Рішення № 75242836, 22.05.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17238/16-ц

Провадження №: 2/752/575/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Веременко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про припинення кредитного договору, -

встановив:

12 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про припинення кредитного договору з ПАТ «Укрсоцбанк».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що між ним та АКБ СР «Укрсоцбанк» 05.07.2007 року було укладено договір кредиту №400/38/07-А (далі - Кредитний договір) та в забезпечення виконання обов»язків позичальника за кредитним договором - договір застави майна №26/3-24 - транспортного засобу Міtsubishi, моделі Раjerо, 2007 року випуску.

Ршенням Солом»янського районного суду м.Києва №760/19374/14-ц задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто 129 193,05 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі - 8 405,90 доларів США, що еквівалентно 101 688,26 грн; заборгованість за відсотками - 1 325,90 доларів США, що еквівалентно 16 039,76 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 840,25 доларів США, що еквівалентно - 10 146,69 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 107,49 доларів США, що еквівалентно - 1 300,35 грн. Зазначене рішення суду виконано ним у повному обсязі 27.07.2016 року.

Посилаючись на те, що він визнав у Солом»янському районному суді м.Києва позов банку про стягнення заборгованості, а в подальшому сплатив повністю суму заборгованості, включаючи тіло кредиту, заборгованість за відсотками, пеню за несвоєчасне повернення кредиту, пеню за несвоєчасне повернення відсотків, то, відповідно п.6.2 Кредитного договору та ст.599 ЦК України він є таким, що виконав умови Кредитного договору в повному обсязі, в зв»язку з чим кредитний договір є припиненим. Він неодноразово звертався до ПАТ «Укрсоцбанк» з вимогою звільнити від обтяження (застави) його рухоме майно, яке було придбано за кошти кредиту - автомобіль Міtsubishi, моделі Раjerо. Натомість банк безпідставно ігнорує такі вимоги та не визнає його таким, що виконав зобов»язання за кредитним договором у повному обсязі.

Просив визнати договір кредиту №400/3 8/07-А від 05 липня 2007 року таким, що припинено у зв»язку з його виконанням, витрати у справі покласти на відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з зазначених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилався на те, що банк нараховує позивачу штрафні санкції.

Відповідно п.9 роділу ХІII ЦПК України «Перехідні положення» (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), дану справу, провадження в якій відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, суд розглядає за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Правилами статті 13 ЦПК України встановлено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов»язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зміст принципу диспозитивності відображений і в ст.81 ЦПК України, відповідно якої, зокрема, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6).

У судовому засіданні встановлено, що 05.07.2007 року між позивачем ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту №400/38/07-А (далі - Кредитний договір), та в забезпечення виконання зобов»язань позичальника за Кредитним договором - договір застави майна №26/3-24 - належного позивачу транспортного засобу Міtsubishi, моделі Раjerо, 2007 року випуску (а.с. 7-14).

Рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 26.03.2015 року по справі №760/19374/14-ц (провадження №2-5962/14) задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків АКБ СР «Укрсоцбанк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, стягнуто 129 193,05 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі - 8 405,90 доларів США, що еквівалентно 101 688,26 грн; заборгованість за відсотками - 1 325,90 доларів США, що еквівалентно 16 039,76 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 840,25 доларів США, що еквівалентно - 10 146,69 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 107,49 доларів США, що еквівалентно - 1 300,35 грн (а.с.62).

Як видно зі змісту рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 26.03.2015 року по справі №760/19374/14-ц (провадження №2-5962/14) за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором судом встановлено, що 05.07.2007 року відповідач ОСОБА_1 отримав у позивача ПАТ «Укрсоцбанк» кредит у розмірі 42 000,00 доларів США зі сплатою 12,35% річних на строк до 04.07.2014 року. Внаслідок невиконання відповідачем умов взятого на себе зобов»язання, непогашення кредиту та несплати процентів за користування кредитом, станом на 31.07.2014 року утворилась заборгованість за Кредитним договором в розмірі 129 193,05 грн.

Відповідно ч.ч. 3, 4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 26.03.2015 року по справі №760/19374/14-ц (провадження №2-5962/14) було встановлено загальний розмір заборгованості позичальника ОСОБА_1 за Кредитним договором станом на 31.07.2014 року в сумі 129 193,05 грн, що складається із зазначених вище передбачених Кредитним договором видів платежів, у тому числі кредиту, процентів, пені.

За правилами ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Зобов»язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів.

Частиною 1 статті 598 ЦК України визначено, що зобов»язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до п.6.2 Кредитного договору, після повернення позичальником в повному обсязі своєї заборгованості за цим договором (строкової та простроченої), а також погашення вимог Кредитора, що випливають з цього договору в тому числі, але не виключно: кредиту, процентів, комісій, неустойки (пені, штрафів), передбачених цим Договором, в тому числі у випадках, визначених п.п. 2.8.2, 3.2.3, 4.4, 5.5 цього договору грошові обов»язки позичальника за цим Договором вважаються припиненим.

Згідно ст.599 ЦК України, зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що 27.07.2016 року він належним чином виконав взяті на себе за Кредитним договором зобов»язання, сплатиши встановлену рішенням Солом»янського районного суду м.Києва №760/19374/14-ц заборгованість у повному обсязі.

Такі доводи позивача підтверджуються копією квитанції №116 від 27.07.2016 року, копією постанови від 29.07.2016р. старшого державного виконавця Солом»янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Саковича С.Ю., якою звільнено з-під розшуку майно боржника ОСОБА_1 - транспортний засіб Міtsubishi моделі Раjerо 2007 року випуску д.н.з. НОМЕР_1, оголошеного у розшук при примусовому виконанні виконавчого листа №760/19374/14-ц Солом»янського районного суду м.Києва від 30.04.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу в розмірі 129 193,05 грн - у зв»язку зі сплатою боргу в повному обсязі (а.с.15, а.с.61 зворот).

Разом з тим відповідач не визнає позивача таким, що виконав зобов»язання за Кредитним договором в повному обсязі.

Натомість представниками відповідача протягом судового провадження справи, відповідно вимог ст.81 ЦПК України, не надано суду доказів, що спростовували б доводи позивача про виконання ним умов Кредитного договору в повному обсязі, не надано доказів, що підтверджували б наявність в позивача заборгованості за Кредитним договором та неповне виконання ним цього ж договору.

Суд вважає подані позивачем, відповідно визначеного ст.81 ЦПК України обов»язку доказування, зазначені вище докази достатніми, оскільки вони в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування у даній справі.

З огляду на зазначене, і зокрема те, що представниками відповідача не надано суду доказів, що підтверджували б наявність у позивача заборгованості за Кредитним договором та неповне виконання цього договору та спростовували б доводи позивача про виконання ним умов Кредитного договору в повному обсязі, суд приходить висновку про обґрунтованість та доведеність у судовому засіданні доводів позивача про повернення позивачем в повному обсязі своєї заборгованості за Кредитним договором (строкової та простроченої) та погашення вимог кредитора, що випливають з цього договору, тобто, про виконання позивачем свого зобов»язаня перед ПАТ «Укрсоцбанк» належним чином, та наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання Кредитного договору припиненим.

Відповідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, т.ч. з відповідача на користь позивача підлягає присудженню в повному обсязі сплачений позивачем судовий збір в сумі 551,20грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 13, 76-82, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, -

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про припинення кредитного договору, задовольнити.

Визнати припиненим договір кредиту №400\38\07-А від 05 липня 2007 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м.Київ, вул.Ковпака, буд.29, код ЄДРПОУ 000390019) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 (п»ятсот п»ятдесят одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Суддя К.Г. Плахотнюк