Постанова № 75242277, 11.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/13069/17 Номер провадження 22-ц/775/895/2018

Головуючий у 1-ій інстанції Дубовик Р.Є. Єдиний унікальний номер 219/13069/17

Доповідач Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/775/895/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

судді (доповідача) Папоян В.В.

суддів Кішкіної І.В., Новікової Г.В.,

за участю секретаря Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2018 року цивільну справу №219/13069/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя Дубовик Р.Є.),

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом та просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 9486,53 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на 06.11.2017 року становить 255 781,96 грн.

В обґрунтування вимог зазначав, що 05 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 191-16/53 на купівлю автотранспортних засобів. Відповідно до умов якого відповідач, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, отримав від позивача кредит в сумі 11 337,00 доларів США, зі сплатою процентів в розмірі, в порядку та на умовах визначених договором.

Свої зобов'язання позивач виконав, надавши грошові кошти позичальникові. Проте в порушення умов договору кредиту, відповідач протягом тривалого часу належним чином зобов'язання не виконує. Станом на 06.11.2017р. загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 9486,53 дол. США, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 5085,95 доларів США, заборгованості за відсотками - 2470,93 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту - 1365,28 доларів США, та пені за несвоєчасне повернення відсотків - 564,37 доларів США.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ПАТ «Укрсоцбанк» суму заборгованості за договором кредиту в розмірі 7560 доларів США 88 центів, що станом на 06.11.2017 року згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 203 753 грн. 48 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом - 5085 доларів США 95 центів, що еквівалентно - 137 130 грн. 67 коп., заборгованість за відсотками - 2470 доларів США 93 центи, що еквівалентно - 66 622 грн. 81 коп. та розподілено судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначене рішення суду повністю та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставин, що мають значення у справі, висновки суду не відповідають встановленим по справі обставинам. Суд безпідставно прийняв до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсотками та не врахував, що він не відповідає умовам договору, яким процентна ставка зазначена у розмірі 13,5% на рік. Умовами договору не передбачено права банку змінювати розмір процентної ставки в односторонньому порядку, а тому відсутні підстави для застосування відсоткової ставки 14% на рік. Також посилається на те, що зростання курсової різниці з 5 до 25 гривень за 1 долар США відноситься до форс-мажорних обставин, та є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених договором.

Крім того, відповідач вважає, що у банку виникне право вимагати від позичальника повернення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій лише у разі письмового повідомлення позичальника про повернення кредиту, процентів та можливих штрафних санкцій у передбачений договором спосіб, однак позивач таких доказів не надав.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що в матеріалах справи відсутнє письмове повідомлення боржника про заміну кредитора за даним договором та передавальний акт, як доказ прав нового кредитора, у відповідності до якого до ПАТ «Укрсоцбанк» від Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» було передано право вимоги заборгованості за спірним договором.

Крім того представником відповідача до апеляційного суду надано заяву про застосування строку позовної давності.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, у якому погоджується з доводом відповідача щодо розміру процентної ставки за договором та не заперечує проти зміни рішення суду першої інстанції в цієї частині, виходячи з процентної ставки 13,5% замість 14% яка була застосована помилково. Зазначає, що сума заборгованості за відсотками станом на 06.11.2017 року складає 2138,21 доларів США що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 57 651 грн. 80 коп.

У іншій частині просить залишити рішення без змін. Зазначає, що відповідачем неодноразово допускались прострочення зі сплати щомісячних платежів за кредитом. отже, відповідно умов договору кредиту позивач мав право вимагати повернення кредиту, нарахованих процентів та штрафних санкцій у повному обсязі. Договір не вимагає від кредитора здійснення будь-яких повідомлень перед пред'явленням боржнику вимоги про повернення кредиту. Щодо необхідності надання письмового повідомлення про заміну кредитора та передавального акту, то вважають, що ця вимога є зайвою, оскільки загальними зборами акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну акціонерного типу товариства на публічне акціонерне товариство, та зазначено про правонаступництво, що підтверджується витягом зі статуту. Отже, зміни кредитора не відбулося.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду скасувати та вирішити питання по суті позовних вимог, застосував строк позовної давності.

Інші особи які приймають участь по справі у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення лише в оскаржуваній частині і відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини. Позивачем рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610 ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням законодавства є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 1054, 1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що 05.09.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір на купівлю автотранспортних засобів № 191-16/53 відповідно до якого останній отримав грошові кошти в сумі 11 337,00 доларів США 00 центів зі сплатою 13,50 % річних з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 01 вересня 2015 року.

Пунктом 1.1 кредитного договору сторони встановили графік та порядок погашення суми основної заборгованості шляхом виплати щомісячних платежів протягом усього часу дії договору в розмірі 134,96 дол. США до 10 числа кожного місяця, починаючи з 10 жовтня 2008 року.

Відповідно до п.п. 3.3.9 укладеного договору кредиту ОСОБА_2 зобов'язався своєчасно та в повному обсязі погашати Кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п.1.1 цього Договору.

Як убачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, видав позичальнику грошові кошти, проте у порушення умов договору відповідачем зобов'язання погашення кредиту не виконуються, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом яка згідно розрахунку станом на 06.11.2017 року 9486,53 доларів США. З яких сума заборгованості по тілу кредиту складає 5085,95 доларів США; сума заборгованості по процентах - 2470,93 доларів США; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 1365,28 доларів США, та пені за несвоєчасне повернення відсотків - 564,37 доларів США.

