Рішення № 7524033, 18.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.09                                                                                           Справа№ 19/200

За позовом: ПП “Проектводбудсервіс”, м.Буськ Львівської області;

До Відповідача: Західна регіональна філія комерційного банку “Трансбанк” у м.Львові;

Про: стягнення 3382,43грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Позивача: Бахур Г.М.-предст. (дов. від 28.09.2009р.);

Відповідача: Палюга М.З.- предст. (дов. від 16.10.2009р.);

Представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ПП “Проектводбудсервіс”, м.Буськ Львівської області до Відповідача: Західна регіональна філія комерційного банку “Трансбанк” у м.Львові про стягнення 3382,43грн.

Обставини справи:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.08.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.10.2009р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.10.2009р. продовжено термін розгляду справи, розгляд справи відкладено на 27.10.2009р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.10.2009р. прийнято заяву про збільшення позовних вимог та доповнення до позовних вимог (вх.№ канц.22118 від 27.10.2009р.).

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задоволити з підстав, наведених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог та доповнення до позовних вимог.

Зокрема, Позивач просить розірвати Договір банківського рахунку №020002 від 23.03.2006р., стягнути з Західної регіональної філії АКБ “Трансбанк” у м.Львові на користь ПП “Проектводбудсервіc” грошові кошти в сумі 4181,77грн, які належать ПП “Проектводбудсервіc” і обліковуються на поточному рахунку №26009301020002, стягнути з Західної регіональної філії АКБ “Трансбанк” у м.Львові на користь ПП “Проектводбудсервіc” 300,39грн пені, 75,09грн інфляційних збитків,30,00грн-3% річних та судові витрати: 102 грн по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Відповідач: Західна регіональна філія АКБ “Трансбанк” у м.Львові в судові засідання явку свого представника забезпечив, Відзив на позовну заяву подав, в якому просить залишити позов без задоволення з підстав, наведених у цьому відзиві.Вимоги ухвали суду від 25.08.2009р. Відповідачем виконано, подано в судове засідання витребувані документи.

Заслухавши пояснення Сторін, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, доданих до справи, та оцінивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:

23.03.2006р. між ПП “Проектводбудсервіс” (надалі-Позивач) та Акціонерним комерційним банком “Трансбанк” (надалі-Відповідач) було укладено Договір банківського рахунку №020002 (надалі-Договір). Предметом цього Договору, згідно з п.1.1. визначено відкриття Відповідачем Позивачу поточного рахунку №26009301020002, здійснення розрахунково-касового обслуговування.

В порушення вищевказаного Договору Відповідачем не виконано платіжні доручення №№18,19,20,21,22,23 від 18.03.2009р. на загальну суму 1104,80грн., що підтверджується Повідомленням Відповідача про невиконання розрахункового документа від 30.03.2009р.(вих. №795/03), не видано готівку за розрахунковим чеком ЛГ 0501009 від 07.04.2009р.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків, підписаного Позивачем та Відповідачем, станом на 26.10.2009р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становила 4181,77грн. Залишок вказаної суми підтверджено листом Відповідача від 26.10.2009р. (вих.№2509/03), адресованого до Господарського суду Львівської області.

До позовної заяви Позивачем також додано розрахунок позовних вимог, у відповідності до якого нараховано пеню у розмірі 300,39грн, інфляційні нарахування в розмірі 48,06грн, 3% річних у розмірі 30,00грн. В заяві про збільшення позовних вимог та доповнення до позовних вимог уточнено розрахунок інфляційних нарахувань, які згідно цієї заяви Позивачем розраховано у розмірі 75,09грн.

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Між Приватним підприємством “Проектводбудсервіс” (Клієнт) та Акціонерним комерційним банком „Трансбанк”(Банк) в особі директора Західної регіональної філії АКБ „Трансбанк” у м.Львові, 23.04.2006р. укладено договір банківського рахунку №020002. Відповідно до умов п. 1.1 договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №26009301020002 у гривні і здійснює розрахунково-касове обслуговування керуючись чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України і умовами Договору, а Клієнт зобов’язується оплачувати послуги Банку відповідно до тарифів Банку.

Згідно з п.п. 3.3.3, 3.3.5, 3.3.7 Договору банк зобов’язаний: здійснювати платежі клієнта того ж дня на підставі розрахункових документів, наданих Клієнтом, якщо вони надійшли в операційний час, і в наступний робочий день, якщо надійшли після закінчення операційного часу; виконувати розрахункові документи Клієнта відповідно до чинного законодавства України та умов Договору; здійснювати приймання і видачу готівкових коштів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України та умов договору.

Приватним підприємством “Проектводбудсервіс” було подано до Банку платіжні доручення №№18,19,20,21,22,23 від 18.03.2009р. на перерахування коштів в загальній сумі 1104,80 грн. Зазначений платіж, відповідно до штампу, банку був проведений 18.03.2009 року.

Однак, Банк дані платіжні доручення не виконав, кошти до Пенсійного фонду не перерахував.

У відповідності до п. 2.4 Договору обмеження прав клієнта, щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права уповноваженими на це органами у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Зважаючи на умови договору клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків і інших обумовлених договором послуг(п.п.3.2.3).

Водночас Банк зобов’язаний був здійснити переказ коштів за розрахунковими документами клієнта відповідно до норм щодо строків виконання переказу коштів встановлених п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України N 22 від 21.01.2004 року.

Відповідач своїм листом від 22.06.2009р. повідомив Позивача про те, що Постановою Правління НБУ №97 від 28.02.2009р. в АКБ „Трансбанк” з 02.03.2009р. призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 02.03.2009р. по 01.09.2009р.

Повідомленням про невиконання платіжного документа від 30.03.2009р. № 795/03 банк повідомив Позивача про те, що у зв’язку з тим, що немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку, банк не виконав платіжні доручення від 18.03.2009 року №№ 18,19,20,21,22,23 на суму 1104,80 грн.

Відповідно до Постанови Правління Національного Банку України №97 від 28.02.2009р. призначена Тимчасова адміністрація у АКБ „Трансбанк” строком на один рік з 02.03.2009р. по 01.03.2010р., тимчасовим адміністратором банку призначено фізичну особу - незалежного експерта Бердія Михайла Григоровича, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану АКБ „Трансбанк” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 02.03.2009р. по 01.09.2009р.

Постановою Правління Національного Банку України №519 від 01.09.2009р. „Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів Акціонерного комерційного банку „Трансбанк” мораторій на задоволення вимог кредиторів продовжено, шляхом введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з 01.09.2009р. до 02.12.2009р., крім зобов’язань Банку за договорами банківських вкладів(депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором Банку та погоджених НБУ.

Посилання Відповідача на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань за договором та на підставу заперечень на позов, є необгрунтованими зважаючи на наступне.

Реалізація кредитно-розрахункових відносин у безготівковій формі відбувається шляхом перерахування коштів з одного банківського рахунка на інший. Їй передує укладення договору банківського рахунка, на підставі якого відбувається відкриття рахунка, прийняття, зарахування, перерахування, видача грошових коштів, проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001р. N2346 банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Як вбачається з матеріалів справи та умов договору, позивачем відкрито саме поточний рахунок. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до статей 1066 - 1068 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Предметом договору банківського рахунку є виконання послуг з приводу розрахунково-касового обслуговування, під яким, у відповідності до статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначені послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Відтак, за своєю правовою природою договір банківського рахунку є договором надання послуг.

У відповідності до умов Договору банківського рахунку №02002 від 23.04.2006р., Відповідач зобов'язаний приймати від Позивача-клієнта та перераховувати грошові кошти, що належать клієнту на визначений рахунок, здійснювати приймання і видачу готівкових коштів, тобто за договором відповідач не має перед позивачем зобов'язань майнового (грошового) характеру, оскільки це є лише послуга з боку банку.

Таким чином, посилання Відповідача на те, що його майнові зобов'язання з перерахування грошових коштів, згідно з виставленими платіжними доручень, видача готівкових коштів, згідно з пред’явленими платіжним чеком підпадають під дію мораторію, введеного з 02.03.2009 року, є безпідставними та необґрунтованими, Позивач і Відповідач не є кредитором і боржником в розумінні ст.2 та ст. 85 ЗУ "Про банки і банківську діяльність".

Посилання Відповідача на приписи Постанови Правління НБУ №97 від 28.02.2009р. та №519 від 01.09.2009р. не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки у спірній правовій ситуації вищу юридичну силу мають норми статті 41 Конституції України щодо непорушності права власності (у тому числі на грошові кошти на банківських рахунках) та статті 204 ЦК України щодо правомірності правочину (у тому числі договору).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію є обставинами, що виникли з вини банку, внаслідок ведення ним власної господарської діяльності. Добросовісні контрагенти, згідно з договорами, укладеними з банком, не повинні зазнавати подібних незручностей.

Відтак, позовна вимога в частині стягнення основного боргу є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та підлягає до задоволення.

Згідно з п.5.4. Договору, у разі несвоєчасного зарахування на Рахунок грошових коштів, що надійшли Клієнту, безпідставного списання коштів з рахунку або порушення Банком розпорядження, Клієнта про перерахування коштів з рахунку, Банк несе відповідальність згідно із чинним законодавством України.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошових зобов’язань.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно із вимогами статті 625 ч.2 "Відповідальність за порушення грошового зобов’язання" Цивільного кодексу України, інфляційні нарахування визначені за квітень, травень, червень 2008р. і складають 75,09грн., три відсотки річних від простроченої суми нараховано за чотири місяці, що складає 30,00грн.

Відповідно, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних від простроченої суми Позивачем належно обгрунтовані, визнані підставними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 300,39грн, то зважаючи на положення п.2.ч.3.ст.85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, згідно з яким протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

          Позовні вимоги в частині розірвання Договору банківського рахунку №020002 від 23.03.2006р, підлягають залишенню без розгляду, оскільки їх не оплачено державним митом у встановлених порядку та розмірі.

Зважаючи на те, що спір виник з вини Відповідача – судові витрати слід покласти на нього, пропорційно задоволеним позовним вимогам, керуючись ст. 49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 63, 69, 75, 81, 82, 84, 85 ГПК України,

суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Західної регіональної філії АКБ “Трансбанк” (79053, м.Львів, вул.В.Великого,54, код ЄДРПОУ 25252412) на користь Приватного підприємства “Проектводбудсервіс" (м.Буськ, Львівської області, вул.Сонячна, 13 код ЄДРПОУ 34107304) 4181,77грн. - основного боргу, 75,09грн. - інфляційних нарахувань, 30,00грн. - 3% річних від простроченої суми, 95,41грн. - витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні позовних вимог в частині нарахування пені у розмірі 300,39грн - відмовити.

4. Позовні вимоги в частині розірвання Договору банківського рахунку №020002 від 23.03.2006р залишити без розгляду.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя