Ухвала суду № 75243716, 06.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

06.07.2018Справа № 910/4217/18

Суддя Господарського суду міста Києва Смирнова Ю.М., розглянувши позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1

у справі №910/4217/18

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична нафтогазова компанія» до Публічного акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз»провизнання неукладеним договору

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична Нафтогазова компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» про визнання неукладеним договору про надання гарантії №10.17-GR.104 від 29.08.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підпис на договорі про надання гарантії №10.17-GR.104 від 29.08.2017 не є підписом особи, яка була уповноважена на укладення такого правочину установчими документами Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична Нафтогазова компанія» на дату його підписання, тобто, не є підписом директора ОСОБА_2 Вказана обставина, на думку позивача, є достатньою підставою для визнання договору неукладеним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/4217/18 та призначено підготовче засідання у справі на 10.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2018 частково задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та заборонено Публічному акціонерному товариству «Міжнародний інвестиційний банк» проводити будь-які виплати на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на виконання зобов'язань за банківською гарантією №10.17-GРВ.104 від 29.08.2017.

Підготовче судове засідання, призначене на 10.05.2018, відкладено на 11.06.2018.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 08.06.2018 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/4217/18.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу №910/4217/18 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2018 суддею Смирновою Ю.М. прийнято справу №910/4217/18 до провадження та призначено підготовче засідання у справі на 04.07.2018.

04.07.2018 в межах справи №910/4217/18 надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1, в якій третя особа просить визнати неукладеним договір про надання гарантії №10.17-GR.104 від 29.08.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, суд відзначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України «Про третейські суди», якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Суд відзначає, що позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, подано фізичною особою, яка не є підприємцем.

Водночас, з огляду на положення ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи предмет та підстави позовних вимог, такий спір не належить до категорії спорів, стороною якого у господарському суді може виступати фізична особа, яка не є підприємцем.

Отже, подана ОСОБА_1 позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Такий позов підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

За таких обставин, суд відмовляє у відкритті провадження за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 в межах справи №910/4217/18.

Крім того, суд звертає увагу, що самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу (на відміну від вимог співпозивачів, які спрямовані на той самий предмет спору, але не суперечать одна одній, і взаємно не виключають одна одну). Проте, у позовній заяві не вказано, до кого з сторін справи ОСОБА_1 подається позовна заява.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 175, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 відмовити.

Суддя Ю.М. Смирнова