Ухвала суду № 75241972, 03.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3143/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Левицька Т.В.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Лашевича В.М.,

суддів Дзюбіна В.В., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання Сердюк Ю.С.,

з участю:

прокурора Зимогляда В.М.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_1, з доповненнями кожного з них до своєї апеляційної скарги, в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, а також апеляційну скаргу самого підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1-го відділу 1-го Управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Литвина В.С., яке погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу із злочинністю, Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Зимоглядом В.М., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 липня 2018 року включно, з визначенням застави в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 211440 гривень, щодо

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в місті Севастополь, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні 4 малолітніх дитини і 1 неповнолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім того, даною ухвалою, у відповідності до ч. 6 ст. 206 КПК України, у зв'язку із заявленим клопотанням слідчий суддя доручив органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених ОСОБА_3, та зобов'язав керівництво установи, де він перебуває, провести судово-медичне обстеження останнього.

Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у провадженні, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного та дійшов висновку про недостатність підстав для застосування щодо ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Не погоджуючись з таким рішенням, підозрюваний ОСОБА_3, його захисники ОСОБА_2 і ОСОБА_1, кожний окремо, подали апеляційні скарги.

Захисник ОСОБА_1 своїй апеляційній скарзі, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_3 менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт у певний період доби (з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби). Зокрема, апелянт стверджує, що підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, є необґрунтованою, а саме повідомлення про підозру вручено ОСОБА_3 з порушенням вимог ч. 2 ст. 278 КПК України, тобто пізніше 24 годин з моменту його фактичного затримання. Крім того, захисник запевняє, що старшим слідчим не було доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також не доведено обставин, які свідчать про недостатність застосування щодо ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. При цьому автор апеляції зазначає, що ОСОБА_3 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, дві вищі освіти, позитивно характеризується, активно займається громадською діяльністю, раніше не судимий. Також захисник зауважує, розмір застави, визначений слідчим суддею, є непомірним для ОСОБА_3

11 червня 2018 року до Апеляційного суду міста Києва від захисника ОСОБА_1 надійшли доповнення до його апеляційної скарги, в яких він просить ухвалу слідчого судді скасувати повністю та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого відмовити. Крім того, на думку ОСОБА_1, слідчим суддею порушено вимоги ст. 94 КПК України.

Захисник ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі ставить питання про поновлення йому строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_2 зазначає, що він був залучений в якості захисника вже після спливу строку на апеляційне оскарження і через це не мав можливості подати вчасно апеляційну скаргу.

Що стосується ухвали слідчого судді, то захисник ОСОБА_2 вважає її незаконно та необґрунтованою. Зокрема, апелянт стверджує, що слідчим суддею проігноровано невідповідність клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою матеріалам кримінального провадження та КПК України, невідповідність протоколу про затримання вимогам ст. 208 КПК України, а також не звернуто увагу на порушення службовими особами правоохоронного органу вимог ст. 278 КПК України щодо негайного звільнення затриманої особи у разі невручення повідомлення про підозру у встановлений законом строк.

26 червня 2018 року до Апеляційного суду міста Києва від захисника ОСОБА_2 надійшли доповнення до його апеляційної скарги, в яких він стверджує, що оскаржуване рішення постановлене незаконним судом. Крім того, на думку захисника, слідчим суддею залишено поза увагою (проігноровано), що визначення 27 лютого 2018 року групи прокурорів у даному кримінальному провадженні було здійснено не уповноваженим на те суб'єктом, підписано некомпетентним (непрофесійним) прокурором на підставі закону, який не підлягав застосуванню.

Підозрюваний ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого. Так, апелянт стверджує, що слідчий суддя у зв'язку із заявленим ним, ОСОБА_3, клопотанням не забезпечив проведення йому невідкладного судово-медичного обстеження, чим грубо порушив його, ОСОБА_3, право на захист. На думку підозрюваного, докази, які зазначені у клопотанні старшого слідчого та в ухвалі слідчого судді, є недопустимими, оскільки вони були зібрані з порушення вимог КПК України. Крім того, автор апеляції звертає увагу, що ризики, які вказані у клопотанні старшого слідчого, є необґрунтованими та не підтвердженими жодними документами. Також ОСОБА_3 вважає, що старшим слідчим у клопотанні не було обґрунтовано неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою. Далі в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує, що розмір застави, визначений в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, є завищеним та недосяжним для нього. При цьому апелянт наголошує, що на його утриманні перебувають 5 неповнолітніх дітей та дружина, яка тільки вийшла з декретної відпустки та ще не працює. На думку підозрюваного, слідчий суддя не врахував і той факт, що його родина має статус «біженців», оскільки в 2014 році у зв'язку із анексією Автономної Республіки Крим вони змушені були покинути своє житло і на даний час вимушені орендувати нове житло, що потребує немалих матеріальних затрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали кожну апеляційну скаргу і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення зазначених апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має бути поновлений підозрюваному ОСОБА_3 та його захисникам ОСОБА_1 і ОСОБА_2, як пропущений з поважних причин, а їх апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді колегія суддів визнає те, що захисники ОСОБА_1, ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_3 невчасно отримали копію повного тексту ухвали слідчого судді, тобто до отримання такої копії їм не були відомі мотиви прийнятого слідчим суддею рішення. Як тільки копія повного тексту ухвали слідчого судді ними була отримана, то це дало кожному з них змогу скласти та подати до суду свою апеляційну скаргу.

Що стосується безпосередньо кожної апеляційної скарги, то слід звернути увагу на наступні обставини.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління СБ України перебуває кримінальне провадження № 42018000000000423, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 лютого 2018 року за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

24 травня 2018 року об 11 год. 50 хв. ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

25 травня 2018 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Того ж числа старший слідчий в особливо важливих справах 1-го відділу 1-го Управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Литвин В.С., за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу із злочинністю, Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Зимоглядом В.М., звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у провадженні, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

25 травня 2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого було задоволено, а саме застосовано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 липня 2018 року включно, з визначенням застави в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 211440 гривень.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч ствердженням захисників і підозрюваного, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні старшого слідчого і доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_3 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому посилання захисників і підозрюваного на необґрунтованість повідомленої останньому підозри слід визнати безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, а також суспільну небезпечність самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається старший слідчий у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, всупереч ствердженням сторони захисту, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у провадженні, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто заявлені у клопотанні старшого слідчого ризики є реальними, у зв'язку з чим слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеним ризикам.

Таким чином, доводи апеляційних скарг захисників ОСОБА_2, ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_3 про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, є непереконливими.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_3, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, які містяться в апеляційних скаргах захисників та підозрюваного.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, як встановила колегія суддів, застава в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 211440 гривень, яку слідчий суддя визначив підозрюваному ОСОБА_3 в якості альтернативного запобіжного заходу, є сама по собі не тільки такою, що суперечить за розміром положенням п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а і є надзвичайно обтяжливою для останнього з огляду на його сімейний і майновий стан. Зокрема, будь-яких даних, що підозрюваний ОСОБА_3 має якісь значні статки, в матеріалах провадження не міститься. В той же час у нього є постійне місце проживання в місті Києві, він одружений, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей і одну неповнолітню дитину, його дружина перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, причому, його родина має статус «біженців», оскільки в 2014 році у зв'язку із анексією Автономної Республіки Крим вони змушені були покинути своє житло і на даний час вимушені орендувати нове житло. Тому сплатити заставу в розмірі 211440 гривень без сторонньої допомоги, як встановила колегія суддів, фактично є неможливим для підозрюваного ОСОБА_3 У зв'язку з цим колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу посилання підозрюваного ОСОБА_3, що запозичені ним кошти у вказаній сумі та внесення їх в якості застави поставило його сім'ю в дуже скрутне матеріальне становище. Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зменшення визначеного підозрюваному ОСОБА_3 розміру застави.

При цьому, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим фактором, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також враховуючи обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, колегія суддів переконана, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого є у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є застава, як альтернатива запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140960 гривень. До того ж, такий розмір застави не суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України і, на думку колегії суддів, є співмірним з існуючими у кримінальному провадженні ризиками, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених п. п. 1 - 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, які на підозрюваного необхідно покласти у цьому кримінальному провадженні.

Що ж стосується доводів захисників та підозрюваного про порушення вимог КПК України в частині затримання підозрюваного ОСОБА_3, визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні не уповноваженою на те особою, безпідставного подання старшим слідчим клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та розгляду такого клопотання незаконним судом, то ці та інші доводи апелянтів, будучи ретельно перевіреними колегією суддів, не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_1, з доповненнями кожного з них до своєї апеляційної скарги, в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, а також апеляційну скаргу самого підозрюваного ОСОБА_3 необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді, у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого задовольнити, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити цьому підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140960 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1 - 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити захисникам ОСОБА_2, ОСОБА_1 та підозрюваному ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2018 року.

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_1, з доповненнями кожного з них до своєї апеляційної скарги, в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, а також апеляційну скаргу самого підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2018 року, якою задоволено клопотаннястаршого слідчого в особливо важливих справах 1-го відділу 1-го Управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Литвина В.С., погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу із злочинністю, Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Зимоглядом В.М., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 липня 2018 року включно, з визначенням застави в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 211440 гривень, щодо підозрюваногоОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1-го відділу 1-го Управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Литвина В.С., погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу із злочинністю, Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України Зимоглядом В.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою визначити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, до 22 липня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140960 гривень у національній грошовій одиниці та вважати ОСОБА_3 таким, що вніс цей розмір застави у відповідності до оскаржуваної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2018 року.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, прокурора, суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

В.М. Лашевич В.В. Дзюбін І.О. Рибак