Рішення № 7523690, 11.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.09                                                                                           Справа№ 25/229

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м.Львів)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “Галка Макс” (м.Львів)

третя особа:Закритого акціонерного товариства “Львівський виноробний завод” (м.Львів)

про :стягнення неустойки в сумі 122 249,11 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Дутка Ю.І.-представник, довіреність від 09.01.2009 року

від відповідача:Не з”явився

від третьої особи:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Галка Макс” (м.Львів) за участю третьої соби Закритого акціонерного товариства “Львівський виноробний завод” (м.Львів) про стягнення неустойки в сумі 122 249,11 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.10.2008 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 15.10.2008 року. Ухвалою від 15.10.2008 року розгляд справи відкладено до 23.10.2008 року. Ухвалою від 23.10.2008 року провадження у справі №25/229 зупинено до набрання законної сили рішенням суду по справі №4/29. Ухвалою від 13.05.2009 року поновлено провадження у справі і призначено до розгляду на 18.05.2009 року. Ухвалою від 18.05.2009 року розгляд справи відкладено до 27.05.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача та третьої особи. Ухвалою від 27.05.2009 року розгляд справи відкладено до 01.06.2009 року, за клопотанням відповідача. Ухвалою від 01.06.2009 року розгляд справи відкладено до 11.06.2009 року, у зв”язку з неявкою представника позивача. Ухвалою від 11.06.2009 року провадження у справі зупинено до закінчення перегляду Вищим господарським судом України постанови Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 року та рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2008 року по справі №4/29 (1/336-9/24). Ухвалою від 19.10.2009 року провадження у справі поновлено і призначено до розгляду на 22.10.2009 року. Ухвалою від 22.10.2009 року розгляд справи відкладено до 30.10.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача та третьої особи. Ухвалою від 30.10.2009 року розгляд справи відкладено до 05.11.2009 року, у зв”язку з неявкою представника позивача. Ухвалою від 05.11.2009 року розгляд справи відкладено до 11.11.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача та третьої особи.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.10.2008 року, про відкладення від 15.10.2008 року, від 18.05.2009 року, від 27.05.2009 року, від 01.06.2009 року, від 22.10.2009 року, від 30.10.2009 року, від 05.11.2009 року, про зупинення від 23.10.2008 року, від 11.06.2009 року, про поновлення від 13.05.2009 року, від 19.10.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

10.04.2009 року за вх.№7449 позивач подав клопотання про поновлення провадження у справі №25/229 у зв”язку з набранням законної сили рішенням суду по справі №4/29, яке було підставою зупинення провадження у справі №25/229.

18.05.2009 року за вх.№9970 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

11.06.2009 року за вх.№11776 позивач подав клопотання з поясненням причин неявки в попереднє судове засідання.

12.10.2009 року за вх.№20840 позивач подав клопотання про поновлення провадження у справі.

В судовому засіданні 22.10.2009 року позивач подав клопотання про продовження терміну розгялду справи понад строк, передбачений ст.69 ГПК України. Відповідач проти заявленого клопотання не заперечив.

11.11.2009 року за вх.№23276 позивач подав пояснення по справі.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.10.2008 року, про відкладення від 15.10.2008 року, від 18.05.2009 року, від 27.05.2009 року, від 01.06.2009 року, від 22.10.2009 року, від 30.10.2009 року, від 05.11.2009 року, про зупинення від 23.10.2008 року, від 11.06.2009 року, про поновлення від 13.05.2009 року, від 19.10.2009 року не виконав повністю, відзив на позов представив, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову повністю, явку повноважного представника не забезпечив.

21.10.2008 року за вх.№23084 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Львівської області по справі №4/29. Позивач проти клопотання не заперечив.

В судовому засіданні 27.05.2009 року відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

28.05.2009 року за вх.№10835 відповідач подав клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

01.06.2009 року за вх.№11042 відповідач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

01.06.2009 року за вх.№11041 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

11.06.2009 року за вх.№11759 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Вищим господарським судом України постанови Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 року та рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2008 року по справі №4/29 (1/336-9/24).

22.10.2009 року відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач проти заявленого клопотання не заперечив.

05.11.2009 року за вх.№22882 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач проти заявленого клопотання заперечив.

10.11.2009 року за вх.№23168 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач проти заявленого клопотанння заперечив.

Третя особа вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.10.2008 року, про відкладення від 15.10.2008 року, від 18.05.2009 року, від 27.05.2009 року, від 01.06.2009 року, від 22.10.2009 року, від 30.10.2009 року, від 05.11.2009 року, про зупинення від 23.10.2008 року, від 11.06.2009 року, про поновлення від 13.05.2009 року, від 19.10.2009 року не виконала, явку повноважного представника не забезпечила.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, в присутності представника позивача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 11.11.2009 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

22.12.2003 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (надалі –позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Галка Макс” (надалі –відповідач, орендар) укладено договір оренди №26 нерухомого державного майна, що перебуває на балансі Закритого акціонерного товариства “Львівський виноробний завод” в складі переданого в оренду цілісного майнового комплексу, що міститься за адресою: м.Львів, вул.Погулянка,26, загальною площею об”єкта оренди 1 652,35 кв.м. (надалі –договір).