За таких обставин, задовольняючі позовні вимоги частково суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що боржником порушено зобов'язання по поверненню грошових коштів, та з урахуванням дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів, дійшов обґрунтованого висновку що вимога позивача щодо стягнення заборгованості за основним зобов'язанням та відсотками є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача права вимагати від позичальника повернення кредиту, нарахованих процентів з тих підстав, що ним не надано доказів відповідного повідомлення боржника про таку вимогу.

Відповідно до ст.. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладеним між сторонами договором узгоджено строк та порядок виконання зобов'язання. Встановлено графік погашення суми основної заборгованості шляхом виплати щомісячних платежів протягом усього часу дії договору та зазначено кінцевий термін повернення зобов'язання до 01 вересня 2015 року. Визначений договором термій виконання зобов'язання сплинув. Відповідачем по справі не спростовується факт порушення ним зобов'язання щодо повернення грошових коштів. Умовами договору не передбачено додаткового обов'язку позичальника повідомляти боржника про вимогу щодо повернення строкових платежів.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що відбулася заміна кредитора та позивачем, у порушення вимог ст.ст. 512, 516 ЦК України, не надано доказів переходу права вимоги заборгованості за спірним договором кредиту оскільки вони спростовуються матеріями справи.

Згідно витягу зі статуту ПАТ «Укрсоцбанк» загальними зборами акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну акціонерного типу товариства на публічне акціонерне товариство, та зазначено про правонаступництво. Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №365338 та відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 14.06.2010 року відбулася заміна найменування юридичної особи. Отже, зміни кредитора у розумінні ст. 512 ЦК України не відбулося.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що зростання курсової різниці відноситься до форс-мажорних обставин, та є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених договором, оскільки при підписанні договору сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, у тому числі щодо валюти та інших умов кредитування.

Пунктом 5.1 договору узгоджено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором у випадку настання та дії обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін, та які сторони не могли передбачити. До таких обставин за цим договором належить: військові дії, незалежно від оголошення війни, стихійні лиха, недостатня фінансова ліквідність Кредитора, тощо. Тобто зміна курсової різниці відповідно до умов договору не відноситься до форс-мажорних обставин та ні є підставою для звільнення від виконання основного зобов'язання та виплати відсотків.

Але вирішуючи питання щодо розміру заборгованості за кредитним договором суд першої інстанції не врахував, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами за користування кредитом умовам договору не відповідає умовам договору.

Відповідно до п. 1.1 укладеного між сторонами договору сторони узгодили, що процентна ставка за користування кредитом становить 13,5 %. Однак у розрахунку позивача, доданого до позовної заяви, процентна ставка зазначена у розмірі 14%, що не відповідає умовам договору, проте суд першої інстанції не звернув на це увагу та поклав в основу ухваленого рішення саме цей розрахунок.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач погоджується, що до суду першої інстанції помилково було надано невірний розрахунок. З наданого відповідачем розрахунку убачається, що з урахуванням процентної ставки за користування кредитом у розмірі 13,5% заборгованість за відсотками складає 2138 доларів США 21 цент, що еквівалентно - 57 651,80 (п'ятдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. 80 коп. Апеляційний суд погоджується з даним розрахунком.

Апеляційний суд не приймає до уваги надану представником відповідача до суду апеляційної інстанції заяву про застосування строку, оскільки відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення рішення. Без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість її застосування пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони, зробленої до ухвалення рішення судом першої інстанції. Проте до ухвалення рішення суду першої інстанції відповідачем відповідної заяви не надавалося, крім того до суду першої інстанції ним була надана заява від 01.03.2018 року відповідно до якої ним визнано позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за основним зобов'язанням та відсотками. За таких обставин у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

Згідно пункту19 постанови Пленуму Верховного суду України №12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду справ в апеляційному порядку» апеляційний суд ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції у випадку, якщо помилки у неправильно прийнятому рішенні можливо усунути без його скасування, не змінюючи суть рішення, і вони стосуються окремих його частин, зокрема у разі виправлення помилок суду першої інстанції щодо розміру суми, що підлягає стягненню, розподілу судових витрат тощо.

Оскільки розглядаючи справу суд першої інстанції не з'ясував належним чином усіх обставин, які мають значення по справі, що призвело до невірного розрахунку та як наслідок - невірного вирішення справи, тому рішення суду в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками підлягає зміні з ухваленням нового у цій частині позовних вимог.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за відсотками у сумі 2470 доларів США 93 центи, що еквівалентно - 66 622 грн. 81 коп., змінити на 2138 доларів США 21 цент, що еквівалентно 57 651 грн. 80 коп. та абзац другий резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк заборгованість за Договором кредиту № 191-16/53 від 05.09.2008 року в розмірі 7224 (сім тисяч двісті двадцять чотири) долара США 16 центів, що станом на 06.11.2017 року згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 194 782 (сто дев'яносто чотири тисячі сімсот вісімдесят дві) грн. 14 коп., та яка складається з: заборгованість за кредитом - 5085 (п'ять тисяч вісімдесят п'ять) доларів США 95 центів, що еквівалентно - 137 130 (сто тридцять сім тисяч сто тридцять) грн. 67 коп.; заборгованість за відсотками - 2138 (дві тисячі сто тридцять вісім) доларів США 21 цент, що еквівалентно 57 651 (п'ятдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. 80 коп., а також судовий збір в розмірі 3056 (три тисячі п'ятдесят шість) грн. 34 коп.»

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: В.В. Папоян

І.В. Кішкіна

Г.В. Новікова

Повний текст постанови складений 11 липня 2018 року

Суддя-доповідач В.В. Папоян