Рішення № 75248127, 12.07.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м. Ужгород№ 807/2006/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Іванчулинець Д.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Закарпатській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу у розмірі 33023,75 грн.

Ухвалою судді від 16.01.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії даної ухвали суду та роз'яснено сторонам, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала суду вручена відповідачу 28.01.2018р., втім, відзиву на позов суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1. Відповідно до вищевказаного Витягу 25.05.2017 року останнім було припинено підприємницьку діяльність за його рішенням (реєстраційна дія №23230060002019827) (а.с.11).

Згідно підпункту 97.4.3. пункту 97.4 статті 97 ПК України, в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством, особою відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.

Відтак, згідно ст.52 Цивільного кодексу України - фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення, в зв'язку з чим заборгованість фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 зі сплати податкових боргів (як суб'єкта господарської діяльності, який припинив підприємницьку діяльність) підлягає стягненню з фізичної особи ОСОБА_1

Так, судом встановлено, що відповідачем до податкового органу було подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 12.01.2017 № 1700000641 за 2016 рік із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 35427,39 грн. (а.с.16). Проте, зазначена сума податку сплачена відповідачем частково у розмірі 2403,64 грн. Залишок несплаченого боргу становить 33023,75 грн., що підтверджується довідкою про суму податкового боргу (а.с.8) та обліковою карткою платника податків (а.с.17).

Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (в редакції, чинній на день подання заяви), для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем 31.08.2015 року було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 25.08.2015 року за обраною ставкою 4 відсотків доходу та обранням 3 групи щодо сплати єдиного податку по відповідному виду діяльності (а.с. 14).

Згідно з пунктом 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до пункту 293.1 статті 293 ПК України, ставки єдиного податку для платників третьої групи встановлюються у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, відповідач самостійно обрав ставку податку у розмірі 4% до доходу (а.с.14).

Відповідно до пункту 293.3 статті 293 ПК України (за редакцією станом до 24.12.2015), відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 4 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Пунктом 296.3 статті 296 ПК України передбачено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Згідно з пунктом 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Приписами статті 59 ПК України зазначено, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до вищенаведеного, відповідачу було виставлено податкову вимогу від 22.03.2017 року № 223-17 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та вручено 01.08.2017 (а.с. 12).

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ГУ ДФС в Закарпатській області доведено наявність податкового боргу фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 33023,75 грн., правомірність звернення з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для стягнення такого, тобто позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано (відзив проти позову відповідач суду не надав), в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення та слід стягнути відповідача податковий борг у розмірі 33023,75 грн.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Закарпатській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до державного (місцевого) бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації податковий борг у сумі 33023,75 (тридцять три тисячі двадцять три гривні сімдесят п'ять копійок) по єдиному податку.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.В. Іванчулинець