Ухвала суду № 75244275, 11.07.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11 липня 2018 року м. Черкаси справа № 904/8351/16

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від першого відповідача: не з'явився;

від другого відповідача: не з'явився;

за участі приватного виконавця ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісоптторг" (м. Дніпро) до товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" (м. Дніпро) та до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" (м. Черкаси) про стягнення 1 274 200,01 грн. (в межах поданої скарги на дії приватного виконавця від 19.12.2017),

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов до господарського суду Дніпропетровської області про солідарне стягнення з ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" (м. Черкаси) та ТОВ "Позитив 21" (м. Дніпро) 1 274 200,01 грн. на підставі договору купівлі-продажу № 1074/14.09.15 та договору поруки від 14.09.2015 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2017 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісоптторг" задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 18.04.2018 (а.с. 44-50) постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2018 (а.с. 244-245 том 4) справу № 904/8351/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісоптторг" до товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" та до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" про 1 274 200,01 грн. передано за виключною підсудністю до господарського суду Черкаської області з мотивів, що стороною виконання основного зобов'язання є ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія", яка знаходиться у м. Черкаси.

Протоколом автоматизованого розподілу справу № 904/8351/16 передано на розгляд судді Спаських Н.М. Справу призначено до розгляду на 17 липня 2018 року.

У складі матеріалів справи № 904/8351/16 до господарського суду Черкаської області надійшла не розглянута господарським судом Дніпропетровської області скарга ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" (зареєстрована судом 27.06.2018) на виконавчі дії приватного виконавця ОСОБА_1 щодо арешту коштів боржника від 19.12.2017 року.

В скарзі заявник просить:

- визнати дії приватного виконавця ОСОБА_1 щодо винесення постанов про арешт коштів ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" від 08.12.2017 в межах виконавчого провадження № 55349237 на вказаних банківських рахунках такими, що не відповідають чинному законодавству;

- визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця ОСОБА_1 від 08.12.2017 по виконавчому провадженню № 55349237 про арешт коштів ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" в частині накладення арешту на вказані скаржником банківські рахунки у АТ "ОСОБА_2 Аваль", АТ "Укрексімбанк", ПАТ КБ "Приватбанк", ПАТ "Банк Восток", ПАТ "МІБ".

Відповідно до ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. При цьому неявка цих осіб в засідання не перешкоджає розгляду скарги.

На розгляд скарги представники сторін не з'явилися. Приватний виконавець, який з'явився у засідання, подав заперечення на скаргу та додаткові документи щодо здійснення виконавчого провадження.

У направленому запереченні від 09.07.2018 представник позивача просить у задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши доводи і пояснення приватного виконавця та дослідивши наявні у справі матеріали, судом встановлено наступне:

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2017, залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2017, господарським судом Дніпропетровської області було видано наказ від 06.12.2017 року по даній справі про стягнення ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" на користь позивача 1269 000,01 грн. основного боргу та 19060,50 грн. судового збору.

У скарзі другий відповідач оскаржує дії приватного виконавця, вчинені у виконавчому провадженні № 55349237, однак у додатках до скарги прикладає документи з виконавчого провадження № 55348853 і цей недолік оформлення скарги та формування доказової бази не виправив.

В засідання приватний виконавець подав для приєднання до справи копії постанов від 08.12.2017 про арешт коштів боржника із ВП № 55349237, які за своїм змістом є ідентичними до постанов від цієї ж дати, але з ВП № 55348853, які прикладені до скарги.

З постанов від 08.12.2017 про арешт коштів вбачається, що вони прийняті приватним виконавцем з підстав, що другий відповідач, як боржник у виконавчому провадженні, не оплатив борг за наказом у даній справі, а тому це є підставою для накладення арешту на кошти боржника на його рахунках.

У запереченнях на скаргу приватний виконавець вказав, що банківській рахунки, на які накладено арешт, були вказані у заяві позивача про відкриття виконавчого провадження, яку у копії прикладено до заперечення на скаргу.

