Ухвала суду № 75243669, 10.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.07.2018

Справа № 910/8790/18

Суддя Мудрий С.М., розглянувши

позовну заяву Установи "28 Управління начальника робіт"

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Іссо"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд"

про визнання права власності, витребування майна, визнання договору недійсним та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Установа "28 Управління начальника робіт" звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Іссо", товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд" про визнання права власності, витребування майна, визнання договору недійсним та стягнення коштів.

Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною першою статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви долучено клопотання, в якому позивач просить суд звільнити Установу "28 Управління начальника робіт" від сплати судового збору, посилаючись на те, що фактично на даний час фінансовий стан позивача є незадовільний- заборгованість по заробітній платі складає 489918 грн. (з ЄСВ), з податку за землю - 909012 грн., а відтак позивач не має можливості сплатити судовий збір.

Також, надано повідомлення відділення Національно служби посередництва і примирення в місті Києві та Київській області від 07/01-09 від 26.04.2018 року в якому зазначено, що взято на облік стан соціально-трудових відносин на державному підприємстві Установі "28 управління начаотника робіт". За інформацією Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації заборгованість із виплати плати перед найманими працівниками станом на 01.04.2018 року склала 104,3 тис. грн.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. На підтвердження свого скрутного матеріального становища позивач не надав жодного фінансового документа чи будь-якого іншого належного та допустимого доказу.

Отже позивачем до клопотання не долучено документів в підтвердження його майнового стану, який суд враховує при вирішенні питання про звільненні від сплати судового збору. Крім того, заявником не наведено та не підтверджено наявність умов для звільнення від сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України “Про судовий збір”.

Відтак, суд, враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відмовляє у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 762 грн.

Таким чином, за подання даної позовної заяви необхідно сплатити судовий збір в загальному розмірі 29 797,44 грн., а саме:

- за визнання за позивачем права власності на баштові крани КБ-403А -зав. №974 та КБ-405-1А-зав. №2125 (відповідно до довідки від 12.03.2018 року балансова вартість та сума зносу яких становить: КБ-403А -зав. №974 - 580 350,00 грн. та КБ-405-1А-зав. №2125 - 832 200,00 грн.) необхідно сплатити судовий збір в розмірі 21 188,25 грн.,

- за визнання договору недійсним необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.,

- за зобов'язання повернути баштові крани необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.,

- за стягнення доходів, одержаних від незаконного володіння майном та його використання в сумі 310 800,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 28 212,80 грн. необхідно сплатити судовий збір в розмірі 5 085,19 грн.

Позивач не долучив до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Суд звертає увагу позивача, що з 02.07.2018 судовий збір за розгляд позовних заяв Господарським судом міста Києва сплачується за наступними реквізитами: отримувач – ГУК у м. Києві/м. Київ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; номер рахунку – 34314206083017; код класифікації доходів бюджету – 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету – судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності – 206; наявність відомчої ознаки – “ 83” Господарські суди.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема, в пункті 1 частині 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч.1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Приписи ч.1 статті 172 ГПК України мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі “Салов проти України” від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі “Надточий проти України” від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Надані описи вкладення у цінний лист від 04.07.2018 року без касового чеку, (квитанції) не можуть бути прийнятий судом в якості доказу надсилання відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки він підтверджує лише вміст поштового відправлення.

Крім того, відповідно до ч. 2 статті 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.07.2018 року, адресою місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд" є 08130, Київська обл., село Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16.

Проте, з опису вкладення від 04.07.2018 року вбачається, що позивачем було відправлено цінний лист на адресу: 08320, с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, 14-А, що в свою чергу є порушенням вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 164, 172, 174 ГПК України, суд-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою

5. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Мудрий