Рішення № 7523385, 18.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.09 Справа№ 2/105

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю ст. прокурора відділу Яворського Я.Т., представника позивача Щерби О.С., відповідача ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора м. Борислава в інтересах держави в особі Державного комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №2”, м. Борислав до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Борислав про стягнення 743 грн. 45 коп.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Борислава в інтересах держави в особі Державного комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №2”, м. Борислав звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_3, м. Борислав про стягнення 743 грн. 45 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 22.06.2009р. ухвалив призначити розгляд справи на 08.07.2009р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 22.07.2009р., 18.08.2009р.

В судових засіданнях представник позивача та прокурор позов підтримали, просили задоволити. Пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду, що є власністю міста. За період з червня 2004р. по травень 2009р. позивач надав відповідачу послуги, передбачені договором. Відповідач у строки, встановлені договором, вартість наданих послуг не оплатив, в звязку з чим просять стягнути суму заборгованості в розмірі 743 грн. 45 коп.

Відповідач в судових засіданнях проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні. З приводу заявленого позову пояснив, що позивач свої обовязки по договору не виконує.

Сторонам та прокурору розяснено їх права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та прокурора, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

1 червня 2004р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №92 про участь у витратах на експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду.

За цим договором власник будинку (позивач) забезпечує експлуатацію та технічне обслуговування житлового фонду, в якому розміщене орендоване чи власне нежитлове приміщення, а також утримання прибудинкової території, а співвласник (відповідач) приймає участь у витратах по виконанню названих робіт.

Співвласнику (відповідачу) належить нежитлове приміщення за адресою м. Борислав, вул. Трускавецька, 45, загальною площею 12,9 м2.

Відповідно до п. 3.6. договору №92 від 01.06.2004р., невідємною частиною договору є розрахунок ставок експлуатаційних витрат за обслуговування та ремонт будинку (додаток).

Додатком до даного договору встановлено ставку експлуатаційних витрат за місяць в розмірі 4,49 грн.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу з червня 2004р. по травень 2009р. послуги на загальну суму 856 грн. 88 коп.

Пунктом 2.2. договору №92 від 01.06.2004р. передбачено, що співвласник (відповідач) зобовязаний до 10-го числа наступного місяця вносити плату на рахунок власника будинку (позивача), або підприємства, що обслуговує будинок, за витрати на експлуатацію та технічне обслуговування нежитлових приміщень в житловому фонді відповідно зайнятій загальній площі.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідача та прокурора, відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо оплати за отримані послуги не виконав, на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 743 грн. 45 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до п. 3.2. договору №92 від 01.06.2004р., відповідач має право при незабезпеченні виконання вимог п. 2.1. і неприйнятті необхідних заходів до підприємств, що обслуговують будинок (після письмового попередження в 10 денний термін), припинити внесення платежів за експлуатацію та технічне обслуговування приміщень до усунення виявлених недоліків. Статтею 18 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Відповідач скористався претензійним порядком, встановленим ст. 18 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, проте доводи викладені відповідачем, позивач відхилив як безпідставні.

Частиною 5 ст. 18 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Відповідно до п. 3.2. договору №92 від 01.06.2004р., співвласник має право стягнути з власника будинку збитки, понесені внаслідок неналежного виконання договірних обовязків.

Однак, відповідач не представив доказів звернення в суд у звязку з виникненням спору щодо задоволення претензій. Слід також зазначити, що наявність у відповідача зауважень щодо якості, обсягу послуг, наданих згідно договору №92 від 01.06.2004р. не перешкоджає йому в майбутньому звернутися до суду з позовом про стягнення з позивача збитків, понесених внаслідок неналежного виконання умов договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 743 грн. 45 коп. боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 18 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора №2”, м. Борислав, вул. Зелена, 90, Львівська область (ідентифікаційний код 02128253) 743 грн. 45 коп. боргу.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь державного бюджету 102 грн. 00 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя