Постанова № 75242376, 06.07.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/3135/18

пр. № 3/336/1158/2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 липня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, при секретарі Пегушиній М.Д., за участі захисника адвоката ОСОБА_1, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжя, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2,—

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2018 року о 16.00 годині ОСОБА_2, керуючи автомобілем Opel Movano, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Харків-Сімферополь в районі перехрестя з вул. Магістральною у м. Запоріжжя, при зміні напрямку руху та перестроювання з лівої смуги руху у праву смугу не переконався у безпеці маневру, не дотримав безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen Crafter, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався у правій смузі руху в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі були пошкоджені.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у скоєнні правопорушення не визнав, заперечуючи свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення. По суті подій пояснив, що 01.06.2018 року рухався по автодорозі Харків-Сімферополь в напрямку м. Харків. Наблизившись до перехрестя автодороги Харків-Сімферополь зайняв крайнє ліву смугу відповідного напрямку, маючи намір рухатись прямо через міст. Після увімкнення зеленого сигналу світлофору ОСОБА_2 увімкнув правий покажчик повороту та перестроївся у праву смугу руху, оскільки через проведення ремонтних робіт на мосту подальший рух здійснювався по одній смузі. При цьому він не скоював зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3, який рухався у попутному напрямку в правій смузі руху. Далі ОСОБА_2 продовжив рух по автодорозі Харків-Сімферополь та після переїзду моста повернув вправо та продовжив свій рух, коли раптом автомобіль під керуванням потерпілого обігнав його та, перестроюючись на смугу руху ОСОБА_2, задів дзеркало заднього виду зліва, після чого автомобілі зупинились. ОСОБА_2 наполягав, що зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 не вчиняв, пошкодження на правій частині його автомобілю утворились раніше та не пов’язані з дорожньо-транспортною пригодою.

Захисник в судовому засіданні наполягав на тому, що протокол про адміністративне правопорушення складений зі значними порушеннями порядку складення протоколу, в протоколі ОСОБА_3 не зазначений як потерпілий та він не підписував протокол про адміністративне правопорушення. Захисник, посилаючись на обставини, зазначені у відповідному клопотанні, просив повернути матеріали адміністративної справи для належного оформлення.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 01.06.2018 року рухався на автомобілі Volkswagen Crafter по автодорозі Харків-Сімферополь в напрямку м. Харків. На перехресті автодороги Харків-Сімферополь зайняв праву смугу відповідного напрямку, маючи намір рухатись прямо через міст. Автомобіль під керування ОСОБА_2 перебував в лівій смузі руху. Після увімкнення зеленого сигналу світлофору ОСОБА_3 розпочав рух прямо, коли раптом автомобіль ОСОБА_2 безпосередньо на в’їзді на міст різко змінив напрямок руху та перестроївся в смугу руху автомобілю ОСОБА_3, при цьому правою частиною кузова автомобіль ОСОБА_2 зачепив ліве дзеркало заднього виду автомобілю під керування ОСОБА_3, після чого продовжив рух, кілька разів вимкнув та увімкнув аварійні сигнали та поїхав прямо. ОСОБА_3, зрозумівши, що дзеркало заднього виду його автомобілю пошкоджено рушив за автомобілем ОСОБА_2 та за допомогою звукових світлових сигналів намагався сповістити ОСОБА_2 про необхідність зупинитись, водночас ОСОБА_2, ігноруючи сигнали чернецького О.П., продовжував рух, після чого з метою зупинки автомобілю ОСОБА_2 ОСОБА_3 безпосередньо перед автомобілем ОСОБА_2 перестроївся у смугу руху останнього, зачепивши при цьому ліве дзеркало заднього виду автомобілю Opel Movano, після чого автомобіль під керуванням ОСОБА_2 зупинився. Коли ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2, що той пошкодив його автомобіль, ОСОБА_2 таке заперечував, після чого потерпілий викликав працівників патрульної служби.

Судом були розглянуті клопотання захисника та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про виклик та допит свідків, про призначення експертизи, про повернення матеріалів справи для належного оформлення та, з урахуванням думки потерпілого, такі клопотання судом відхилені з наступних підстав.

Так, у відповідності до положень ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Захисник, вказуючи, що протокол не відповідає положенням ст. 256 КУпАП, звертав увагу на відсутність у ньому відомостей про потерпілого та відсутність зазначення того, що ОСОБА_3 є потерпілим від адміністративного правопорушення, а також і відсутність відомостей про розмір матеріальної шкоди.

Водночас суд не може в повній мірі погодитись з такими твердженнями захисника, адже в протоколі про адміністративне правопорушення наявна вказівка на те, що автомобілем Volkswagen Crafter на момент дорожньо-транспортної пригоди керував саме ОСОБА_3, а відомості про адресу потерпілого зазначені у письмових проясненнях останнього, що дозволило суду викликати потерпілого та забезпечити його присутність в судовому засіданні. Не зазначення у протоколі про спричинення матеріальної шкоди внаслідок адміністративного правопорушення та розміру такої шкоди обумовлено відсутністю на момент складення протоколу документально підтверджених відомостей про розмір матеріальної шкоди. При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.