При цьому ч. 7 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Приватний виконавець пояснив, що у відповіді на його запит до державної фіскальної служби від 11.12.2017 (яку прикладено до заперечення на скаргу) було вказано перелік банківських рахунків скаржника без застережень про режим цих рахунків, які б унеможливлювали накладення арештів на кошти на них. Приватний виконавець стверджує, що лише на рахунки у державній казначейській службі України він не накладає арешти, оскільки ці рахунки зазвичай використовуються для сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, соцвиплат і звернення стягнення на них не допускається.

У відповідності до ст. 52 ч. 3 ЗУ "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Дана норма вже була чинною на час виникнення спірних відносин.

За доводами приватного виконавця, жодна банківська установа, якій було направлено на виконання спірні постанови про накладення арешту на грошові кошти, не повернула їх без виконання з підстав неможливості накладення арешту через специфіку режиму використання коштів на цьому рахунку.

Також приватному виконавцю не відомо і про судові спори скаржника з приводу скасування накладених арештів на грошові кошти на його банківських рахунках.

З боку самого скаржника суду не було подано доказів, що банківські рахунки, на які наклав арешт приватний виконавець, мають спеціальний режим використання грошових коштів. У задоволенні клопотання про витребування відповідних доказів із банківських установ суд скаржнику відмовив ухвалою від 02.07.2018 з підстав, що скаржник є стороною банківського договору до кожного з таких рахунків, режим використання рахунку є істотною умовою договору і скаржник може самостійно надати суду відповідні докази.

За сукупністю цих обставин суд приходить до висновку, що приватний виконавець ОСОБА_1 діяв правомірно при прийнятті постанов про арешт коштів боржника від 08.12.2017 року у виконавчому провадженні № 55349237 та і у ВП № 55348853 теж.

Тому у суду немає підстав для визнання протиправними дій приватного виконавця по прийняттю постанов та визнання протиправними самих постанов від 08.12.2017 про арешт коштів ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія".

За матеріалами справи, в т.ч. і додатково поданими приватним виконавцем в засідання, судом встановлено, що приватний виконавець ОСОБА_1 :

- 26.12.2017 прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження № 55349237 внаслідок повного фактичного виконання наказу суду у даній справі про солідарне стягнення з обох відповідачів 3000,00 грн. основного боргу;

- 29.05.2018 прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження № 55348853про стягнення зі скаржника на користь позивача 1 269 200,01 грн. основного боргу та 19060,50 грн. судового збору внаслідок скасування постановою Верховного Суду України від 18.04.2018 рішень судів першої та апеляційної інстанції у даній справі.

Обома вказаними постановами припинено чинність арешту майна та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

При цьому скаржник просить суд скасувати постанови приватного виконавця ОСОБА_1 від 08.12.2017 по виконавчому провадженню № 55349237 про арешт коштів ТОВ "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" в частині накладення арештів на вказані банківські рахунки скаржника і не відмовився від цієї вимоги.

Оскільки виконавче провадження № 55349237 та № 55348853 приватним виконавцем ОСОБА_1 було закінчено за різними підставами і у суду відсутні докази того, що спірні постанови приватного виконавця скасовувалися судовими органами, то дану вимогу слід розглянути по суті, а не закривати провадження по скарзі за відсутності предмета спору. При закінченні виконавчого провадження спірні постанови продовжують юридично існувати в межах цього закінченого провадження.

З урахуванням того, що скаржник не довів невідповідність чинному законодавству дій приватного виконавця по прийняттю постанов про накладення арешту на рахунки, не надав доказів, що його арештовані банківські рахунки мають спеціальний режим використання і це є перешкодою для накладення арешту, не довів існування свого порушеного права (особливо з урахуванням прийняття приватним виконавцем постанов по обох провадженнях про їх закінчення і скасування всіх арештів майна), то у задоволенні скарги на дії приватного виконавця скаржнику слід відмовити повністю.

Керуючись ст. 342 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" у задоволенні скарги на виконавчі дії приватного виконавця ОСОБА_1 щодо арешту коштів боржника від 19.12.2017 № 03/174.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали складено 11 липня 2018 року

Суддя Н.М. Спаських