Рішення № 7523847, 12.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.10                                                                                           Справа№ 3/236

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: ТзОВ „Універсальні дистриб’юторські системи”, м. Київ

До відповідача: ТзОВ „Агроконтракт –Львів”, м. Стрий

Про стягнення 55202,40 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Корецька Н.І. –представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ „Універсальні дистриб’юторські системи” до ТзОВ „Агроконтракт –Львів” про стягнення 55202,40 грн.

Причини відкладення розгляду справи було викладено в ухвалі господарського суду львівської області від 14.12.2009 року.

В судовому засіданні 12.01.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представником позивача в судовому засіданні було подано заяву про збільшення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача 187734,48 грн. –основного боргу, 370,70 грн. –інфляційних втрат, 239,44 грн. –трьох відсотків річних, 1638,92 грн. пені та судові витрати.

          Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 12.01.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.06.2009 року між ТзОВ „Універсальні дистриб’юторські системи” (Постачальник) та ТзОВ „Агроконтракт –Львів” (Покупець) було укладено договір №0933-532 від 01.06.2009 року.

На виконання умов договору в період з 29.09.2009 року по 30.10.2009 року позивач поставляв відповідачу продукцію загальною вартістю 187734,48 грн., яку відповідач зобов’язувався оплатити, однак свої договірні зобов’язання не виконав.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складала 187734,48 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 370,70 грн. та три відсотки річних в сумі 239,44 грн., крім цього, відповідно до 3.3 Договору нарахована пеня в розмірі 1638,92 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 0933-532 від 01.06.2009 року позивач в період з 29.09.09 по 30.10.09 р.р. поставив відповідачу продукцію загальною вартістю 187734,48 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Відповідно до п. 2.4 Договору № 0933-532 Покупець зобов’язаний оплачувати кожну придбану партію продукції не пізніше 40 календарних днів з дати її отримання.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 187734,48 грн.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 239,44 грн. та інфляційні втрати в розмірі 370,70 грн. підлягають до стягнення в повному обсязі.

Відповідно до п.3.3 Договору №0933-532 від 01.06.2009 року у випадку недотримання строків оплати продукції, вказаних у п.2.4 Договору, Покупець оплачує на користь Постачальника пеню у розмірі 0,1 відсотків від вартості неоплаченої продукції, яка не перевищує подвійної облікової кредитної ставки НБУ і згідно поданого розрахунку підлягає до стягнення в сумі 1638,92 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати в порядку ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача в сумі 1899,84 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43, 80,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроконтракт –Львів” (82400, Львівська область, м. Стрий, вул Шевченка, 88Б, ідентифікаційний код 35130711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсальні дистриб’юторські системи” (04050, м. Київ, вул. Артема, 103, літ. А, ідентифікаційний код 36411407) –187734,48 грн. –основного боргу, 370,70 грн. –інфляційних втрат, 239,44 грн. –трьох відсотків річних, 1638,92 грн. –пені, 1877,35 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроконтракт –Львів” (82400, Львівська область, м. Стрий, вул Шевченка, 88Б, ідентифікаційний код 35130711) в доход державного бюджету України (п/р 31119095700006 в ГУДКУ у Львівські області, МФО 825014, отримувач УДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код 22090200, символ звітності банку 092) –22,49 грн. державного мита.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.01.2010 року.

Суддя                                                                                           Березяк Н.Є.