Рішення № 75237374, 06.07.2018, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/33/18

Провадження № 2/697/165/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Русакова Г.С.

за участю секретаря с/з ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3Є

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Канів, Черкаської області справу за позовом Комунального підприємства Міжнародний аеропорт 'Київ' (Жуляни) до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_5 підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) , звернулось до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою в подальшому уточненою до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 56731,21 грн. заборгованості за договором про надання користування інфраструктурою аеропорту та виконання вимог з екологічної безпеки, яка складається з 52059,00 грн. основного боргу, 2280,39грн. пеня, 2127,76 грн. інфляційні втрати, 264,06 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.06.2017 між КП Міднародний аеропорт "Київ" (Жуляни) було укладено договір про користування інфраструктурою аеропорту та виконання вимог з екологічної безпеки, відповідно до умов якого аеропорт надає відповідачу у користування об'єкти загальної інфраструктури та послуги, а саме: вуличне освітлення, під'їзні дороги, тротуари зі штучним покриттям, газони, зелені насадження та інші приміщення загального користування, огорожі, підключення до інженерних мереж тощо, які знаходяться на території аеропорту. Аеропорт надає тільки право користуванння об'єктами загальною інфраструктури без передачі майна в оренду чи власність, а споживач своєчасно здійснює розрахунки за договором. Згідно умов договору позивач надав послуги відповідачу в межах договору та передав, а відповідач прийняв у користування об'єкти загальної інфраструктури. Відовідно до умов договору відповідач зобов'язується сплачувати до 01 числа кожного місяця за поточний місяць, незалежно від наслідків господарської діяльності вартість користування інфраструктурою, яка на момент укладання договору складає 6197,50 грн, ПДВ 20%- 1239,50, всього- 7437,00 грн. Договір діє з 01.06.2017 року і до 31.12.2017 року. Договором передбачено, що при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору, він вважається продовженим на кожний наступний календарний рік. Позивач твердить, що відповідач не виконує належним чином свої обов'язки за договором в частині оплати наданих послуг, зокрема за період з 01.06.2017 року по 31.12.2017 року у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість в сумі 52059,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача нараховану у зв’язку із простроченням грошового зобов’язання передбачену договором пеню в розмірі подвійної ставки НБУ у розмірі 2280,39грн., та згідно ст. 625 ЦК України 2127,76 грн. інфляційних втрат та 264,06грн. 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача в усних поясненнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позовну заяву та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеірали справи, суд прийшов до висновку, що даний позов підлягає до задоволення.

Так, судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, 01.06.2017 року між комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт "Київ"(Жуляни) та ОСОБА_4 (як фізичною особою) укладено договір 116-207, відповідно до умов якого:

- для функціонування об'єкту Підприємства, який знаходиться за адресою: Київ пр-т. Повідрофлотький,92,Аеропорт надає у користуванн об'єкти загальної інфраструктури та послуги, а саме: вуличне освітлення, під'їзні дороги, тротуари зі штучним покриттям, газони, зелені насадження та інші приміщення загального користування, огорожі, підключення до інженерних мереж тощо, які знаходяться на території аеропорту.

- аеропорт надає тільки право користуванння об'єктами загальною інфраструктури без передачі майна в оренду чи власність, а споживач своєчасно здійснює розрахунки за договором;

- аеропорт надає послуги з вивозу твердих побутових відходів, а відповідач сплачує за надані послуги згідно Додатку № 2 договору.

- відповідач зобов'язується сплачувати до 01 числа кожного місяця за поточний місяць, незалежно від наслідків господарської діяльності вартість користування інфраструктурою, яка на момент укладання договору складає 6197,50 грн, ПДВ 20%- 1239,50, всього- 7437,00 грн.(пункт 3.1договору);

- договір набирає чинності з 01.06.2017 року і діє до 31.12.2017 року включно (пункт 6.1 договору);

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору він, вважається продовженим на кожний наступний календарний рік (пункт 6.3 договору);

01.06.2017 між КП "МА "Київ (Жуляни)" та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду №2 до договору № 116-2017 від 01.06.2017 про компенсацію вартості послуг, відповідно до умов якої позивач надає послуги з вивозу твердих побутових відходів від господарської діяльності ОСОБА_4

Так, позивач твердить, що звертався до відповідача з претензією про погашення заборгованості від 09.10.2017 року № 52-18-821, в якому просив підписати та скріпити печаткою товариства акти звірки взаєморозрахунків та повернути один примірник їм, та просив протягом трьох днів погасити заборгованість.

Проте відповідач ніяким чином не відреагував на претензію.

Посилання представника відповідача на те, що договір укладався між ФОП та Аеропортом є безпідставними, тому, що як він сам підтвердив в судовому засіданні його довіритель з 2009 року не є ФОП., тобто договір укладався між юридичною та фізичною особою, а тому до правовідносин застосовуються норми цивільного законодавства. Крім того посилання представника відповідача на ті обставини, що майно у користування відповідачу не передавалося, послуги не надавалися, спростовуються оскільки договором про користування інфраструктурою аеропорту та виконання вимог з екологічної безпеки № 116-2017 від 01.06.2017 року, статтею 1 визначено предмет договору, а саме, що аеропорт надає тільки право користування об'єктами загальної інфраструктури без передачі майна в оренду чи у власність. Жодної згадки про передачу нерухомого майна і в тому числі земельної ділянки немає. Посилання відповідача на те, що ним було направлено лист про те, що він не знаходиться в приміщенні та не користується інфраструктурою та просив відключити електроенергію та водопостачання не стосуються даного спору. Направивши заяву про розірвання договору в односторонньому порядку від 11.04.2018 року, відповідач тим самим підтвердив, той факт, що він укладав договір з КП МА " Київ"(Жуляни).

