Рішення № 7523335, 29.09.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.09                                                                                           Справа№ 2/186

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Якимішин М.З., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства “Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, м. Львів до Підприємства “Козацький кіш”, м. Яворів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дрогомишлянська сільська рада Яворівського району Львівської області про стягнення 48264 грн. 55 коп.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство “Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Підприємства “Козацький кіш”, м. Яворів про стягнення 48264 грн. 55 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 25.08.2009р. призначив розгляд справи на 15.09.2009р., залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дрогомишлянську сільська рада Яворівського району Львівської області. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 29.09.2009р.

В судовому засіданні 15.09.2009р. представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на виготовлення технічної документації, по якому у відповідача виникла заборгованість з оплати в розмірі 46639 грн. 60 коп. За порушення строків оплати йому також нараховано пеню в сумі 8 грн. 82 коп., інфляційні втрати в сумі 1175 грн. 29 коп. та 3% річних в сумі 440 грн. 84 коп.

В судовому засіданні 29.09.2009р. представник позивача пояснив, що відповідач основний борг оплатив повністю, а тому просив стягнути лише пеню в сумі 8 грн. 82 коп., інфляційні втрати в сумі 1175 грн. 29 коп. та 3% річних в сумі 440 грн. 84 коп.

В судові засідання відповідач та третя особа явку представників не забезпечили, відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, відповідач та третя особа вимог ухвали суду від 25.08.2009р. не виконали, причин неявки не повідомили, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

15 січня 2009р. між позивачем, відповідачем та третьою особою було укладено договір №3 на виготовлення технічної документації.

За цим договором замовник (третя особа) доручає, а виконавець (позивач) зобов’язується виконати роботи по виготовленню технічної документації із землеустрою по інвентаризації та ґрунтових вишуках на території земель запасу Дрогомишлянської сільської ради Яворівського району.

Згідно п. 2.1. договору №3 на виготовлення технічної документації від 15.01.2009р., загальна вартість робіт за цим договором становить 46639 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ 7773 грн. 27 коп.

Відповідно до п. 2.2. договору №3 на виготовлення технічної документації від 15.01.2009р., до початку робіт платник (відповідач) перераховує виконавцеві 100% вартості робіт.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач виконав відповідні роботи, що підтверджується актом №229 здачі-приймання робіт від 30.03.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за виконані роботи не виконав, на дату подання позовної заяви в суд заборгованість відповідача перед позивачем становила 46639 грн. 60 коп.

В судовому засіданні представник пояснив, що основний борг сумі 46639 грн. 60 коп. оплачено повністю, що підтверджується виписками з банківського рахунку. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 46639 грн. 60 коп. основного боргу, у зв’язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 4.1. договору №3 на виготовлення технічної документації від 15.01.2009р., при недотриманні однією із сторін договірних зобов’язань винна сторона сплачує потерпілій стороні пеню в розмірі 0,5% облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочений від договірної ціни за договором. Якщо в цей період облікова ставка НБУ змінювалась, розмір пені обчислюється пропорційно цим змінам.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 8 грн. 82 коп., інфляційні втрати в сумі 1175 грн. 29 коп. та 3% річних в сумі 440 грн. 84 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 8 грн. 82 коп. пені, 1175 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 440 грн. 84 коп. 3% річних. В частині стягнення 46639 грн. 60 коп. основного боргу провадження припинити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 759, 762 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Підприємства “Козацький кіш”, юридична адреса: м. Яворів, вул. Івана Франка, буд. 10А, Львівська область, фактична адреса: м. Сокаль, вул. Героїв УПА, 8/18, Львівська область (ідентифікаційний код 30953739) на користь Державного підприємства “Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, м. Львів, проспект Чорновола, 4 (ідентифікаційний код 00702009) 8 грн. 82 коп. пені, 1175 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 440 грн. 84 коп. 3% річних, 482 грн. 65 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 46639 грн. 60 коп. основного боргу провадження припинити.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя