Ухвала суду № 75241961, 26.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/2888/2018 Головуючий у 1-й інстанції: Соколов О.М.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Рибак І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В., Лашевича В.М.

секретаря судового засідання Солдаткіної Д.О.

представника власника майна Дорошенка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна адвоката Дорошенка А.О., в інтересах ПРАТ «СЛ-ГРУП», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року, -

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Райкуна О.С. про арешт майна та накладено арешт на урожай 2017, а саме: насіння соняшнику в розмірі 656,941 тону, кукурудзи 3 класу в розмірі 530,219 тон та кукурудзи некласової в розмірі 126,530 тон, що ТОВ «Аграріан 2016» код ЄДРПОУ 40497375 продав ПрАТ «СЛ-Груп» код ЄДРПОУ 38220430 та яке зберігається на зерновому складі ТОВ «Агротрейд 2000» код ЄДРПОУ 36445855 за адресою: Київська область, Білоцерківський район, селищна рада Терезинська, Автодорога Київ-Одеса, 85 км+500 м.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник власника майна адвоката Дорошенко А.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відсутні підстави для накладення арешту на майно ПРАТ "СЛ-ГРУП" через відсутність необхідного правового статусу, оскільки відсутні будь-які відомості щодо наявності у посадових осіб товариства статусу підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону може нести цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями інших осіб в рамках кримінально-правових відносин. Окрім цього апелянт вважає, що відсутні фактичні підстави для застосування арешту майна, оскільки законність набуття даного майна та його вирощування підтверджується серією договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції.

Також, посилається на те, що урожай 2017 року, вирощений ТОВ "Аграріан 2016", не є предметом злочинних посягань та не відповідає критеріям ст. 98 КПК України. Вважає, що органом досудового розслідування в своєму клопотанні не доведено обґрунтованість підозри та мета і підстава накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор не дотрималися.

Як вбачається з матеріалів провадження, ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР під №12017110000000859 від 27.11.2017 року за фактом заволодіння майном ТОВ «Інсем-Агро» в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

29.11.2017 р. постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області Гадайчука С.О. вказане в клопотанні майно визнано у кримінальному провадженні №12017110000000859 від 27.11.2017 року речовим доказом.

24.04.2018 р. прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Райкун О.С. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на урожай 2017 - насіння соняшнику в розмірі 656,941 тону, кукурудзи 3 класу в розмірі 530,219 тон та кукурудзи некласової в розмірі 126,530 тон, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України.

24.04.2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання задоволено, накладено арешт на вказане майно, з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

Разом з тим, дослідивши надані на обґрунтування внесеного на розгляд клопотання про арешт майна матеріалів, колегія суддів приходить до висновку про помилковість доводів слідчого судді щодо наявності правових підстав для накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною третьою статті 170 КПК України передбачено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, не зважаючи на те, що надані матеріали провадження містять постанову органу досудового розслідування про визнання вказаного у клопотанні майна - урожай 2017: насіння соняшнику в розмірі 656,941 тону, кукурудзи 3 класу в розмірі 530,219 тон та кукурудзи некласової в розмірі 126,530 тон речовим доказом у кримінальному провадженні №12017110000000859 від 27.11.2017, як вважає апеляційний суд, стороною обвинувачення під час розгляду справи належним чином не доведено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Вказане процесуальне рішення органу досудового розслідування є передчасним, належним чином необґрунтованим та немотивованим, винесеним без належного врахування обставин вчиненні скоєних кримінальних правопорушень, а відтак слідчим суддею при задоволенні клопотання не дотримано вимог ст. 173 КПК України.

Крім того, постанова про визнання арештованого майна речовим доказом у кримінальному провадженні винесена старшим слідчим СУ ГУНП в Київській області Гадайчуком С.О. 29.11.2017 року, а постанова про визначення групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017110000000859, копія якою міститься у наданих матеріалах провадження, датована 24.01.2018 року. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду позбавлена можливості належним чином встановити обставину входження слідчого Гадайчука С.О., який виносив відповідне процесуальне рішення про визнання майна речовим доказом, до групи слідчих, визначених проводити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а відтак встановлення факту постановлення зазначеного процесуального рішення належною на те процесуальною особою.

На підставі викладених обставин, які свідчать про істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна адвоката Дорошенка А.О., в інтересах ПРАТ «СЛ-ГРУП» - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Райкуна О.С. про арешт майна та накладено арешт на урожай 2017, а саме: насіння соняшнику в розмірі 656,941 тону, кукурудзи 3 класу в розмірі 530,219 тон та кукурудзи некласової в розмірі 126,530 тон, що ТОВ «Аграріан 2016» код ЄДРПОУ 40497375 продав ПрАТ «СЛ-Груп» код ЄДРПОУ 38220430 та яке зберігається на зерновому складі ТОВ «Агротрейд 2000» код ЄДРПОУ 36445855 за адресою: Київська область, Білоцерківський район, селищна рада Терезинська, Автодорога Київ-Одеса, 85 км+500 м, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Райкуна О.С. про арешт майна, а саме урожаю 2017: насіння соняшнику в розмірі 656,941 тону, кукурудзи 3 класу в розмірі 530,219 тон та кукурудзи некласової в розмірі 126,530 тон, що ТОВ «Аграріан 2016» код ЄДРПОУ 40497375 продав ПрАТ «СЛ-Груп» код ЄДРПОУ 38220430 та яке зберігається на зерновому складі ТОВ «Агротрейд 2000» код ЄДРПОУ 36445855 за адресою: Київська область, Білоцерківський район, селищна рада Терезинська, Автодорога Київ-Одеса, 85 км+500 м, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _______ _____

Рибак І.О. Дзюбін В.В. Лашевич В.М.