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за правовим змістом сторін є договором надання послуг.

Згідно визначення частини 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором, позивач подав до сулу ряд актів здачі-прийняття робіт (надання робіт) згідно з договору №116-2017 від 01.06.2017 року, зокрема:

- акт здачі-прийняття робіт (надання робіт) від 30.06.2017 за червень 2017 на суму 7437,00грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (надання робіт) від 31.07.2017 за липень2017 на суму 7437,00грн;

- акт здачі-прийняття робіт (надання робіт) від 31.08.2017 за серпень 2017 на суму 7437,00грн;

- акт здачі-прийняття робіт (надання робіт) від 30.09.2017 за вересень 2017 на суму 7437,00грн.;

- акт здачі-прийняття робіт (надання робіт) від 31.10.2017 за жовтень 2017 на суму 7437,00грн;

- акт здачі-прийняття робіт (надання робіт) від 30.11.2017 за листопад 2017 на суму 7437,00грн;

- акт здачі-прийняття робіт (надання робіт) від 31.12.2017 за грудень 2017 на суму 7437,00грн.

Позивач твердить, що загалом за період червня 2017 - грудень 2017 надав відповідачу послуг на суму 52059,00 грн., що підтверджується вище зазначеними актами здачі-прийняття робіт (надання робіт), які направив відповідачу поштою, обґрунтованої відмови від підписання таких не отримав, в відтак в силу умов договору такі вважаються підписаними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що послуги заявленою вартістю позивачем були надані, а відповідачем прийняті без зауважень, відтак належать до оплати.

На підставі наведеного вище, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 01.06.2017 №116-2017 за період з червня 2017- грудень 2017 становить 52059,00 грн. грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторони умовами договору передбачили, що щомісяця відповідач сплачує до 1-го числа поточного місяця за поточний місяць незалежно від діяльності вартість користування інфраструктурою аеропорту. (пункт 3.1 договору).

За таких обставин, суд встановив, що строк оплати заборгованості за надані позивачем послуги є таким, що настав.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов»язань за договором та сплати коштів за надані послуги не представив, доказів пред»явлення позивачу претензій та зауважень щодо якості наданих послуг, суду не надав, відповідно доводи позивача не спростував.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 52059,00 грн. підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

Крім того, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2280,39 грн. за період з 01.09.2017року по 01.02.2018. Щодо зазначеної вимоги суд зазначає наступне.

Статтею 549 ЦК України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобовязання мало бути виконано.

Сторони погодили в умовах договору - споживач зобов'язаний в разі прострочення платежів сплачувати аеропорту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 4.4договору).

За таких обставин, здійснивши перевірку розрахунку пені (за заявлений позивачем період), суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 2280,39 грн., у звязку з чим вказану вимогу позивача слід задовольнити повністю в заявленому розмірі.

Крім того, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 264,06 грн. та 2127,76 грн. інфляційних втрат за період з 01.06.2017 по 01.02.2018.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за заявлений період, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат становить 264,06 грн. та 2127,76 грн. відповідно, а від так вказані вимоги слід задовольнити.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Київ"( жуляни) повністю, приймає рішення про стягнення з ОСОБА_4 основного боргу- 52059,00 грн., пені - 2280,39 грн., 3% річних - 264,06 грн., інфляційних втрат -2127,76грн..

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне покласти на відповідача ОСОБА_4 сплату судових витрат по справі в сумі 1762,00 грн., які сплачені позивачем при подачі позову до суду.

керуючись ст. ст. 11, 12, 60,2559,263-265 ЦПК України, ст..ст.509,525,526,549,610,612,625ЦК України,- суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства Міжнародний аеропорт 'Київ' (Жуляни) до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (поштова адреса: 19003, Черкаська область м, Канів АДРЕСА_1, паспорт серії НЕ 741372, виданий Канівським РС УДМС України в Черкаській області 23 грудня 2014 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни)( Юридична та поштова адреса: 03036,м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 79 , п/р- 260043011721 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО- 300465, ІПН- 01131514) заборгованість у сумі 56731,21(п’ятдесят шість тисяч сімсот тридцять одна гривня,21 коп), з яких: основна сума боргу - 52059,00 грн., пеня – 2280,39 грн., три відсотка річних – 264,06 грн, втрати від інфляції -2127,76 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 (поштова адреса: 19003, Черкаська область м, Канів АДРЕСА_1 паспорт серії НЕ 741372, виданий Канівським РС УДМС України в Черкаській області 23 грудня 2014 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни)( Юридична та поштова адреса: 03036,м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 79 , п/р- 260043011721 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО- 300465, ІПН- 01131514) судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11.07.2018 року

Головуючий підпис ОСОБА_6

з оригіналом згідно: оригінал зберігається у матеріалах справи № 697/33/18

Головуючий Г . С . ОСОБА_6