Рішення № 75248116, 11.07.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року м. Ужгород№ 807/2008/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Іванчулинець Д.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу у розмірі 3366,09 грн.

Ухвалою судді від 28.12.2017 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії даної ухвали суду та роз'яснено сторонам, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що ухвала суду вручена відповідачеві 11.01.2018р., втім, відзиву на позовну заяву до суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на день звернення до суду із позовом, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 3366,09 грн., в т.ч., 3107,16 грн. по платежу 85 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" та 258,93 грн. по платежу 30 11011000 "Військовий збір".

Вказана заборгованість виникла на підставі самостійно поданої ФОП ОСОБА_1 податковою декларацією про майновий стан і доходи від 09.02.2017р. № 9269708080 із самостійно задекларованою сумою податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3107,16 грн. та самостійно задекларованою сумою військового збору, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 258,93 грн., втім, самостійно задекларована сума податкового зобов'язання не сплачена відповідачем в повному обсязі.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України, самостійно визначені платником у поданій податковій декларації суми грошового зобов'язання є узгодженими. Такі суми грошового зобов'язання, відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник зобов'язаний самостійно сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Згідно пп.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як визначено пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до норм чинного законодавства України відповідачу було виставлено податкову вимогу від 24.03.2017р. № 262-17, яка вручена відповідачеві 22.08.2017р.

Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема розрахунком податкового боргу, податковою декларацією, податковою вимогою та обліковою карткою платника податків.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Матеріалами справи доведено податковий борг відповідача у сумі 3366,09 грн., правомірність звернення до суду з зазначеним позовом, в зв'язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (відзив проти позову відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до державного (місцевого) бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації податковий борг у сумі 3366,09 грн. (три тисячі триста шістдесят шість гривень дев'ять копійок), в тому числі, 3107,16 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та 258,93 грн. військового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.В. Іванчулинець