Постанова № 75236069, 10.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2018 року

м.Суми

Справа №587/1465/17

Номер провадження 22-ц/788/1057/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

учасники справи:

позивач - Сумська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області,

представники позивача: Мороз Володимир Олегович, Гайдукова Дар’я Ігорівна, Бондаренко Оксана Юріївна, Мороз Аліна Володимирівна,

відповідач - ОСОБА_5,

представники відповідача: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області,

представник третьої особи - Черкасова Ірина Володимирівна,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Сумської місцевої прокуратури на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 10 травня 2018 року в складі судді Дашутіна І.В., ухваленого у м. Суми,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 10.05.2018 року залишено без розгляду позовну заяву Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області до ОСОБА_5 про усунення перешкод шляхом демонтаж цегляного паркану.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, Сумська місцева прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки звернення прокуратури до суду з позовом здійснено у відповідності до положень Конституції України , Закону України «Про прокуратуру» та ЦПК України, оскільки органом місцевого самоврядування не було здійснено самостійного реагування на виявлені поручення. Крім того, при звернення до суду з позовом в інтересах держави у позові було обґрунтовано в чому саме полягають порушення та підстави такого звернення, а у якості позивача було зазначено саме Стецьківську сільську раду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Вказує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду, оскільки представництво інтересів держави органами прокуратури здійснюється лише у виключних випадках.

Прокурор в судовому засіданні доводи скарги підтримала та просила її задовольнити.

Представник відповідача вважає судове рішення законним і просив скаргу відхилити.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, але оповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Залишаючи позовну заяву Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана прокурором від імені заінтересованої особи як особою, яка не має повноважень на ведення справи, та відповідно до ч.1 п. 2 ст. 257 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи, що 06.06.2017 року до суду звернулась Сумська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області, у якому просила зобов'язати ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загального користування площею 0,0296 га, що розташована в с. Радьківка Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області між земельними ділянками - кадастрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2, шляхом знесення (демонтажу) цегляного паркану з 4 стовпами та розсувними воротами з металопрофілю, а також вирішити питання судових витрат.

Свої вимоги мотивувала тим, що під час вивчення стану законності у сфері земельних відносин прокуратурою було встановлено, що на території Стецьківської сільської ради в с. Радьківка ОСОБА_5 встановлено цегляний паркан з розсувними воротами на землях загального користування комунальної власності між двома земельними ділянками - кадастрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що перебувають у власності відповідача. Між вказаними земельними ділянками проходить вулиця с. Радьківка з ґрунтовою дорогою. Таким чином, вказаними цегляним парканом та воротами огороджено вулицю. Відповідно до листа ДП «Сумський інститут землеустрою» інженером землевпорядником здійснено виїзд для здійснення огляду місця події, за результатами якого складено схеми розташування цегляного паркану на землях загального користування (вулиці), що є перешкодою у користуванні частиною вулиці площею 0,0296 га.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України (2017 року), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, в редакції, яка діяла на час звернення прокурора з позовом до суду, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються зокрема і представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 2 статті 45 ЦПК України, в редакції, яка діяла на час звернення прокурора з позовом до суду, встановлено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, яка діяла на час звернення з позовом до суду, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, судом першої інстанції положення статті 121 ЦПК України (в редакції 2004 року) щодо недодержання змісту позовної заяви поданої прокурором з приводу наведення підстав його звернення до суду в інтересах самостійного суб'єкту правовідносин - органу місцевого самоврядування, не було застосовано. Провадження у справі відкрито 08.06.2017 року та призначено до розгляду на 21.07.2017 року (а.с. 23). Тобто судом фактично було підтверджено підстави для представництва прокурора в даній справі.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що після відкриття провадження у справі, справа призначалась до слухання у судові засідання та неодноразово відкладалась на: 29.08.2017 року, 09.10.2017 року, 21.11.2017 року, 11.01.2018 року, 19.02.2018 року, 29.03.2018 року, 10.05.2018 року, за клопотаннями представника відповідача, у зв'язку із зайнятістю головуючого у справі (нарадча кімната, відпустка). Судом було розпочато слухання справи по суті (а.с. 29, 34, 38, 44, 49, 51, 59).

10.05.2018 року представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_8 звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, яке було розглянуто в судовому засіданні по виходу суду до нарадчої кімнати вже після з'ясування обставин справи, заслухана думка представників сторін у справі, показання свідків, проведення судових дебатів (а.с. 64 - 75).

Із матеріалів справи вбачається, що позов Сумською місцевою прокуратурою було подано в інтересах держави, притому, що спір виник стосовно земель комунальної власності, які належать органу місцевого самоврядування, проте судом було розпочато судовий розгляд справи, в судовому засіданні представником сільської ради позовні вимоги було підтримано.

Крім того судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Зазначена підстава стосується випадку, коли позовна заява, подана від імені заінтересованої особи представником, який не має повноважень на ведення справи у суді (відсутні правовстановлюючі документи, що їх підтверджують), а тому така позовна заява не може породжувати юридичних наслідків і у зв'язку з цим підлягає залишенню без розгляду. Тобто з зазначених судом першої інстанції мотивів залишення позову прокурора на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, є помилковим. В даному випадку, розглянувши справу, суд повинен був вирішити позов прокурора по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України (2017 року) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд визнає, що підстав для ухвалення оскаржуваного судового рішення з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, в місцевого суду не було.

Ухвала суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції на підставі вимог п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України.

Враховуючи, що апеляційна скарга Сумської місцевої прокуратури підлягає задоволенню, то питання відшкодування судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Сумської місцевої прокуратури задовольнити.

Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 10 травня 2018 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 11 липня 2018 року.

Головуючий: С.С. Ткачук

Судді: Т.А. Левченко

В.І. Криворотенко