Наявність у протоколі про адміністративне правопорушення підпису потерпілого не є обов’язковою, адже у відповідності до положень ст. 256 КУпАП при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Тож протокол може бути як підписаний, так і не підписаний потерпілими чи свідками.

Крім того, на переконання суду, недоліки у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі дорожньо-транспортної пригоди, на які вказував захисник, є формальними та не перешкоджали суду з’ясувати повно та об’єктивно обставини справи, усунувши у такий спосіб ці прогалини в судовому засіданні.

У зв’язку з вищевказаним, суд дійшов висновку, що ті недоліки, про які вказував захисник, не є такими, що безумовно перешкоджають розглянути справу по суті, а прогалини, допущені патрульними поліцейськими, можуть бути усунуті безпосередньо під час судового розгляду справи, тож і було відмовлено у клопотанні захисника про повернення матеріалів адміністративної справи для належного оформлення.

Судом також відмовлено у задоволенні клопотання захисника про виклик та допит свідка, адже про наявність такого свідка ОСОБА_2 не заявляв ані під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, ані під час надання письмових пояснень про обставини подій патрульним поліцейським, ані під час надання пояснень під час судового розгляду справи в судовому засіданні 22.06.2018 року, а про наявність свідка подій, який є його знайомим, згадав лише 06.07.2018 року, при цьому явку такого свідка в судове засідання забезпечено не було.

Також судом відхилене клопотання захисника про проведення судової автотехнічної експертизи за державні кошти для з’ясування питань про відповідність дій водіїв обох транспортних засобів ПДР України, наявності в діях ОСОБА_2 порушення ПДР України та наявності чи відсутності документального підтвердження матеріальних пошкоджень та збитків внаслідок зіткнення транспортних засобів.

Так, ОСОБА_2 взагалі заперечував факт зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, а для з’ясування наявності чи відсутності порушень в діях обох водіїв за обставин, про які вони вказували під час судового засідання, спеціальні знання не потрібні, адже такі питання повністю врегульовані ПДР України.

Питання щодо документального підтвердження матеріальних пошкоджень та матеріальних збитків очевидно не відносяться до компетенції експерта та у будь-якому випадку не може бути вирішено при проведенні автотехнічної експертизи, адже документальне підтвердження пошкоджень та збитків може здійснюватись лише відповідними документів, адже воно і є саме документальним підтвердженням.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 очевидно знав про складений протокол про адміністративне правопорушення та був при складенні протоколу повідомлений про те, що розгляд справи буде здійснюватись у Шевченківському районному суді м. Запоріжжя, тричі викликався в судове засідання, а саме 15.06.2018 року, що особисто засвідчив своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, але не з'явився в цей день до суду взагалі, потім 22.06.2018 року, а потім 06.07.2018 року, тож заявлення ним та його захисником додаткових клопотань лише 06.07.2018 року, на переконання суду, мали своєю метою виключно затягування розгляду справи, а не з’ясування дійсних обставин подій.

Такий висновок суду узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, який наголошує на тому, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справі «ОСОБА_4 проти України» та «Трух проти України»).

В ході судового розгляду судом досліджені письмові докази, а саме протокол про адміністративне правопорушення, схема місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які за своїм змістом відповідали поясненням цих учасників в судовому засіданні, рапорт інспектора УПП, фотографії та довідка про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у сфері дорожнього руху.

Так, у схемі дорожньо-транспортної пригоди відображені розташування транспортних засобів перед зіткненням та їх подальші напрямки руху, місце зіткнення, виявлені пошкодження обох автомобілів, тощо.

Схема ДТП не підписана ОСОБА_2 з зазначенням про те, що від її підписання останній відмовився.

Пояснення ОСОБА_2 про те, що його відмова від підпису була обумовлена незгодою з відомостями, зафіксованими у схемі, не є переконливими, адже ніщо не заважало ОСОБА_2 в письмовій формі висловити свою незгоду чи зауваження як шляхом вчинення відповідних написів на самій схемі, такі і при наданні письмових пояснень працівникам патрульної поліції.

Відмітка у схемі ДТП про наявність на автомобілі Volkswagen Crafter пошкодження лівого бокового дзеркала заднього виду, а на автомобілі Opel Movano бокової задньої правої частини у сукупності з фототаблицею повністю підтверджують фактичне виявлення таких пошкоджень працівниками патрульної поліції під час оформлення протоколу та складання схеми

Крім того, ОСОБА_2 факту того, що на правій боковій частині кузову його автомобілю дійсно наявні пошкодження в судовому засіданні не заперечував, зауважуючи, що такі пошкодження не пов’язані з подією ДТП та отримані ним до 01.06.2018 року.

При цьому суд враховує, що при наданні письмових пояснень ОСОБА_2 не вказував про виникнення виявлених на його автомобілі пошкоджень до 01.06.2018 року, а зазначив про це лише під час розгляду справи в суді, не конкретизуючи при цьому за яких обставин та коли саме такі пошкодження утворились.

В світлі зазначеного посилання захисника на те, що дослідженими доказами не доведено наявність на автомобілі ОСОБА_2 пошкоджень, а на наявних у матеріалах справи фотографіях можуть бути зображені інші автомобілі за інших обставин, безпідставні.

Виявлені фактично пошкодження на обох автомобілях відповідають повністю тому механізму дорожньо-транспортної пригоди, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, та про яку повідомив потерпілий в судовому засіданні.

Як вказує ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, а саме пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, письмові докази, суд виходить з наступного.

Показання ОСОБА_2 в частині заперечення взаємного контактування автомобілю під його керуванням та автомобілю під керуванням ОСОБА_3 за обставин, про які зазначено у протоколі, повністю спростовані показаннями потерпілого ОСОБА_3 та відомостями у схемі огляду місця ДТП.

Визначаючи наявність чи відсутність вини ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху в межах обставин, визначених в протоколі про адміністративне правопорушення, суд виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.

На дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Враховуючи, що ОСОБА_2, рухаючись по дорозі, яка має дві смуги руху в одному напрямку, мав намір продовжувати свій рух прямо, не збираючись виконувати маневр повороту ліворуч чи розвороту, тож у відповідно до п. 11.2 ПДР України він мав рухатись якнайближче до правого краю проїзної частини, натомість як фактично він на перехресті зайняв крайнє ліве положення, яке призначено для здійснення маневру повороту вліво чи розвороту.

Посилання ОСОБА_2 на те, що дорожньою розміткою та дорожніми знаками здійснення руху прямо з лівої смугу руху не було заборонено, не скасовують обов’язку водія виконувати інші правила ПДР України, в тому числі і положення п. 11.2 ПДР.

При цьому у відповідності до п. 9.2, 9.4 ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:

а) перед початком руху і зупинкою;

б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру).

Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.

Водночас, всупереч також і цим положенням ПДР України ОСОБА_2 увімкнув покажчик повороту вправо лише безпосередньо в момент здійснення маневру перестроювання на смугу руху автомобілю під керуванням ОСОБА_3, про що він зазначив в судовому засіданні, очевидно усвідомлюючи, що у водія транспортного засобу, розташованого на одному рівні справа від нього, обмежена можливість помітити такий покажчик повороту та вжити відповідних заходів з метою уникнення зіткнення.

Як вказують п. п. 10.1, 10.3, 13.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Проаналізувавши у сукупності показання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та досліджені письмові докази, суд, з урахуванням вищевикладеного, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 безумовно наявні порушення пунктів 10.1., 10.3, 13.1 ПДР України, що перебуває у прямому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Виходячи з вищевказаного, суд вважає, що вина ОСОБА_2 доведена належними та допустимими доказами, а його дії кваліфікує за ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При обранні виду та розміру стягнення суд виходить з відсутності пом’якшуючих вину ОСОБА_2 обставин; того, що робота ОСОБА_2 – головою кооперативу, не пов’язана з необхідністю керуванням транспортними засобами, а також і поведінки особи, яка притягується до відповідальності, після пригоди та під час розгляду справи, адже ОСОБА_2 після дорожньо-транспортної пригоди покинув місце пригоди, у судовому засіданні вину свою у скоєнні правопорушення вперто заперечував, у скоєному не розкаявся, відповідних висновків для себе не зробив.

Також суд враховує і те, що постановою від 01.06.2018 року ОСОБА_2 також був притягнутий до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 1 КУпАП, адже не мав страхового полісу на підтвердження обов’язкового страхування цивільної відповідності власників транспортних засобів.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_2, не визнаючи своєї вини у скоєнні правопорушення, та намагаючись уникнути адміністративної відповідальності у будь-який спосіб, очевидно не усвідомлює своєї відповідальності як учасника дорожнього руху та не розуміє безумовної потреби у дотриманні встановлених правил для запобігання спричинення як матеріальної шкоди, так і шкоди життю та здоров’ю людей, тож фактично його поведінка ставить під загрозу безпеку та майно оточуючих, у зв’язку з чим вважає вірним застосувати до нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 124, 283, 284 КУпАП,—

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, та захисника адвоката ОСОБА_1 про виклик та допит свідка відмовити.

У задоволенні клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, та захисника адвоката ОСОБА_1 про призначення автотехнічної експертизи відмовити.

У задоволенні клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, та захисника адвоката ОСОБА_1 про повернення протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів адміністративної справи для належного оформлення до уповноваженого органу (посадової особи) відмовити.

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжя, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжя, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 352,40 гривень (триста п’ятдесят дві гривні 40 коп.).

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:

Стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження - вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 26255795, рахунок для зарахування до державного бюджету надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України"):

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача: 899998;

рахунок отримувача: 312112560260011;

код класифікації доходів бюджету: 22030106;

призначення платежу: Судовий збір на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя О.І. Дацюк

Строк пред‘явлення виконавчого документ «_____»_______20___року

Постанова набрала законної чинності «_____»_______20___року

Дата видачі «_____»_______20___року