Згідно п.10.1 договору, цей договір діє з дати підписання та укладено терміном на три роки.

Згідно п.10.10 договору, чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

У разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу (або ж відповідному підприємству вказаному орендодавцем), в тижневий термін. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу (чи відповідному підприємству, вказаному орендодавцем) з моменту підписання акта приймання-передачі (п.2.4 договору).

29.12.2006 році Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області скеровано на адресу ТзОВ “Галка Макс” заяву №3/11-8023 про припинення дії договору, необхідність передати орендоване майно по акту приймання-передачі балансоутримувачу та скерувати докази такої передачі на адресу регіонального відділення ФДМУ по Львівській області.

Договір оренди від 22.12.2003 року укладений до 01.01.2004 року і продовжував діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України. Тим самим позивач обгрунтовує застосування відповідальності, встновленої ст.785 ЦК України, щодо вищевказаного орендаря за порушення умов договору, який укладено до 01.01.2004 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.06.2009 року провадження у справі №25/229 було зупинено до закінчення перегляду Вищим господарським судом України у касаційному порядку справи №4/29 (1/336-9/24) про повернення орендарем (ТЗОВ “Галка Макс”) державного нерухомого майна, у зв”язку із закінченням терміну дії договору.

10.06.2009 року Вищим господарським судом України прийнято постанову, відповідно до якої рішення судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позову у справі №4/29 (1/336-9/24) залишено без змін. Позивач наголошує, що при перегляді вказаної справи у касаційному порядку Вищим господарським судом України (у мотивувальній частині постанови від 10.06.2009 року) підтверджено наявність факту своєчасного та належного повідомлення ТзОВ “Галка Макс” про припинення дії договору та факт невиконання ТзОВ “Галка Макс” обов”язку щодо повернення орендованого майна.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідач стверджує, що станом на час укладення договору №26 від 22.12.2003 року був чинним та діяв Цивільний кодекс України в редакції 1963 року, який не передбачав відповідальності наймача за неповернення речі у вигляді неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь термін прострочення.

Ще одним документом, який регулює відносини оренди державного нерухомого майна є Закон України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 року, який є спеціальним законом щодо даного виду правовідносин. Відповідно до ст.29 цього закону, за невиконання зобов”язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в редакції від 16.01.2003 року, цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2004 року. Правила цього кодексу про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 01.01.2004 року встановлена інша відповідальність за такі правопорушення.

Таким чином, на думку відповідача, на момент укладення договору №26 від 22.12.2003 року законодавством України не було передбачено відповідальності наймача (орендаря) за неповернення речі (об”єкта оренди) у вигляді подвійної орендної плати за час прострочення повернення.

На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Відповідно до вимог ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст. ст. 17, 27 закону України „Про оренду державного і комунального майна”, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Відповідно до ст. ст. 763, 764, 785 Цивільного Кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст.225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.

Згідно ст.226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Станом на момент розгляду справи, докази передачі орендованого майна балансоутримувачу –ЗАТ “Львівський виноробний завод” у Регіональне відділення ФДМ України по Львівській області не надійшли.

Згідно п.9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання забов”язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2004 року, встановлено, що правила цього Кодексу застосовуються до договорів, що були укладені до 01.01.2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, а саме, щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення. Правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 01.01.2004 року, була встановлена інша відповідальність за такі порушення (п.10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Зі змісту ст.785 ЦК України випливає, що виконання обов”язку щодо повернення орендованого майна здійснюється орендарем (наймачем) негайно після закінчення договору, а отже, і застосування наслідків (сплати неустойки), передбачених даною нормою, у зв”язку із невиконанням зазначеного обов”язку орендаря, здійснюється з моменту припинення договору оренди (найму).

Враховуючи наведене, у зв”язку із невиконанням обов”язку щодо повернення орендованого майна, згідно з Договором оренди майна, Регіональним відділеннім нараховано орендареві (ТзОВ “Галка Макс”) неустойку у розмірі 249 313,12 грн. за період з 23.12.2006 року ( з моменту припинення дії договору) по 31.08.2008 року. Враховуючи, що при сплаті ТзОВ “Галка Макс” здійснено переплату орендної плати в сумі 127 064,01 грн. (за період листопад 2007 року –серпень 2008 року), сума нарахованої неустойки, що підлягає до сплати орендарем за період, що вказано вище, становить 122 249,11 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Галка Макс” (м.Львів) за участю третьої соби Закритого акціонерного товариства “Львівський виноробний завод” (м.Львів) про стягнення неустойки в сумі 122 249,11 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Галка Макс” (79017, м.Львів, вул.Погулянка,26, код ЄДРПОУ 32712638) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м.Львів, вул.Січових Стрільців,3. код ЄДРПОУ 20823070) – 122 249 (сто двадцять дві тисячі двісті сорок дев”ять) грн. 11 коп. боргу, 12 224 (дванадцять тисяч двісті двадцять чотири) грн. 90 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя