Ухвала суду № 75237780, 01.06.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/9887/18

н/п 2-з/766/218/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Найдишак В.В.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить накласти арешт на рухоме майно, яке належить ОСОБА_1 (ІН: НОМЕР_1), а саме: ВАЗ 21103 2003 року випуску, дата реєстрації 31.10.2003 року, об’єм двигуна 1500; Ford Mondeo, 2011 року випуску, дата реєстрації 11.11.2016 року, об’єм двигуна 1999. Також заявник просить накласти арешт на рухоме майно, яке належить ОСОБА_3 (ІН: НОМЕР_2), а саме: Volvo XC60, 2013 року випуску, дата реєстрації 01.04.2017 року, об'єм двигуна 2400.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову": єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.

Отже, закон пов'язує забезпечення позову з неможливістю чи утрудненням виконання судового рішення.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 26 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З позову вбачається, що предметом позову є солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 51710,76 доларів США, що еквівалентно 1358578,91 гривень.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта вбачається, що накладено арешт на все нерухоме майно, що перебуває у власності ОСОБА_1, в тому числі на домоволодіння, розташоване за адресою: м.Херсон, вул.Волгоградська, 38, яке передано в іпотеку іпотекодержателю АППБ «Аваль» за додатковою угодою, серія та номер: 4970, від 18.09.2006 року, посвідченою приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Заявником в заяві про забезпечення позову не обґрунтовано необхідності накладення арешту на рухоме майно, яке належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3, оскільки заборгованість складає 51710,76 доларів США та накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1, а тому суд не вбачає співмірним накладення арешту на вказане у заяві рухоме майно із заявленими позовними вимогами.

З урахуванням вищевстановленого, суд дійшов переконання, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, що обумовлюють реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. На підставі викладеного, заява про забезпечення позову є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п.15.5. ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: С.І.Майдан