Вирок № 75245420, 12.07.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/5338/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Азямова Є.М., прокурора Самедова Е.Х., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Артемівського міськрайонного суду Донецької області в режимі відео конференції кримінальне провадження № 12017050150000812 від 29 березня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, учасника бойових дій, військовослужбовця за контрактом, курсанта 1 курсу групи 2102 наземної артилерії 25 навчального курсу факультету ракетних військ і артилерії Національної академії сухопутних військ, ім. гетьмана ОСОБА_3 у військовому званні солдат, раніше судимого: 13.02.2018 року Новоайдарським районним судом Луганської області за ст. 407 ч. 4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, на підставі ст. 2 ЗУ «Про амністію у 2016 році» звільненого від відбування покарання, призначеного за цим вироком, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем служби за контрактом на особливий період, проходячи військову службу на посаді оператора батареї управління і артилерійської розвідки бригадної артилерійської групи військової частини - польова пошта В2830 (нині військова частина А1302) у військовому званні «солдат», 28 березня 2017 року, у денний період часу, навідався до своїх товаришів по службі з військової частини польова пошта В2970 (нині військова частина А0693), які дислокувались у с. Луганське Бахмутського району Донецької області, при цьому собою у кармані приніс гранату РГД-5, яку він знайшов у березні 2017 року (точну дату не встановлено) біля позицій у с. Луганське Бахмутського району Донецької області.

В той же день, приблизно о 23 годині 00 хвилин, солдат ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні кухонної кімнати житлового будинку № 3/1 по вул. Щорса в с. Луганське Бахмутського району Донецької області, що було тимчасовим місцем дислокації військової частини польова пошта В2970 (нині військова частина А0693), розмовляв зі своїм товаришами по службі. В цей час солдат ОСОБА_1, тримаючи гранату РГД-5 у правій кишені куртки, яка була на ньому одягнута, став її крутити рукою у кишені, поки не почув клацання від запалу до ручної гранати типу УЗРГМ-2, тим самим своїми не умисними діями привів у бойове положення гранату РГД-5, висмикнувши з цієї гранати кільце запалу.

Після цього ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні кухонної кімнати будинку № 3/1 по вул. Щорса в с. Луганське Бахмутського району Донецької області, діючи зі злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, без будь-якої необхідності, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 20, 22, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Додатку № 6 до п. 2.5. Курсу стрільб, викинув дану гранату в напрямку приміщення коридору, вхід до якого знаходився навпроти дверного отвору до кімнати, в якій на той час знаходився потерпілий солдат ОСОБА_4, який в результаті вибуху даної гранати отримав тілесні ушкодження у вигляді рубця в області лівої яремної ямки, що утворилася від дії тупого твердого предмета з обмеженою поверхнею, що володів великою кінетичною енергією, яким міг бути осколок під час вибуху вибухового пристрою, який потребує для одужання строк більш 6 але менш 21 дня та відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягло за собою короткочасний розлад здоров’я.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у пред’явленому обвинуваченні за ч. 1 ст.414 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміноване діяння, а саме: з 11.11.2015 року він проходив військову службу за контрактом у військовій частині польова пошта В2970, яка станом на 28.03.2017 року тимчасово дислокувалась в с. Луганське Бахмутського району Донецької області. В один із днів у березні 2017 року, точної дати не пам’ятає, він на бойових позиціях в с. Луганське знайшов гранату РГД-5 з запалом до неї та забрав її собі, побоюючись, щоб на неї ніхто не натрапив і не постраждав. 28.03.2017 року він прийшов до своїх товаришів по службі до житлового будинку № 3/1 по вул. Щорса в с. Луганське, що був тимчасовим місцем дислокації військової частини. При ньому у кармані куртки була вказана граната РГД-5 з запалом. Приблизно о 23.00 годині, коли він розмовляв зі своїм співслужбовцем ОСОБА_4 в приміщенні кухні і при цьому крутив у кишені рукою гранату, раптом він почув характерне клацання запалу гранати та зрозумів, що вона приведена у бойове положення і станеться вибух. Намагаючись запобігти тому, щоб хтось постраждав, він витягнув гранату з кишені і кинув її у бік коридору. Потім стався вибух, від якого був поранений ОСОБА_4, хоча він цього не хотів. Розуміє, що діяв неправомірно, що вчинив злочин, просив його суворо не карати.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясував правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність позиції обвинуваченого ОСОБА_1, а також роз’яснив, що в даному випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи сукупність наведених і оцінених судом доказів, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 414 КК України - порушення правил поводження з боєприпасами, що заподіяло потерпілому тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем служби характеризується задовільно, за місцем проживання позитивно, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, проходив військову службу в зоні проведення антитерористичної операції на сході України, є учасником бойових дій, має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття його у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до Досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_1 Бахмутського МРВ з питань пробації філії Державної установи «Центр пробацій» в Донецькій області, ОСОБА_1 має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе.

За таких обставин суд приходить до переконання в тому, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів буде досягнуто при призначенні покарання у вигляді службового обмеження з встановленням суми відрахування в дохід держави з грошового забезпечення обвинуваченого.

У судовому засіданні прокурором в інтересах держави в особі військово-медичного клінічного центру Північного регіону військової частини А3306 заявлений цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок витрат, понесених на лікування та утримання потерпілого ОСОБА_5, на загальну суму 2409,77 грн.

Суд вважає, що пред’явлений прокурором позов, на підставі ст.1206 ЦК України, підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки довідкою військової частини А3306 підтверджено вартість бюджетних затрат на обстеження та стаціонарне лікування військовослужбовця ОСОБА_4, який перебував на лікуванні з 29.03.2017 року по 01.04.2017 року, в сумі 2409,77 грн.

Потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов не заявлений.

Доля речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 414 КК України, та призначити йому покарання у вигляді службового обмеження строком на 6 (шість) місяців з відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення засудженого у розмірі 15 (п’ятнадцяти) відсотків.

Захід забезпечення кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 131, 176 КПК України, ОСОБА_1 не застосовувався та не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь військово-медичного клінічного центру Північного регіону військової частини А3306 у м. Харків (р/р 31254233211191, КОД 07931813, МФО 8201172) витрати, понесені на лікування та утримання потерпілого ОСОБА_4, в сумі 2409 (дві тисячі чотириста дев’ять) грн. 77 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави витрати за проведення судової вибухо-технічної експертизи № 2/21-146 від 09.01.2018 року в сумі 858 (вісімсот п’ятдесят вісім) грн. 00 коп.

Речові докази у справі: важіль накольного механізму уніфікованого запалу до ручної гранати дистанційної дії типу УЗРГМ-2, чотири металевих уламка, поміщені до спецпакету № 3026105, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області, - передати у власність держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Р.Є. Дубовик