуговування громадян ОСОБА_2 об’єднаного правління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя з оригіналом трудової книжки. Та управлінням проведено попередній розрахунок загального страхового стажу на підставі надісланих документів, на теперішній час.

Позивач вважаючи дії пенсійного фонду щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон №1058-ІV).

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статтею 8 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною 5 цієї статті 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Також суд вважає, що слід зазначити про таке, питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846) (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з пунктом 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам’ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

Отже, обов’язковою умовою для призначення пенсії є звернення громадянина до органу, що призначає пенсію, із відповідною заявою встановленої форми та доданими до неї необхідними документами.

Щодо доводів позивача про те, що він звернувся до відповідача в усній форм про призначення пенсії суд зазначає таке, що нормами чинного законодавства, а саме Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено усне звернення на призначення пенсії за віком.

При прийнятті від громадянина заяви про призначення пенсії органом, що її призначає, видає такому громадянинові розписку-повідомлення (додаток 2 до Порядку № 22-1) та пам’ятку пенсіонеру (додаток 3 до Порядку № 22-1).

Позивачем не було надано суду ані вказаної розписки-повідомлення, ані пам’ятки, які б підтверджували обставини щодо звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії.

Суд зазначає, що заява від 22 січня 2018 року повинна бути складена позивачем у довільній формі та відповідати вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що заява від 22 січня 2018 року складена позивачем у довільній формі та не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку надіслано поштою. Всі рішення з приводу вирішення питань щодо пенсій оформлюються відповідним протоколом.

Таким чином, лист за № 40/В-9 від 08 лютого 2018 року, складений відділом по роботі з обслуговуванням громадян відповідно до ЗУ «Про звернення громадян» є відповіддю на звернення позивача від 22 січня 2018 року, яка є роз'ясненням довідкового характеру.

Як встановлено судом, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки він не звертався до управління ПФУ із заявою встановленого зразка про призначення та виплату пенсії за віком відповідно до вимог статті 44 Закону № 1058-IV та необхідним пакетом документів, що визначає право на даний вид пенсії, а відтак у органу ПФУ відсутні підстав для призначення пенсії.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 425/1867/16-а.

З огляду на викладене суд визнає позовні вимоги безпідставними й такими, які не належать до задоволення.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог позивача слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги, що позивачем було сплачено судовий збір в сумі 704,80 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір не присуджується на користь ОСОБА_1.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (69000, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 6-а, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, 25-А, код ЄДРПОУ 41248943) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення буде складено у повному обсязі відповідно до частини 3 статті 243 КАС України, протягом десяти днів.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 25 червня 2018 року.

Суддя Д. В. Татаринов