Постанова № 75237377, 09.07.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/830/17

Номер провадження 2-а/700/13/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого- судді Яценко Г.М., за участю секретаря Сіденко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Лисянка, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними,

установив:

Позивач звернулась до суду з позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області , в якому просить визнати протиправними дії Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Черкаської області щодо відмови в призначенні мені пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати Звенигородське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Черкаської області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22 червня 2017 року.

Ухвалою лисянського районного суду Черкаської області від 21 червня 2018 року, у зв'язку з реорганізацією органів Пенсійного фонду України, замінено первісного відповідача на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що має вік повних 53 роки та статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи категорії 4, що підтверджується діючим відповідним посвідченням.

В червні 2017 року позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії, згідно вимог Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 30 червня 2017 року, відповідач відмовив у призначенні пенсії, посилаючись на те, що вона не проживала в зоні посиленого радіоекологічного контролю до 01 січня 1993 року повних чотири роки, а посвідчення потерпілої від аварії на ЧАЕС видане незаконно.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 04 травня 1993 року, виданого Черкаською обласною державною адміністрацією, є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 році, категорії 4.

Дане посвідчення є дійсним до цього часу. Статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, оскільки його отримання до 01.01.2015 року відбулось правомірно, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не вплинули на статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015 року.

Отже, позивач вважає дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії незаконними та просить суд зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком з моменту звернення.

Позивач у судове засідання не з'явилася звернулася до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні не з"явився, про причини неявки, суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

22 червня 2017 року позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії, згідно вимог Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 30 червня 2017 року відповідач відмовив в призначенні пенсії, посилаючись на те, що позивачка не проживала в зоні посиленого радіоекологічного контролю до 01 січня 1993 року повних чотири роки, а посвідчення потерпілої від аварії на ЧАЕС видане незаконно.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 04 травня 1993 року, виданого Черкаською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 році, категорії 4.

Згідно копії паспорта громадянина України та довідки Лисянської селищної ради, ОСОБА_1 проживала в смт. Лисянка в період з 26 квітня 1986 року по 04 лютого 1990 року. Потім із зони посиленого радіоекологічного контролю переїхала до зони гарантованого добровільного відселення в с. Карповичі, Семенівського району, Чернігівської області, де проживала там з 05 лютого 1990 року по 29 березня 1993 року, що підтверджується довідкою №1 від 01 квітня 1993 року районної державної адміністрації, та довідкою сільської ради №122 від 10 липня 2017 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року, що набрало законної сили 24 травня 2018 року, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Черкаської обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом № 12 від 22.12.2017, в частині визнання недійсним посвідчення категорії 4 № 255763, виданого 04 травня 1993 року Лисянською районною державною адміністрацією ОСОБА_1.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказаним рішенням суду зокрема встановлено, що як смт. Лисянка Черкаської області, так і с. Карповичі Семенівського району Чернігівської області відносилися до зони радіоактивного забруднення, а відтак позивач проживала на забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територіях.

Отже, посвідчення категорії 4 № 255763, видане 04 травня 1993 року Лисянською районною державною адміністрацією ОСОБА_1 є дійсним.

Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років

Норми статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюють поступове підвищення пенсійного віку для жінок, яким до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» до досягнення пенсійного віку залишилось менше, ніж 5 років, відповідно, жінкам, які мають право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», також установлено аналогічне поступове підвищення віку, з якого вони мають право на призначення пенсії.

Отже, жінки, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення протягом періоду, який є достатнім для призначення пенсії зі зниженням загального пенсійного віку на 5 років, мають право на призначення пенсії (в залежності від віку), з урахуванням статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з поступовим підняттям пенсійного віку, у такому порядку: 50 років - які народилися до 30 вересня 1961 року включно; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1961 року по 31 березня 1962 року; 51 років - які народилися з 1 квітня 1962 року по 30 вересня 1962 року; 51 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1962 року по 31 березня 1963 року; 52 років - які народилися з 1 квітня 1963 року по 30 вересня 1963 року; 52 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1963 року по 31 березня 1964 року; 53 років - які народилися з 1 квітня 1964 року по 30 вересня 1964 року; 53 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1964 року по 31 березня 1965 року; 54 років - які народилися з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 54 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 55 років - які народилися після 1 квітня 1966 року.

За приписами статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

За викладених обставин, позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відтак дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії є протиправними.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Черкаської області (яке станом на момент розгляду справи ліквідовано) щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаської області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22 червня 2017 року.

Допустити негайне виконання рішення суду, в межах суми стягнення пенсії за один місцяь.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, адреса місцезнаходження: вул. Смілянська, 23 м. Черкаси 18000 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 09 липня 2018 року.

Суддя Г. М. Яценко